Приговор № 117463379, 06.03.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/182/22

Провадження № 1-кп/131/62/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2024 року м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іллінці кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року за №12021025070000086 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллінці Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, працюючого робітником ФГ «Урожай» з 19 лютого 2024 року, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 06 червня 2021 року близько 01:00 год., перебуваючи у м. Іллінці по вул. М. Кривоноса, Вінницького району Вінницької області, неподалік від вхідних воріт до центрального ринку, що знаходиться навпроти магазину «Стимул» у м. Іллінці по вул. М. Кривоноса, 72, побачив на металевих воротах до даного ринку камеру відеоспостереження ТМ «NIK VISION», яка належить потерпілій ОСОБА_8 , після чого в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Так, реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до воріт центрального ринку та, вилізши на них, зірвав руками камеру відеоспостереження, яка була прикріплена до металевої труби у верхні частині вищевказаних воріт, після чого викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив крадіжку майна, належного потерпілій ОСОБА_8 , на суму 1072,21 грн. (одна тисяча сімдесят дві гривні 21 коп.), що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи від 12.08.2021, згідно якого ринкова вартість досліджуваної камери відеоспостереження ТМ «NIKVISION» моделі «DS-2CE17DOT-IT5F 3.6 mm», бувшої у використанні, придатної для подальшого користування, станом на 06 червня 2021 р. складала 1072,21 грн. (одна тисяча сімдесят дві гривні 21 коп.).

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, 06 грудня 2021 року, близько 10.00 години, ОСОБА_3 , знаходячись біля міні-маркету «Кишеня», який розташований по вул. Європейська в м. Іллінці, Іллінецької ТГ Вінницького району, де на парко - місці вище вказаного магазину побачив автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063» із номерним знаком НОМЕР_1 .

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Після чого, ОСОБА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, сів в салон на водійське місце вищевказаного автомобіля, що належить ОСОБА_7 , після чого за допомогою ключа, який знаходився в замку запалювання, запустив двигун в дію та в подальшому призвів в рух автомобіль, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21063» із номерним знаком НОМЕР_1 .

В подальшому, ОСОБА_3 , зазначеним автомобілем, поїхав до багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де залишив транспортний засіб.

Згідно висновку транспортно-товарознавчої експертизи № CE-19/102-21/17724-АВ від 15 грудня 2021 року вартість транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21063», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , станом на 06 грудня 2021 року, складає 16650 грн. (шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят грн.).

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просить суд визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 24.03.2022 р. по 28.07.2022 р. з розрахунку день за день. Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні просить суд за ч.1 ст. 185 КК України ОСОБА_3 виправдати та на підставі ч. 3 ст. 337 КПК України змінити правову кваліфікацію вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 289 КК України на ч.1 ст. 289 КК України. За ч.1 ст. 289 КК України призначити його підзахисному покарання не пов`язане з позбавленням волі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав наступні покази, а саме, що відеокамеру він не крав, а автомобілем заволодів, щоб потерпілий повернув йому борг, просить суд його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 надала суду наступні покази. 06 червня 2021 року, переглядаючи записи по відеоспостереженню побачила, що ОСОБА_3 здійснив крадіжку відеокамери, яка знаходилась на стовпі. Дзвонила до його батьків, щоб вони відшкодували їй завдану шкоду. На розміщення відеокамери отримала усний дозвіл від голови Іллінецької РСС ОСОБА_9 .

В ході допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який був присутнім під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_11 та що разом з іншим понятим ОСОБА_12 був присутній на слідчі дії надав покази, що його покликали працівники поліції підтвердити відсутність відеокамери на стовпі. ОСОБА_11 вказав що являється свідком та ходив показував стовпа біля великого базару і щось казав. Свідок не пам`ятає скільки тривала слідча дія, підписав протокол на місці та пішов.

