Решение № 117420643, 27.02.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.02.2024

Справа № 334/2797/23

Провадження № 2/334/113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А.,за участю секретаря судового засідання Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії , -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2023 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» датована 12.04.2023 року, за підписом представника позивача Кривик А.В. (діє на підставі довіреності), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь 291 226,42 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року Концерн«МТМ» відпустивнежитловому приміщеннюXVIII-Б,площею 766,3кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджуєтьсярозрахунками. Нежитлове приміщення належить відповідачу на праві приватної власності. Відповідач за вказаний період оплат не здійснював, внаслідок чого утворила заборгованість на суму 291 226,42 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 14.04.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.05.2023 року позивачем до суду надано заяву про виправлення недоліків позовної заяви, в якій зазначила, що нежитлове приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку. Житловий будинок N?37а по Товариській оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Ultraheat заводський N?65622390, відповідно до якого здійснюється нарахування за послугу спожиту Відповідачем. Відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Концерном «МТМ» кожному споживачу було присвоєно абонентський номер що дає змогу ідентифікувати кожного споживача за місцем споживання теплової енергії нежитловим приміщенням. Відповідно до вище наведеного, на об?єкт споживання теплової енергії за адресою : АДРЕСА_1 , приміщення XVII-Б було присвоєно абонентський номер № НОМЕР_1 . Рахунки надавались методом направлення до поштової скриньки, без складання реєстрі направлення. Згідно інформації, яка міститься у Позивача - нежитлове приміщення Відповідача відноситься до ОСББ «Товариська 37А». Враховуючи те, що представник ОСББ «Товариська 37А» виявив бажання самостійно надавати показники приладу обліку, вказані показники вносяться та зараховуються щомісячно на підставі складених актів. Інформація про прилад обліку теплової енергії по будинку АДРЕСА_1 міститься на офіційному сайти Концерну «Міські теплові мережі», а Розпорядження ЗМР №1637 к/тр від 29.09.2022 року про звільнення ОСОБА_2 та покладення обов`язків на ОСОБА_3 на сайті Запорізької міської ради та є у публічному доступі. До письмових пояснень додано копію акту про прийняття в експлуатацію будинкового приладу обліку та копію акту зняття показань від 30.11.2021 року та акту від 30.01.2023 року.

Ухвалою суду від 17.05.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, визначено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

29.09.2023року досуду відвідповідача ОСОБА_1 ,за підписомпредставника адвоката КорсікаЯ.І.,надійшов відзивна позовнузаяву,в якомупросить відмовитив задоволенніпозовних вимогв повномуобсязі.В обґрунтуваннязазначає,що нежитловеприміщення XVIII-Бпершого поверхуплощею 766,30м.кв.,за адресою: АДРЕСА_1 ,яке належитьна правіприватної власностівідповідачу,є вбудовано-прибудованим. Позивачем 20.06.2023 проведено обстеження нежитлових приміщень та встановлено, що «нежитлові приміщення, що належать ОСОБА_1 вбудовано-прибудовані до десятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 , розташовані на першому поверсі. Система опалення вбудованої частини приміщення спільна з системою опалення житлового будинку та займає площу 364,0 м. кв. Прибудована частина приміщення площею 402,30 м. кв. відокремлена від централізованого опалення, опалюється водогрійним котлом (крім приміщення N? 17-естокада, площею 99,7 м. кв., на якій відсутні опалювальні прилади). У відповідності до наданої технічної документації та проведеного обстеження буде внесено зміни до методики розподілу за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії N? 71200091, а саме нарахування на площу 364,00 м. кв. буде здійснюватись, як на опалювальне приміщення, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315». Зазначена інформація викладена Позивачем у листі від 05.07.2023 № 3648/42-7516. Нежитлове приміщення лише частково належить до опалювального за рахунок системи опалення житлового будинку: опалювальна площа - 364,00 м. кв., не опалювальна плоша - 402,30 м. кв. Водночас, Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за нібито опалення всього Нежитлового приміщення площею 766,30 м. кв. Згідно наданих Позивачем рахунків за надані послуги за договором № 71200091 останнім нарахування здійснювалось на частини Нежитлового приміщення площею 359,30 м. кв. та 407,00 м. кв. З урахуванням того, що частина Нежитлового приміщення площею 402,3 м. кв. не є опалювальною, Позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення вартості опалення зазначеної частини нежитлового приміщення на суму 154569,98 грн. Як вбачається із позовної заяви та наданих Рахунків з постачання теплової енергії розмір заборгованості Відповідача за період листопад 2021 року - січень 2023 року щодо частини Нежитлового приміщення площею 359,30 м. кв. складає 136656,44 грн. Відповідач не погоджується з зазначеним, з огляду на наступне. Частина нежитлового приміщення площею 364,00 м. кв. згідно з позицією Позивача, викладеною у листі від 05.07.2023 №3648/42-7516, належить до опалювального приміщення, оскільки має спільну з житловим будинком систему опалення. Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315,будинку послуг з постачання теплової енергії, передбачає можливість існування випадків, коли система опалення приміщення приєднана до системи опалення житлового будинку (внутрішньо будинкової системи теплопостачання), проте через приміщення проходить ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади. Частина Нежитлового приміщення площею 364,00 м. кв., яка має спільну з житловим будинком систему опалення, складається із окремих приміщень (ізольованих та не ізольованих кімнат), у більшості з яких опалювальні прилади або відсутні взагалі, або через них проходять лише ділянки транзитних трубопроводів. Таким чином частина нежитлового приміщення, площею 364,00 м. кв., належить до окремого приміщення з транзитними мережами опалення. З метою визначення кількості та площі приміщень, у яких наявні/відсутні опалювальні прилади, а також проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення, відповідач звернувся до позивача із листом від 19.09.2023 з проханням здійснити обстеження нежитлового приміщення. Станом на момент подання відзиву на позовну заяву обстеження нежитлового приміщення представниками позивача не здійснювалось. Встановлення факту належності частини нежитлового приміщення до окремого приміщення з транзитними мережами опалення прямо впливає на вартість послуги з постачання теплової енергії до такого приміщення. Фактичний обсяг теплової енергії, спожитий відповідачем, має визначатись з урахуванням фактичної опалювальної площі частини нежитлового приміщення та площі частини нежитлового приміщення, яка належить до окремого приміщення з транзитними мережами опалення.

