Решение № 117516100, 29.02.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/214/24

№ 2-о/183/97/24

29 лютого 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Друга новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт належності їй заповіту, складеного ОСОБА_2 та посвідченого 14.06.2012 державним нотаріусом Золочiвської державної нотаріальної контори Харківської області Тихоновою Н.П., за реєстровим № 1238.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе своє майно заповів заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках кожному. Маючи намір прийняти спадщину заявниця звернулася нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. В свою чергу, брат заявниці ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини, не заперечував щоб свідоцтво про право на спадщину було видано заявниці. У зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, заявниця зверталася до суду з відповідним позовом. Рішенням суду 19.12.2023 визначено заявниці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном 3 (три) місяці. Листом нотаріуса від 20.03.2023 повідомлено заявницю про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки у заповіті спадкодавець заповідав своє майно дочці, а заявницею не надані до нотаріальної контори документи, що підтверджують факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 . Отже, встановлення факту належності заповіту має для заявниці юридичне значення, оскільки це надасть їй змогу оформити свої права на спадкування за заповітом.

Ухвалою судді від 11 січня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами окремого провадження. Цією ж ухвалою зобов`язано нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Заявниця у судове засідання не з`явилася, через канцелярію подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Другої новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, був повідомлений своєчасно належним чином.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані заявницею докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 24).

За життя, а саме 14 червня 2012 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Тихоновою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1238, відповідно до змісту якого все своє майно, де б таке не було і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати йому на день смерті і на що він, згідно з законом, буде мати право, заповів в рівних частках синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).

З матеріалів спадкової справи №42/2023, вбачається, що 20 березня 2023 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 (а.с.43). В свою чергу, інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 20 березня 2023 року звернувся із заявою про відмову від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , зазначивши у своїй заяві, що не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано спадкоємцю, що прийняв спадщину (а.с.44). Даних про наявність інших спадкоємців, окрім заявниці, матеріали спадкової справи не містять.

Листом державного нотаріуса Другої новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П. стосовно видачі спадщини № 305/02-14 від 20 березня 2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість вчинення нотаріальної дії у зв`язку пропуском нею строків, установлених ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, крім того, зазначено також те, що заповідач зробив заповідальне розпорядження на ім`я ОСОБА_1 , при цьому зазначив родинні відносини з нею, а саме заповідав своє майно на користь доньки, однак документи, що посвідчують родинний зв`язок із спадкодавцем до нотаріальної контори надано не було, у зв`язку із чи нотаріусом було рекомендовано їй звернутись до суду для вирішення цього питання (а.с. 48).

Так, в матеріалах справи наявна копія рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/3592/23 від 19.12.2023, яким визначено заявниці ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили. Цим же, рішенням роз`яснено заявниці право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку, визначеному ст. 315 ЦПК України, а саме щодо встановлення факту належності позивачеві правовстановлюючого документа (заповіту) (а.с.28-31).

Той факт, що саме заявнику належать вищезазначений заповіт підтверджується наступним.

Зі свідоцтва про народження заявниці вбачається, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , мала прізвище при народженні « ОСОБА_5 », її батьком записаний - ОСОБА_6 , матір`ю - ОСОБА_7 (а.с.18).

24 листопада 1990 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклала шлюб із ОСОБА_9 , після державної реєстрації шлюбу її прізвище було змінено на " ОСОБА_10 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 17).

Мати заявниці ОСОБА_7 18 січня 1991 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після державної реєстрації шлюбу її прізвище було змінено на " ОСОБА_11 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 20).

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.21).

Судом витребувано з Новомосковського відділу РАСЦ інформацію про те чи наявний актовий запис про народження будь-якої особи, де батьком записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.50), на виконання цього запиту надійшла відповідь про те, що такого актового запису не знайдено (а.с.52).

Так, в заповіті посвідченому 14.06.2012 державним нотаріусом Золочiвської державної нотаріальної контори Харківської області Тихоновою Н.П., за реєстровим № 1238, ОСОБА_2 заповідав своє майно на користь дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд вважає, що цей заповіт належить саме заявниці ОСОБА_1 , оскільки з наданих документів вбачається, що спадкодавець був чоловіком матері заявниці, а заявниці доводився вітчимом, дітей у нього не було, прізвище, ім`я та по батькові особи зазначеної у заповіті - ОСОБА_1 , співпадають з даними заявниці, згідно з її паспортом (а.с.14).

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявниця за допомогою належних та допустимих доказів довів факт належності їй заповіту. Встановлення цього факту для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для здійснення права на спадкування.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 315, 319, 352-354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заповіту, складеного ОСОБА_2 та посвідченого 14 червня 2012 року державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Тихоновою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1238.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа Друга новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 05466105, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, пл. Героїв, 1.

Повне судове рішення складено і підписано 29 лютого 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.