Постановление суда № 117465784, 05.03.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/118/24

Провадження № 2/302/122/24

2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання права власності на нерухоме майно земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування вимог якої представник зазначила, що 21 листопада 1991 року ОСОБА_1 , згідно рішення № 69 від 21.11.1991 Міжгірської селищної ради народних депутатів виконавчого комітету виділено земельну ділянку площею 700 кв. метри і надано право будівництва індивідуального одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , на виконання вимог якого позивач одержав у районного архітектора «Будівельний паспорт» на виділену земельну ділянку.

Згідно Акту № 20 від 10.02.1992 позивачу, як забудовнику відведено в натурі земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 700 кв.м. Згідно цього ж акту вищевказану земельну ділянку разом із розміщеними на ній геодезичними знаками, передано в розпорядження позивача.

Згідно Дозволу № 20 на право виконання будівельних робіт, позивачу надано дозвіл на забудову земельної ділянки за вищевказаною адресою. Визначено початок будівельних робіт березень 1992 року. Дату закінчення будівельних робіт не визначено.

12.05.1992 між позивачем та Міжгірською селищною радою народних депутатів було укладено Договір на забудову земельної ділянки, за умовами якого позивач, як «забудовник» має право на будівництво житлового будинку за АДРЕСА_1 , та зобов`язався побудувати одноповерховий житловий будинок житловою площею 75,57 кв.м. з кількістю кімнат 5, кухнею, ванною, туалетом, коморою, коридором, загальною площею 110,98 кв.м. Все будівництво слід було завершити до 12.05.1995.

За наведених вище підстав та на підставі вищевказаних дозвільних документів позивач ОСОБА_1 володіє та користується земельною ділянкою площею 0,07 га, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 21 листопада 1991 року і станом на теперішній час. Сплачує за земельну ділянку земельний податок.

Однак, на виконання Договору на забудову земельної ділянки позивачем не розпочато, та відповідно не завершено будівництво житлового будинку та господарських споруд на зазначеній вище земельній ділянці через важке матеріальне становище та відсутність коштів.

В 2019 році у позивача виникла необхідність подарувати земельну ділянку своїй доньці, з метою щоб така завершила будівництво житлового будинку, ввела його в експлуатацію і провела реєстрацію права власності житлового будинку на своє ім`я.

При зверненні до нотаріуса позивачу було роз`яснено, що відчужити земельну ділянку він не має права, бо право власності на земельну ділянку на його ім`я не зареєстровано. За цих підстав, позивач звернувся до Міжгірської селищної ради із заявою щодо надання йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

30.04.2019 позивачу на підставі Рішення № 369 від 30.04.2019 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). На підставі цього рішення позивач замовив у ТОВ «Землемір» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,0729 га.

З метою затвердження вищевказаного проекту землеустрою позивачем, на виконання вимог Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, було проведено оплату за розроблення детального плану території по АДРЕСА_1 . Міжгірською селищною радою розроблено містобудівну документацію «Детальний план» території по АДРЕСА_1 , з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення території.

23.03.2023 Міжгірською селищною радою Закарпатської області прийнято рішення «Про затвердження детального плану території» та затверджено містобудівну документацію детальний план території по АДРЕСА_1 .

Однак, не зважаючи, на те, що позивачем виконано всі вимоги Закону, отримано всі дозвільні документи з метою реєстрації права власності земельної ділянки площею 0,0729 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 право власності вищевказаної земельної ділянки зареєструвати не може, у зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану, та забороною безоплатноїпередачі земельнихділянок увласність.

Посилаючись на вказані обставини та норми законодавства, у позовній заяві висловлено прохання визнати за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 31.01.2024 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2024 по справі закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Представник позивача подала заяву з проханням розглядати справу без її участі та участі її довірителя. Висловила позицію про підтримання заявлених у позовній заяві вимог.

Від Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника селищної ради. Висловлено позицію за якою селищна рада визнає вимоги позову.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру явку представника в судове засідання не забезпечено. Пояснень щодо позову не надходило.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання стосовно можливості прийняття визнання відповідачем позову згідно надісланої до суду заяви, суд, керуючись положеннями частини 4 статті 206 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки вважає, що таке визнання позову суперечить закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 206, 258-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті визнання позову відповідачем Міжгірською селищною радою Хустського району Закарпатської області та продовжити судовий розгляд.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Пухальський С. В.