19.01.2024 року від Концерну «Міські теплові мережі», за підписом представника Науменка М.В., через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 136656,44 гривень та витрати зі сплати судового збору; повернути на користь позивача з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір. В обґрунтування позову зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення XVIII-Б площею 766,3 кв.м., за адресою буд. АДРЕСА_1 . Згідно з актом обстеження системи теплоспоживання та ГВП нежитлове приміщення вбудоване - прибудоване до 10-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , розташоване на першому поверсі. Система опалення вбудованої частини приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року Типовий індивідуальний договір № 71200091 про надання послуги з постачання теплової енергії до частини нежитлового приміщення XVIII-Б площею 364 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 між Позивачем та ОСОБА_1 з 01 листопада 2021 року є укладеним. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 - 31.01.2023 рр. на загальну суму 136 656,44 грн.. Позивачем були сформовані та надані Відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги. відповідач за період з 01.11.2021 - 31.01.2023 рр. не виконав свої обов?язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв?язку з чим у відповідача виникла грошова заборгованість у розмірі 136 656,44 грн. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення боржника підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР), знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку. У рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку(за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі. Крім того у рахунках міститься інформація щодо спожитої будинком теплової енергії. Вказана інформація також міститься у детальному розрахунку, що доданий до заяви. В своїй сукупності наведені дані дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії приміщенням.

31.01.2024 року від Концерну «Міські теплові мережі», за підписом представника Науменка М.В., через канцелярію суду надійшли роз`яснення щодо нарахувань за спірний період із зазначенням методики та алгоритму нарахування.

Представник позивача Науменко М.В. у судове засідання не з`явився, 27.02.2024 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, на фіксації судового процесу не наполягає, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Корсік Я.І. в судове засідання не з`явилися. 27.02.2024 року представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без особистої участі відповідача та його представника, на підставі наявних у справі документів.

Частиною 2 статті 247ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, доходить таких висновків.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має у власності нежитлове приміщення XVIII-Б, площею 766,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.48-51/.

