Решение № 117282544, 27.02.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1773/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2023 №220650005291 про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії як внутрішньо-переміщеній особі;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату позивачу з 17.06.2022 пенсію як внутрішньо переміщеній особі згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Наголошує, що за приписами чинного законодавства умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявністю рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з даними паспорта позивача серії НОМЕР_1 виданим Феодосійським MB ГУМВС України в Криму 20.03.1998.

Позивач вказує, що у зв`язку з виїздом за межі області її знято з обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.12.2016.

Відповідно до довідки від 17.05.2022 №6806-5001604076 позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

В квітні 2022 року позивача звернулася до відповідача з заявою від 15.04.2022 щодо запиту пенсійної справи з АР Крим.

Листом від 22.04.2022 №92200-0208-8/26525 відповідач повідомив, що у зв`язку з військовою агресією російської Федерації повністю припинено поштове співробітництво та обмін поштою з країною-агресором. Поштові відправлення у цю країну не відправляються і не приймаються. Тому, в Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає можливості зробити запит пенсійної справи для переведення виплати пенсії.

В червні 2022 року позивач звернулася до відповідача з заявою від 17.06.2022 щодо виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі

Листом від 05.07.2022 №5437-5087/М-03/8-2200/22 відповідач повідомив про відсутність можливості надіслати запит :щодо витребування пенсійної справи з підстав, аналогічних зазначеним в листі від 22.04.2022.

В серпні 2022 року позивач повторно звернулася до відповідача з заявою від 08.08.2022, щодо виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі.

Листом від 23.08.2.022 №6998-6573/M-03/8-2200/22 відповідач повідомив, що при наданні сформованої належним чином пенсійної справи, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії за місцем проживання буде прийнято рішення про призначення пенсії про призначення пенсії згідно з законодавством України. Вказано, що наразі поштові відправлення до Російської Федерації не приймаються і не-відправляються.

Не погодившись із вказаними діями та відмовами ГУПФ України в Хмельницькій області, позивач звернулася до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі № 560/11937/22, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2022 про поновлення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2022 та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення суду Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2023 повторно розглянуто заяву позивача від 17.06.2022 про взяття на облік та поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі та прийнято рішення №220650005291 від 12.06.2023 про відмову у задоволенні заяви від 17.06.2022 та поновленні виплати пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підставами для відмови відповідач вказав на відсутність паперової пенсійної справи та атестату про останній місяць виплатні за попереднім місцем проживання та послався на неможливість надіслання запиту щодо витребування пенсійної справи, фактично зазначає ті самі обставини і нормативні акти, якими керувався відмовляючи у призначенні (поновлені) пенсії листами від 22.04.2022 №2200-0208-8/26525, від 05.07.2022 №5437-5087/М-03/8-2200/22 та від 23.08.2022 №6998-6573/М-03/8-2200/22.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З 22.11.2014 набув чинності Закон України"Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII), яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1706-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України №1706-VII громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, виходячи зі змісту викладеного, громадяни пенсійного віку, які є внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання пенсії, як соціальної послуги, за місцем реєстрації фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" передбачено, зокрема, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства Державний ощадний банк України.

З огляду на викладене, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: перебування внутрішньо переміщених осіб на обліку за зареєстрованим місцем перебування, що підтверджується довідкою ВПО; наявністю рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення п. 2 ч. 1 ст. 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, як підкреслив Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №243/5451/17, перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Як свідчить аналіз положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 №25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов`язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Особливості виплати пенсій мешканцям АР Крим, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації регулюються Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 02.06.2014.

Згідно із цим порядком особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред`являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально.

Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Тобто необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи або подання документа про припинення виплати пенсії за попереднім місцем мешкання стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а оскільки позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, то очевидно що вона до цих осіб не належить.

Враховуючи вищевикладене, суд враховуючи висновки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №560/11937/22 доходить висновку, що оскаржене рішення про відмову у поновленні виплати пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо вимог в частині допущення до негайного виконання судового рішення в межах платежу за один місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні суду звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених п.п.1 і 2 ч. 1 цієї статті.

Враховуючи, що в даному випадку судом не ухвалено рішення про стягнення певних сум з відповідача, відсутні підстави для зверненнярішення суду до негайного виконання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача поновити, нарахувати та виплатити позивачу, як внутрішньо переміщеній особі виплату пенсії з дати звернення за її поновленням.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, для усунення необхідності повторного звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, такий розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2023 №220650005291 про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії, як внутрішньо переміщеній особі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.06.2022 пенсію, як внутрішньо переміщеній особі згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк