№ 11720249, 14.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 червня 2010 р. № 2а-1648/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Виноградової О.І.,

при секретарі: Сович О.І.,

за участю:

представника позивача Петрова О.М.,

представника відповідача Мацюка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна” до

про Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області

скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 6 жовтня 2009 р. № 0008342300/2 та № 0008352300/2/

Від відповідача до суду надійшли заперечення, у яких він просив у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими (а.с. 124 - 128).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 3 - 8).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, з підстав, викладених у його запереченнях (а.с. 124 - 128).

Суд у судовому засіданні , розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Відповідачем було здійснено дві перевірки позивача.

Першу з них ? планову виїзну у період з 25 березня по 14 квітня 2009 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. (перша перевірка), за результатами якої 17 квітня 2009 р. складено акт № 213/23 - 1/33715603 (далі ? акт перевірки) (а.с. 9 - 44).

Згідно з п. 1 розділу 4 названого акту перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР (далі Закон № 283/97-ВР), а саме: заниження валового доходу за 2007 р., 1 квартал 2008 р., в результаті чого встановлення його заниження за 2007 р. на суму 7737498 грн 00 коп. (в т.ч. за грудень 2007 р. на 1096779 грн 00 коп.), за 1 квартал 2008 р. у сумі 3207725 грн 00 коп.; завищено валові витрати всього на 1963131 грн 04 коп., у тому числі, у 2007 р.: за 2 квартал у сумі 19006 грн 15 коп., за 3 квартал ? 501143 грн 21 коп.; у 2008 р. : за 2 квартал 2008 р. у сумі 671715 грн 00 коп., за 3 квартал 2007 р. ? 771266 грн 67 коп., в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ у сумі 1576908 грн 26 коп., в тому числі за півріччя 2007 р. ? 4751 грн 54 коп., за 3 квартали 2007 р. ? 130037 грн 34 коп., за 2007 р. на суму 414232 грн 09 коп., за 1 квартал 2008 р. ? 801931 грн 25 коп., за півріччя 2008 р. ? 969859 грн 50 коп., за 3 квартали 2008 р. 1162676 грн 17 коп.

До того ж згідно з п. 2 розділу 4 акту перевірки було встановлено порушення вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), зокрема, завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 347410 грн 00 коп. (а.с. 29 - 30), зокрема:

у 2007 р.: за квітень на суму 133 грн 00 коп., за травень ? 1193 грн 00 коп., за липень ? 208 грн 00 коп., за серпень ? 1599 грн 00 коп., за вересень ? 1330 грн 00 коп., за жовтень ? 52046 грн. 00 коп., за листопад ? 3641 грн 00 коп., за грудень ?10033 грн 00 коп.;

у 2008 р.: за січень 2008 р. на суму 3854 грн 00 коп., за лютий ? 45966 грн 00 коп., за березень ? 88250 грн 00 коп., за квітень ? 71608 грн 00 коп., за травень ? 14855 грн 00 коп., за червень ? 1177 грн 00 коп., за липень ? 437 грн 00 коп., за серпень ?7 грн 00 коп., за вересень ? 50643 грн 00 коп.,

в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ на 321 929 грн 00 коп.:

у 2007 р.: за травень на суму1326 грн 00 коп., за жовтень ? 33186 грн 00 коп., за грудень ? 4107 грн 00 коп.,

у 2008 р.: за січень на суму 4286 грн 00 коп., за лютий ? 45966 грн 00 коп., за березень 2008 р. ? 88250 грн 00 коп., за квітень ? 71608 грн 00 коп., за травень ? 9768 грн 00 коп., за липень ? 2561 грн 00 коп., за вересень ? 40871 грн 00 коп. та завищено рядок 26 Декларації на 25481 грн 00 коп.

Другу перевірку ? позапланову виїзну відповідачем було проведено у період з 15 по 25 вересня 2009 р. з питань дотримання вимог Закону № 283/97-ВР та Закону № 168/97-ВР за період з 1 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р., за результатами якої 28 вересня 2009 р. складено акт № 458/23 - 1/33715603 (далі ? акт перевірки) (а.с. 65 - 83).

Згідно з п. 1 розділу 4 названого акту перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог п. 5.2.1 п. 5.2 та 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, а саме: завищено валові витрати всього у сумі 2200221 грн 00 коп., у тому числі:

у 2007 р.: за 2 квартал у сумі 69583 грн 00 коп., за 3 квартал ?122956 грн 00 коп., за 4 квартал ?1433303 грн 00 коп.;

у 2008 р.: за 1 квартал у сумі 574379 грн 00 коп.,

в результаті чого завищено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств за півріччя 2007 р. на 17396 грн 00 коп., за 3 квартали 2007 р. ? 48135 грн 00 коп., за 11 місяців 2007 р. ? 48135 грн 00 коп., за 2007 р. + 6523 грн 00 коп.; за 1 квартал 2008 р. на 6787 грн 00 коп. (внаслідок подачі декларацій наростаючим підсумком загальна сума податкових зобовязань, що не сплачена до бюджету за перевіряємий період становила 13310 грн 00 коп.).