За показаннями свідка ОСОБА_12 , який разом з іншим понятим ОСОБА_10 був присутній на слідчі дії на яку його запросили працівники поліції вказував, що свідок ОСОБА_11 в його присутності розповідав де стояв скутер автомобіль, показував на стовп де висіла відеокамера.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні не допитувався у зв`язку зі смертю, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00039598735 від 09 травня 2023 року(т.3 а.с. 60-61) згідно якого ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: ушкодження внаслідок військових дій.

Допитаний в якості свідка завідувач ринку ОСОБА_13 повідомив суд про те, що ОСОБА_8 він знає, за дозволом на встановлення відеокамери на металевих воротах центрального ринку, вона до нього не зверталась.

Свідок ОСОБА_9 - голова Іллінецької райспоживспілки вказав на те, що ОСОБА_8 знає, не може заперечити те, що вона підходила до нього за усним дозволом на встановлення камери, але обставин не пам`ятає.

Однак, суд звертає увагу на те, що вказані свідки не повідомили яким актом передбачено надання такого дозволу, чи є встановлена форма, порядок надання і чим він регламентується.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 надав суду наступні покази. 06 грудня 2021 року повертаючись з роботи заїхав до свого друга, залишив свій автомобіль біля магазину «Кишеня», а повернувшись автомобіля вже не було. Після цього викликав поліцію та через годину пошуків працівники поліції виявили викрадений автомобіль біля будинку ОСОБА_3 . Згодом вийшов ОСОБА_14 та виніс ключі від автомобіля та сказав, що хотів провчити власника.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав суду покази, що ОСОБА_16 приїхав до нього додому, щоб відремонтувати машину, коли вийшов машини не стало.

Так, свідок ОСОБА_17 надав суду покази, що вони з ОСОБА_18 домовилися про ремонт автомобіля, який був трохи пошкоджений. На другий день зателефонував власник ОСОБА_7 та сказав, що автомобіль викрали. Після цього, приблизно через місяць він відремонтував автомобіль.

Крім показів свідків, судом були досліджені надані стороною обвинувачення під час судового розгляду, як докази вини обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наступні письмові документи, якими підтверджується вина обвинуваченого.

Так, судом досліджено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07 червня 2021 року, згідно якого 06 червня 2021 року до чергової частини ВП № 5 Вінницького РУП надійшла письмова заява від ОСОБА_8 про те, що 06 червня 2021 року невідомі особи, шляхом вільного доступу вкрали камеру відеоспостереження, яка знаходилась на вхідних воротах до центрального ринку, що розташований по вул. М. Кривоноса в м. Іллінці, навпроти магазину «Стимул», що в м. Іллінці по вул. М. Кривоноса, 72, а також 06 грудня 2021 року на гарячу лінію 102 надійшло повідомлення, про те, що 06 грудня 2021 року близько 10:00 год. за адресою м. Іллінці вул. Європейська невідома особа шляхом вільного доступу заволоділа транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_7 залишив свій транспортний засіб та ключі від нього в замку запалювання біля магазину «Кишеня», не зачинивши його(т.1,а.с.204-205).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 червня 2021 року, слідчий СВ ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_19 прийняв усну заяву від ОСОБА_8 згідно якої вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка 06 червня 2021 року шляхом вільного доступу викрала камеру відеоспостереження, яка знаходилась на вхідних воротах до центрального ринку, що розташований по вул. М. Кривоноса в м. Іллінці, навпроти магазину «Стимул», що в м. Іллінці по вул.М. Кривоноса,72 (т.1,а.с.206).

Доводи захисника про зазначений не вірно рік в бланку протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а саме 2020 замість 2021 суд визнає звичайною технічною помилкою слідчого, що підтверджується зібраними та дослідженими в ході судового розгляду іншими доказами згідно яких подія сталася у 2021 році.

Досліджено протокол огляду місця події від 06 червня 2021 року, який проводився слідчим слідчого відділення ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_19 в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , в якому під час огляду частини проїжджої дороги, що в АДРЕСА_4 , наявні двохстворчасті ворота світло голубого кольору та одностворчаста хвіртка довжиною 10 м. та висотою 5 м. з написом «КООП Україна Ринок». З лівої сторони наявна частина опорної конструкції висотою 5 м. у верхній частині якої прикріплений предмет білого кольору круглої форми, а від нього відходить провід чорного кольору, який протягнутий до магазину «Стимул» та виявлено відсутність камери відеоспостереження, долучені фото з місця, де була камера відеоспостереження(т.1,а.с.207-210).

