№ 11720721, 29.07.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2010 року Справа № 2а-5922/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Варданян О.В.,

за участю:

представника позивача Футорян С.М.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до

про приватного підприємства «Альфа - софт»

стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області (далі позивач) звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Альфа - софт» (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 48 943 грн 37 коп.

У судове засідання зявився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, з клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, заперечень проти позову до суду не подав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 49, 55).

Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи не заперечував.

За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові (а.с. 3 - 5) та уточненнях до адміністративного позову (а.с. 56).

Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Відповідача зареєстровано як юридичну особу 31 січня 2007 р., що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 7), та взято на облік платника податків 5 лютого 2007 р. за № 1696, про що свідчить довідка від 5 лютого 2007 р. № 1640 (а.с. 11).

З 27 травня по 26 червня 2009 р. позивачем було проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1 жовтня 2007 р. по 1 січня 2009 р., якою встановлено, зокрема, порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41200 грн 00 коп., у тому числі за I квартал 2008 р. на загальну суму 1200 грн 00 коп. та за 2008 р. на загальну суму 41200 грн 00 коп. наростаючим підсумком.

26 червня 2009 р. позивачем було складено акт № 315/232/34720022 про результати виїзної планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1 жовтня 2007 р. по 1 січня 2009 р. (далі акт перевірки) (а.с. 16 - 39).

На підставі акту перевірки 26 червня 2009 р. позивачем було виставлено податкове повідомлення - рішення № 0000402301/0 (далі повідомлення - рішення), згідно з яким сума податкового зобов`язання відповідача по податку на прибуток приватних підприємств складала 49 800 грн 00 коп (а.с. 15).

Дане податкове повідомлення - рішення відповідач отримав у той же день (а.с. 15).

З метою забезпечення погашення існуючого у відповідача боргу, 13 липня 2009 р. позивачем було виставлено першу податкову вимогу № 1/310 на суму 48 605 грн 82 коп. (а.с. 13), а 2 вересня 2009 р. другу податкову вимогу № 2/396 на суму 49 878 грн 71 коп. (а.с. 14), які отримано відповідачем, відповідно, 30 липня та 22 вересня 2009 р. (а.с. 13 - 14).

Відповідно до пояснень представника позивача відповідачем було частково сплачено заборгованість, з урахуванням чого загальна сума податкового боргу по податку на прибуток становить 48943 грн 37 коп., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 6) та уточненням до адміністративного позову (а.с. 56).

У звязку з тим, що відповідачем у добровільному порядку не було погашено податковий борг, позивач подав до суду даний позов.

При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Як убачається з п.п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з вимогами п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до вимог п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст 4 Закону №2181-ІІІ контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з вимогами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п. 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

Як убачається з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з вимогами п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до вимог п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 4 грудня 1990 р. № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату податкового боргу у сумі 48943 грн 37 коп. відповідачем суду надано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Альфа - софт» (07452, Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Київська, 243, код ЄДРПОУ 34720022) на користь бюджету 48943 (сорок вісім тисяч девятсот сорок три) грн 37 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.І. Виноградова

Повний текст постанови виготовлено і підписано 30 липня 2010 р.