Решение № 117202029, 23.02.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2024 Справа № 908/3536/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Запорізького обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 03491412 (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної Україні, 56-а)

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012 (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про: стягнення суми 7989,68 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького обласного центру зайнятості про стягнення з відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області матеріальної шкоди - суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 7989,68 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено завдання йому майнової шкоди неправомірними діями, спричиненими протиправним рішенням відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, яке встановлено рішенням адміністративного суду. Внаслідок чого ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсії за віком, передбаченої чинним законодавством, що, в свою чергу, призвело до безпідставного призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, як безробітній особі за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у розмірі 7989,68 грн. Зазначене свідчить про наявність шкоди у Запорізького обласного центру зайнятості та причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними збитками Запорізького обласного центру зайнятості. Позов обґрунтовано ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, ч. 1 ст.107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.11.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3536/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 05.12.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.12.2023 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 05.12.2023) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3536/23. Присвоєно справі номер провадження 9/267/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.01.2024). У відзиві відповідач зазначив, що ніяких протиправних рішень чи дій щодо позивача, внаслідок яких йому було завдано шкоду, не вчиняв. Головне управління ніяких документів, довідок про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на будь-який вид пенсії позивачу не надавало. У відповідача відсутній обов`язок повідомляти позивача про будь-які обставини, що впливають на право отримання допомоги по безробіттю застрахованою особою. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року по справі № 280/5143/22 зобов`язано Головне управління призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.06.2022. Провадження у даній справі було відкрито судом на підставі ухвали від 05.09.2022, тобто на дату прийняття рішення про призначення допомоги по безробіттю (29.09.2022) судом вже розглядався спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням про право на призначення пенсії за вислугу років. Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 усвідомлював правові наслідки у разі вирішення його позову судом позитивно, а саме - призначення йому пенсії за минулий час. Тому, зобов`язаний був повідомити позивача про наявність спору щодо права на пенсію за вислугу років, який розглядається судом. Враховуючи вищевикладене, просив у позові Запорізького обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення матеріальної шкоди у сумі 7989,68грн. відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 15.01.2024, позивач висловив свою незгоду з доводами відповідача. Зокрема, зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Запорізький обласний центр зайнятості безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Наказом від 30.08.2022 № НТ220830 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 30.08.2022 по 24.08.2023 та відкладено виплату допомоги по безробіттю з 30.08.2022 по 12.09.2022.

Наказом від 29.09.2022 № НТ220929 ОСОБА_1 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 13.09.2022 року.

Позивачем зазначено, що протягом періоду перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного з 13.09.2022 по 26.01.2023, ним було отримано допомогу по безробіттю у сумі 7989,68 грн за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що, свою чергу, підтверджується відповідними платіжними дорученнями та відомостями виплат за видами забезпечення до них, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 29-40).

Згідно листа Відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України № 0800-0218-8/11320 від 23.02.2023 адресованого ОСОБА_2 , останньому відповідно до рішення суду від 15.02.2023 у справі № 280/5143/22 призначено пенсію за вислугою років з 19.06.2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Для з`ясування обставин та підтвердження інформації щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, Запорізькою філією Запорізького обласного центру зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 , що зафіксовано актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 93В від 14.03.2023 року.

Під час проведеного розслідування було встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року по справі №280/5143/22 (набрання законної сили 15.02.2023) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, було здійснено призначення пенсії за вислугу років з 19.06.2022 року.

За вимоги п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2018 № 792, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років.

Наказом від 21.11.2023 № НТ231121 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю, згідно з п. 2 ч. 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 30.08.2022 року та наказом від 21.11.2023 №НТ231121 йому припинено реєстрацію безробітних відповідно до абз. 14 пп.1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 19.09.2018 № 792, з 30.08.2022 року.

З метою досудового врегулювання спору Запорізький обласний центр зайнятості звернувся до відповідача з претензією №1692/03/06-05 від 15.06.2023 про перерахування йому виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 13.09.2022 по 26.01.2023 у розмірі 7989,68 грн.

Зазначена претензія отримана відповідачем 20.06.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, претензія залишена без відповіді, кошти в розмірі 7989,68 грн. в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.

Неповернення відповідачем коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, за яким відкрито впровадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України . Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відтак, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювана шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пунктом 7 зазначеного Положення встановлено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже Пенсійний фонд є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17 та від 18.06.2018 року у справі № 904/1284/17.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 280/5143/22 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №280/5143/22 залишено без змін.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 19 червня 2022 року, є встановленими та не підлягають доведенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами пункту 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 зазначеного Закону статусу зареєстрованого безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Отже виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення».

З положень частини 1 статті 7, статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» слідує, що виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Таким чином, виходячи з наведених вище положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .

Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Запорізький обласний центр зайнятості, в свою чергу, здійснив ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , що підтверджено вищевказаними судовими рішеннями, відповідач завдав матеріальної шкоди Запорізькому обласному центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 7989,68 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що викладені у відзиві не спростовують висновків суду покладених в основу даного судового рішення.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) на користь Запорізького обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 03491412 (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної Україні, 56-а, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 899998, р/р НОМЕР_1 ) суму 7989 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 68 коп. виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) на користь Запорізького обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 03491412 (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної Україні, 56-а) суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 23.02.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва