Постановление суда № 117501678, 07.03.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1897/24

Провадження № 1-кп/643/475/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за № 12022221170001458 від 14.05.2022 за обвинуваченням,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше судимого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст.186 КК України. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, зазначивши на наявності передбачених законом підстав для судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти призначення судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечував проти призначення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акту, приходить до висновку щодо наявності підстав для призначення судового розгляду, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження підсудне Московському районному суду м. Харкова, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

У судовому засіданні по справі 07.03.2024 прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 підтримав думку свого підзахисного.

Представник потерпілого ОСОБА_5 проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 не заперечував.

Щодо клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, зазначити наступне.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1ст. 331 КПК України).

Згідно із ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4ст.5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини.

Суд, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_6 , обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, не навчається, не одружений, дітей не має, тобто не має міцних соціальних зав`язків, тобто перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість та зухвалість вчиненого ним злочину, може переховуватись від суду, так як не має реєстрації на території міста Харкова, тобто існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачений також може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або фізичного впливу на потерпілу та свідків, так як злочин вчинено зухвало по відношенню до працівників супермаркету, якими є жінки, тобто існують ризики , передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також ОСОБА_6 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, так як раніше неодноразово вчиняв майнові злочини та у зв`язку із відсутністю законних джерел отримання грошових коштів, тобто існують ризики передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

За таких обставин, обґрунтування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, що в свою чергу спростовує доводи обвинуваченого та захисту щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого по справі більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні 07.03.2024 не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а доводи обвинуваченого та захисту не знайшли свого підтвердження у суді.

Керуючись ст.ст.177,183,331, 314-316, 371,372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15; ч. 4 ст. 186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова на 13.03.2024 на 11 год. 00 хв.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_6 , на строк до 24:00 годин 05 травня 2024 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, потерпілій, та надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1