Суд звертає увагу на те що у вищезазначених доказах вказується адреса магазину «Стимул», що розташований в м. Іллінці по вул. М. Кривоноса,72, а не ринку, тому доводи захисника що у обвинувальному акті та інших документах наданих стороною обвинувачення вказана не вірна адреса ринку, який розташований за адресою: м. Іллінці вул. М. Кривоноса,74 (що підтверджується наданою на адвокатський запит ОСОБА_5 відповіддю голови Іллінецької райспоживспілки ОСОБА_9 ) не знайшли свого підтвердження.

Досліджено протокол огляду предмета від 07.06.2021 року, а саме відеозапис з камери відеоспостереження(т.1 а.с.215-26), постанову про визнання речей і документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів дізнання від 07 червня 2021 р. (т.1 а.с.217).

При огляді DVD-R диску з відеозаписом з камери відеоспостереження від 06 червня 2021 року видно, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_22 стоять перед відеокамерою, а потім ОСОБА_3 рухається в бік стовпа на якому була камера.

Також досліджено протокол обшуку від 11 серпня 2021 р. домоволодіння ОСОБА_23 (т.1 а.с.221), протокол обшуку від 11 серпня 2021 р. домоволодіння ОСОБА_24 (т.1 а.с.225).

Досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 22 грудня 2021 року разом з фототаблицями до нього (т.1,а.с.234-238), проведеного старшим дізнавачем сектору дізнання ВП № 5 Вінницького РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , на території, що прилягає до вхідних воріт центрального ринку у м.Іллінці по вул. М. Кривоноса, за участю свідка ОСОБА_11 , в ході проведення слідчої дії було відтворено обставини та обстановка подій, що мали місце в ніч з 05.06.2021 на 06.06.2021 року у м. Іллінці по вул. М. Кривоноса, біля центрального ринку, в ході проведення якого свідок ОСОБА_11 вказав що він саме з ОСОБА_3 в ніч з 05.06.21 по 06.06.2021 перебував біля центрального ринку по вул. М. Кривоноса, показав де вони стояли та що саме ОСОБА_14 помітив камеру на стовпі та попрямував у напрямку стовпа де була камера.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 12.08.2021 р. (т.2 а.с.46-48), згідно якого ринкова вартість досліджуваної камери відеоспостереження ТМ «NIKVISION» моделі «DS-2CE17DOT-IT5F 3.6 mm», бувшої у використанні, придатної для подальшого користування, станом на 06.06.2021 складала 1072,21 грн.

Також судом досліджено висновок експерта № КСЕ-19/102-23/18826 від 27.10.2023 р. (т.3 а.с.165-171), де встановлено, що у зв`язку з тим, що зображення осіб чоловічої статі № № 1, 2, які містяться у відеозаписі є непридатними для ідентифікації особи за ознаками зовнішності, запитання «Якщо так, то чи одна і та сама особа зображена у відеозаписі від 06.06.2021 року та на зображенні що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_3 .?» не вирішувалось. Встановити експертним шляхом будь-які дії вказаних осіб на момент завершення відеозапису не представляється за можливе, в зв`язку з тим, що після моменту переходу пристрою запису в динамічний стан (рухомий стан, жодної з осіб не відображено на кадрах досліджуваного відеозапису. Встановити стан пристрою запису чи причину завершення відеозапису відповідно до наданого в розпорядження експерта відеофайлу експертним шляхом не видається за можливе.

Дана експертиза проведена за клопотанням захисника обвинуваченого. За результатами проведеної експертизи не встановлено що на відео файлі зображений не ОСОБА_3 , а лише те що зображення осіб які містяться у відеозаписі непридатні для ідентифікації. Питання то чи одна і та сама особа зображена у відеозаписі від 06.06.2021 року та на зображенні що містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_3 .?» взагалі експертом не вирішувалось, тому не може братися судом до уваги.