До того ж згідно з п. 2 розділу 4 акту перевірки було встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, зокрема, завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 71 722 грн 00 коп., в т.ч. за вересень 2008 р. на 71 722 грн 00 коп., в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ на 71 722 грн 00 коп., в т.ч. за вересень 2008 р. ? 57373 грн 00 коп., за березень 2009 р. ? 14 349 грн 00 коп. (як наслідок завищення р. 26 за вересень 2008 р. на 14349 грн 00 коп.) та завищено відємне значення 26 рядку декларації за вересень 2008 р. на суму 14349 грн 00 коп.

6 жовтня 2009 р. за результатами зазначених перевірок та рішення Держаної податкової адміністрації у Київській області про результати розгляду скарги від 28 вересня 2009 р. № 2040/10/25-017/264 відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0008342300/2 та № 0008352300/2 відповідно на суму 44 033 грн 00 коп. та 107 583 грн 00 коп. (далі ? повідомлення рішення відповідно № 0008342300/2 та № 0008352300/2 ) (а.с. 85 - 86).

Як вбачається з тексту названих повідомлень - рішень, штрафні (фінансові) санкції до позивача було застосовано за порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 167/97-ВР (далі ? Закон № 167/97-ВР) (а.с. 85) та п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 р. № 334/94 - ВР (далі ? Закон № 334/94 - ВР) (а.с. 86).

При вирішенні справи судом взято до уваги , що наведені в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях норми чинного законодавства передбачають наступне.

Згідно з вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 167/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного

податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди

переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як убачається з п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 167/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 та п. 11.44 ст. 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 167/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з вимогами п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94 - ВР валовий доход ? загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Як убачається з п. 5.1 ст. 5 названого Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 - ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як убачається з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94 - ВР, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли, сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені п. 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно з вимогами п. 5. 4.4 п. 5.4 ст. 4 Закону № 334/94 ВР витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Заперечення вдіповідача обгрунтовані тим, що у позивача відсутні документи на підтвердження виконання робіт за договорами, переліченими на сторінках 8 - 9 акту перевірки від 28 вересня 2009 р. (а.с. 124 -128), у звязку з чим позивачеві було виставлені оскаржувані повідомлення - рішення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні сторонами визнавалися обставини щодо:

- відcутності у позивача документів на підтвердження виконання контрагентом «Гільдія 3000» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техноспесервіс» у 4-му кварталі 2007 р. та 1-му кварталі 2008 р. актів виконаних робіт на обслуговування технологічного обладнання та мерчейдайзингових послуг (сторінки 8 - 9 акта перевірки від 28 вересня 2009 р.)(а.с. 72 - 73);

- неправомірності включення позивачем до податкового кредиту за вересень 2008 р. податку на додану вартість з придбання легкового автомобіля «Фольсваген Пасат В6» в сумі 27240 грн 50 коп. (сторінка 15 акта перевірки від 28 вересня 2009 р.)(а.с. 79);

- неправомірності включення позивачем до податкового кредиту за вересень 2008 р. податок на додану вартість по операціях з товариством з обмеженою відповідальністью «Юнівест - Сервіс», які не призначаються для використання в господарській діяльнсоті в сумі 44481 грн 57 коп. згідно з 12 податковими накладними, перерахованими у табліці, яка розміщена на строінці 16 акта перевірки від 28 вересня 2009 р.(а.с. 80).

Враховуючи, що у суду не виникло сумніву у достовірності наведених обставин, суд дійшов висновку, що не підлягають доказуванню перед судом такі обставини:

- у позивача відстуні зазначені акти виконаних робіт, а, отже, інформація викладена в таблиці, яка міститься на сторінках 8 - 9 акта перевірки від 28 вересня 2009 р. відповідає дійсності;

- позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за вересень 2008 р. податку на додану вартість в сумі 27240 грн 50 коп.;

- позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за вересень 2008 р. податку на додану вартість в сумі 44481 грн 57 коп.;

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та згідно з вимогами чинного законодавства, а, отже, повідомлення - рішення № 0008352300/2 є правомірним.

Стосовно правомірномсті повідомлення - рішення № 0008342300/2 судом встановлено наступне.

Як убачається з тексту цього повідомлення, сума податкового зобовязання позивача за основним платежем складає 13310 грн 00 коп. (а.с. 86).

Названа сума основного платежа зазначена й у розділі 3.1.4 «Висновки щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» акта перевірки від 28 вересня 2009 р. (а.с. 75).

Згідно з вимогами п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст 17 Закону України «Про порядок погашення погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III (далі ? № 2181-III) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків на підставах, викладених у п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону У даному випадку такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Наведене свідчить, що відповідачем при наявності суми податкового зобовязання 13310 грн 00 коп. нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30723 грн 00 коп., що значно перевищує 50% від суми зазначеного зобовязання.

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг навести розрахунків таких санкцій та норми законодавства, за яким таку суму санкцій було нараховано.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що повідомлення - рішення № 0008342300/2 є неправомірним, а, отже, підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення № 0008342300/2.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фешн Фуд Європа ЛЛС Україна” до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 6 жовтня 2009 р. № 0008342300/2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя О.І. Виноградова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 червня 2010 р.