Приговор № 117491722, 05.03.2024, Оболонський районний суд міста Києва

05.03.2024 Справа № 756/1168/24

№ 1-кп/756/977/24

№ 756/1168/24

В И Р О К

іменем України

05 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

в с т а н о в и в:

28 жовтня 2023 року, близько 19 год. 32 хв., працівники правоохоронного органу, які були у складі патруля «Рубін 505», а саме: поліцейський патрульної поліції у місті Києві, поліцейський роти № 2, батальйону № 4, полку № 1, рядовий поліції ОСОБА_7 ; поліцейський патрульної поліції у місті Києві, інспектор роти № 2, батальйону № 4, полку № 1, лейтенант поліції ОСОБА_8 ; поліцейський патрульної поліції, інспектор роти № 2, батальйону № 4, полку № 1, старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , за викликом про вчинення хуліганських дій - прибули до буд. АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою, вказані працівники поліції виявили ОСОБА_6 , який поводив себе агресивно, виражався нецензурною лайкою, погрожував та відштовхував співробітників поліції. Після цього, поліцейськими було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_6 спец-засіб кайданки.

У цей момент, у ОСОБА_6 , виник умисел на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу, побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Усвідомлюючи, що ОСОБА_8 перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, будучи одягнутим в однострій поліцейського з розпізнавальними знаками та жетоном, умисно, реалізовуючи свій умисел, почав чинити опір та головою наніс удар ОСОБА_8 в область лобної ділянки над лівим оком, спричинивши останньому забій тканин лобної ділянки.

Крім того, ОСОБА_6 , чинячи опір та усвідомлюючи, що ОСОБА_7 перебуває при виконанні службових обов`язків, будучи одягнутим в однострій поліцейського з розпізнавальними знаками та жетоном, продовжуючи реалізовувати свій умисел, умисно, з метою спричинення побоїв, тілесних ушкоджень, головою наніс удар ОСОБА_7 в область правої скроневої частини голови, спричинивши останньому закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, синець правої скроневої ділянки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав, покаявся, підтвердив фактичні обставини справи, зокрема показав, що 28 жовтня 2023 року, близько 19 год., за адресою: АДРЕСА_1, у нього та працівників поліції, які приїхали на виклик, виник конфлікт.

У ході конфлікту, працівники поліції намагалися його затримати. У цей час, він почав чинити опір та головою наніс удар поліцейському ОСОБА_8 , а потім, у той же спосіб, наніс удар головою поліцейському ОСОБА_7 .

Свою вину у вчиненні ним злочину визнав повністю, щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_6 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились в умисному заподіянні працівникам правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із прямим умислом, а також обставину, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд позбавлений можливості врахувати обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки це вийде за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.

Так, як убачається з обвинувального акту - обставини, які обтяжують покарання, під час досудового розслідування не встановлені.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням статей 75 КК України.

Разом з цим, враховуючи обраний вид покарання ОСОБА_6 , наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2-4, 7, 8 ст. 178 КПК України, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили змінити обвинуваченому запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання прибувати до суду за першим викликом.

Окрім цього, представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 до початку судового розгляду, у порядку визначеному ст. 128 КПК України, звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_6 про відшкодування з останнього на користь ОСОБА_7 : майнової шкоди у розмірі 6 634 грн. 27 коп.; витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.

26 лютого 2024 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , у якій останній вказує, що ОСОБА_6 відшкодував потерпілому ОСОБА_7 грошові кошти за спричинену шкоду та витрати на правову допомогу. Додатком до заяви додано копію чеку про здійснення платіжної операції від 23.02.2024.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив залишити без розгляду раніше поданий цивільний позов на підставі п. 5 ст. 257 ЦПК України, оскільки ОСОБА_6 відшкодував потерпілому ОСОБА_7 грошові кошти за спричинену шкоду.

Так, згідно приписів ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як убачається з п. 5 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З урахування вказаного, зважаючи на принцип диспозитивності, який визначено у ст. 26 КПК України, суд приходить до висновку, що поданий цивільний позов слід залишити без розгляду.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту з покладеними обов`язками змінити на особисте зобов`язання прибувати до суду за першим викликом, який, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_6 майнової шкоди, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 5 994 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні на користь держави (Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, код ЄДРПОУ: 23698049; 03141, Україна, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4, Держказначейська служба України, м. Київ; УДКСУ у Солом`янському р-ні м. Києва; р/рах. UA 878201720314241002201048145).

Речовий доказ по справі, а саме оптичний диск з відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1