Крім того, вказаний висновок експерта спростовується іншим доказам зібраним по справі, які суд вважає належними і допустимими, а саме протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_11 який вказав що він саме з ОСОБА_3 перебував біля воріт ринку в ніч з 05.06.2021 по 06.06.2021 та показами свідка ОСОБА_12 .

Оцінюючи твердження захисника про те, що в вище вказаних діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, так як до крадіжки камери відеоспостереження останній відношення немає, а також покази обвинуваченого, який вказує на те, що камеру він не викрадав, суд відноситься до них критично, вважає, що вони направлені на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності, вважає їх неправдивими та не приймає до уваги. Крім того, дані твердження суперечать іншим доказам, які суд приймає до уваги та вважає їх належними, допустимими та достовірними, що підтверджують вину ОСОБА_3 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним.

Також, як видно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 грудня 2021 року, згідно якого 06 грудня 2021 року на гарячу лінію 102 надійшло повідомлення про те, що 06.12.2021 року близько 10:00 год. за адресою м. Іллінці вул. Європейська невідома особа шляхом вільного доступу заволоділа транспортним засобом марки ВАЗ моделі 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_7 залишив свій транспортний засіб та ключі від нього в замку запалювання біля магазину «Кишеня», не зачинивши його. (т.1,а.с.245).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 06 грудня 2021 року, оперуповноважений СКП ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_26 прийняв усну заяву від ОСОБА_7 про факт незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме про те, що 06 грудня 2021 року невідома особа заволоділа транспортним засобом марки ВАЗ21063, д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився припаркований біля магазину «Кишеня». (т.1,а.с.246).

Досліджено протокол огляду місця події від 06 грудня 2021 року прилеглої території магазину «Кишеня», що розташований в м. Іллінці по вул. Європейська, який проводився слідчим слідчого відділення ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_27 в присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , під час огляду виявлено відсутність транспортного засобу на місці, де його залишив ОСОБА_7 (т.1,а.с.247-249).

Згідно протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року з фототаблицями до нього, який проводився слідчим слідчого відділення ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_27 в присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , під час огляду прибудинкової території багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено транспортний засіб, який належить ОСОБА_7 (т.2,а.с.1-9).

Досліджено заяву ОСОБА_7 (т.2 а.с.10) про те, що ОСОБА_3 незаконно заволодів його авто ВАЗ 2106 та просить залучити його як потерпілого до кримінального провадження.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2021 року разом з DVD-диском до нього (т.2,а.с.12-15), проведеного слідчим ВП №5 Вінницького РУП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_27 , на прилеглій території міні-маркету «Кишеня», в ході проведення слідчої дії було відтворено обставини та обстановка подій, що мали місце 06.12.2021 року.

Досліджено постанову про визнання предметів речовими доказами від 07.12.2021 р.(т.2 а.с.50), а саме автомобіль марки ВАЗ 21063 з д.н.з НОМЕР_1 .

Висновком транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/17724-АВ від 15.12.2021(т.1 а.с.76-81) вартість транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21063», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , станом на 06.12.2021, складає 16650 грн.

Досліджено висновок експерта № СЕ-19/102-22/626-БД від 07.02.2022 р. (т.2 а.с.85-100).

Також, судом досліджено надані сторонами докази що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Згідно характеристики виконкому Іллінецької міської ради №03-16/1980 від 15 грудня 2021 року(т.2,а.с.59), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За час проживання на території Іллінецької міської ради компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_3 до Іллінецької міської ради не надходили.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 6185 від 15 грудня 2021 року (т.2, а.с.60) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно довідки КНП «Іллінецька міська лікарня» №01-35/1843 від 15 грудня 2021 року (т.2, а.с.57) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за амбулаторною психіатричною допомогою до лікаря психіатра на протязі 5 років не звертався, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 2018 року, діагноз:F10,302.