Згідно з актом обстеження системи тепло-споживання та ГВП нежитлове приміщення вбудоване-прибудоване до 10-поверхового житлового будинку, розташоване на першому поверсі. Прибудована частина приміщення опаляється водогрійним котлом, займає площу 402,3 кв.м. /а.с.196-198/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII(далі - Закон № 2189-VIII) житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу - фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 цього Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Системний аналіз вищевикладеного дає підстави для висновку, що типовий індивідуальний договір № 71200091 від 01.11.2021 року між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 про надання послуги з постачання теплової енергії до частини нежитлового приміщення XVIII-Б, площею 364 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (02.10.2021).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, у постанові від 7 липня 2020р. у справі № 712/8916/17, погоджується з висновками судів про те, що відсутність укладеного письмового договору про надання будь-якого виду комунальних послуг не звільняє відповідачів як споживачів від обов`язку оплати за надані послуги, оскільки у сторін таких спорів є фактичні договірні відносини щодо надання-отримання відповідних житлово-комунальних послуг

ВП ВСвказує,що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

У вказаній постанові ВП ВС зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно з рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років та про початок опалювального періоду 2022-2023 років (а.с. 52,56), які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради, та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі вбачається, що послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходиться приміщення відповідача, здійснює саме позивач.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Ultrahead, заводський номер 65622390, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Відповідно до статей 525, 526, 530Цивільного кодексуУкраїни суб`єкти та інші учасники повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст.629Цивільного кодексуУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5Договору зазначено,що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України « Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахункового відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Відповідно до ст.14Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 6,8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21серпня 2019р.№ 830 передбачено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради № 382 від 23.10.2021 та № 410 від 31.10.2022 Концерну «Міські теплові мережі», підприємствам та організаціям м. Запоріжжя, здійснюючим теплопостачання, доручено забезпечити початок опалювального періоду.

Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, однак послуги за постачання теплової енергії не оплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.11.2021 року по 31.01.2023 року в сумі 136 656,44 гривень, яка, відповідно до уточненої позовної заяви, з урахуванням акту обстеження системи тепло споживання та ГВП, перерахована за послугу з постачання теплової енергії до частини нежитлового приміщення XVIII, площею 364 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ст.322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, та оплачувати комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.525 ,526, 629ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином з забороною односторонньої відмови від виконання умов договору.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача, зазначаючи у відзиві про необхідність застосування іншої формули при здійсненні розрахунку заборгованості, контррозрахунку на підставі цієї формули суду не надав, повних вихідних даних, зокрема довжини транзитного трубопроводу у приміщенні, яке належить відповідачеві, а також доказів на підтвердження наявності в житловому будинку АДРЕСА_1 окремих приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопровоитакож не надав і клопотань про їх витребування не заявляв, що унеможливлює здійснення перерахунку суми заборгованості судом.

Згідно уточненої позовної заяви, позивач зменшив позовні вимоги, спрямовані до відповідача та просив стягнути з відповідача суму заборгованості 136 656,44 гривень.

Для здійснення перевірки нарахувань позивачем надано всі необхідні дані, що містяться в рахунку, а саме покази приладу обліку, площу опалювальних приміщень у будинку, площу приміщення відповідача.

Відповідач не був позбавлений права та можливості звернутися до позивача стосовно роз`яснень здійснених нарахувань за надану послугу з постачання теплової енергії. Відповідне листування в матеріалах справи відсутнє та відповідачем не надано.

Згідно пункту 32 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п., п 5, 11, 32, 34, 38 Типового індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

У п. 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з пп. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з постачання теплової енергії станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви, про стягнення з відповідача основного боргу за 01.11.2021 року 31.01.2023 року в розмірі 136 656,44 грн. за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 4 368,39 грн., та в ході розгляду справи зменшено позовні вимоги, враховуючи, що позовні вимоги задоволено судом в повному обсязі, то з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 гривень, який відповідатиме розміру заявлених позовних вимог з урахуванням їх уточнення. Судовий збір у розмірі 1 684,39 гривень підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,261,264,265,280-284,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, на р/р НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 136 656,44 гривень (сто тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 44 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(ідентифікаційнийкод НОМЕР_2 ,що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_3 )на користьКонцерну «Міськітеплові мережі»(м.Запоріжжя,вул.Героїв полку«Азов»,137,на р/р НОМЕР_4 ,ПАТ АБ«УКРГАЗБАНК»,МФО 320478,код ЄДРПОУ32121458) судовий збір в сумі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Повернути Концерну «Міськітеплові мережі» судовий збір в сумі 1684,39 гривень (одну тисячу шістсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), сплачений судовийзбір відповідно до платіжної інструкції №8600 від 14.03.2023 року на загальну суму 2 684 грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Коломаренко К. А.