Згідно довідки інформаційного центру щодо судимості ОСОБА_3 судимий вироком Липовецького районного суду від 19.04.2011 року за ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 229 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік; вироком Іллінецького районного суду від 12.04.2014 року за ч. 2 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1200 грн.; вироком Іллінецького районного суду від 01.03.2016 року за ст.125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт; вироком Іллінецького районного суду від 24.06.2021 року за ч. 2 ст. 389, 71 КК України до покарання у виді арешту терміном 6 місяців та звільнено від призначеного покарання.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши надані під час судового провадження докази, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінальних правопорушеннях, а саме - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ст. 289 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Так, суд проаналізувавши та дослідивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 вважає, що вони спростовуються, як показами свідків так і іншими дослідженими судом доказами. Зокрема, показання ОСОБА_3 в частині заперечення його відношення до заволодіння транспортним засобом спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що 06.12.2021 року ОСОБА_3 особисто розповідав, що заволодівши транспортним засобом ОСОБА_7 хотів провчити останнього, щоб той зачиняв свій автомобіль.

У ході судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України хоч і визнав вину у скоєному (через призму певних договірних відносин щодо боргу між ним та потерпілим ОСОБА_7 ) однак її не можна ототожнювати з щирістю каяття у вчиненому. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи №199/6365/19.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого щодо визнання недопустимими майже всіх доказів по справі, зокрема таких як: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події від 06.06.2021, протокол огляду предмета від 07.06.2021 року, протокол проведення слідчого експерименту від 22.12.2021, висновок судової товарознавчої експертизи від 12.08.2021, так як вказані слідчі дії та експертизи, на думку суду, були проведені відповідно до вимог КПК України, будь яких порушень під час їх проведення допущено не було, вони не суперечать іншим доказам, зібраним по справі, а тому суд вважає вказані докази допустимими, належними та достовірними. Самі клопотання захисника суд розцінює як намагання обвинуваченим уникнути кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених: частиною 1 статтею 185 КК України, що у відповідності до статті 12 цього Кодексу є кримінальним проступком та частиною 2 статті 289 КК України, що у відповідності до статті 12 цього Кодексу є нетяжким злочином, фактичні обставини кримінальних проваджень, особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований з 19.02.2024 року, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2018 року.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого; тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а також обсяг та вартість викраденого майна, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки та за ч.2 ст.289 КК України покарання у виді 5 років 6 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 років 6 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 24.03.2022 р. по 28.07.2022 р. з розрахунку день за день.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку.

Суд не обирає відносно обвинуваченого запобіжний захід, оскільки таких клопотань до суду не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.

Відповідно до ст.374 КПК України суд зобов`язаний вирішити питання щодо повернення застави.

Відповідно до вироку суду застава не була звернена в дохід держави.

Частиною 11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 року №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 року№27), та змінами, що вносяться до вказаного порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства.

Суд вважає, що застава внесена на підставі ухвали Іллінецького районного суду від 24 березня 2022 року за ОСОБА_3 та яка сплачена відповідно до квитанції №0.0.2590584478.1 27 червня 2022 року ОСОБА_24 в сумі 121 620 грн має бути їй повернуто.

Керуючись ст.ст. 65, 66, 67,70,72 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шести) місяців без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 24 березня 2022 року по 28 липня 2022 року з розрахунку день за день.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_3 на виконання вироку.

Заставу внесену на підставі ухвали Іллінецького районного суду від 24 березня 2022 року по справі 131/182/22 за ОСОБА_3 в сумі 121 620 грн. повернути ОСОБА_24 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 2925 грн 55 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню №12021025070000086, а саме: автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21063» з д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий під розписку на зберігання потерпілому залишити власнику ОСОБА_7 ; слід одорологічного походження (спецпакет №SUD2103783), слід одорологічного походження із важеля перемикача передач (спецпакет № SUD2103784), біологічні змиви із керма автомобіля та з ручки карт водійських дверей, які зберігаються в кімнаті речових доказів Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка розташована за адресою: вул. Гімназійна, 32, м. Немирів Вінницького району Вінницької області знищити.

Арешт накладений ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2021 року скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: