Решение № 117072909, 19.02.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2024Справа № 910/14121/23За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування 40837,37 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП, яка сталась 15.05.2023.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому вимоги позову він визнає суму страхового відшкодування у розмірі 40837,37 грн, натомість проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до рішення НБУ від 27.04.2023 у зв`язку з порушенням ліцензійних умов було анульовано ліцензію позивача на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, оскільки структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України. При цьому відповідач посилається на обмеження, встановлені постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (з урахуванням змін, внесених постановою Правління Національного банку України №44 від 08.03.2022).

Позивачем подано заяву про врахування судом зміни найменування позивача у якій зазначив наступне.

Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «ПРОСТО-страхування» протоколом №6 від 27.12.2023 було затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» в новій редакції. Відповідно до п. 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО» в новій редакції від 2023 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування».

29.12.2023 було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відомостей Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», та змінено назву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» (далі - АТ «ПРОСТО»).

Судом враховано внесення змін до найменування позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2022 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір страхування серії PREMIUM № 2200188 майнових інтересів власника автомобіля „Audi Q8", реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

15.05.2023 у місті Києві на вулиці Філатова відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були автомобіль „Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та застрахований автомобіль „Audi Q8", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2023 у справі №757/21092/23-п встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 , у зв`язку із чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений застрахований автомобіль. Відповідно до Звіту № 164042 від 02.08.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу „Audi Q8", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 65151,81 грн, а відповідно до Рахунку № С4493811 від 23.05.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля „Audi Q8", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 43437,37 гривень.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 24 травня 2023 року співробітниками AT «ПРОСТО-страхування» було складено страховий акт № 164042, відповідно до якого страхове відшкодування становить 43437,37 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції № 2985 від 25.05.2023 позивач виплатив страхове відшкодування за пошкодження застрахованого автомобіля в сумі 43437,37 грн.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем відповідно до Полісу № ЕР210569722 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 160000 грн., франшиза - 2600).

Отже, на відповідача полісом ЕР210569722 покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2 , автомобіля „Mercedes-Benz", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на час ДТП.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування 07.06.2023 №04-1492, докази направлення надано з позовом, однак жодної відповіді щодо відмови або виплати страхового відшкодування не надав.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Звертаючись до суду із позовом, позивач врахував наявність франшизи за Полісом № ЕР210569722 та заявив позов про стягнення 40837,37 грн (43437,37 грн - 2600 грн).

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем сума страхового відшкодування у розмірі 40837,37 грн визнається.

Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що рішенням Національного банку України від 27.04.2023 анульовано ліцензію Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг у зв`язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України.

При цьому, як вказує відповідач, 08.03.2022 Національний банк України вчергове відкоригував власний нормативний акт про роботу фінансової системи в умовах воєнного часу, прийнявши постанову №44 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18", ряд положень якої тепер безпосередньо обмежують підприємства, що мають відношення до російської федерації, а також Республіки Білорусь. Так, за твердженням відповідача, фінустановам України заборонено здійснювати видаткові операції за рахунками таких осіб (крім видатків на підтримку ЗСУ чи на користь державних органів України, а також соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Щодо вказаних доводів відповідача, суд зазначає таке.

У п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (з урахуванням змін, внесених постановою Правління Національного банку України №44 від 08.03.2022) постановлено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь, за винятком визначених цим пунктом обмежень.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному Інтернет-представництві Національного банку України, рішенням Правління Національного банку України від 27.04.2023, яке набрало чинності з 28.04.2023, анульовано Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) у зв`язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України.

Невідповідність структури власності небанківської фінансової установи вимогам законодавства України є підставами для анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг відповідно до ст. 38-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Суд зазначає, що офіційний текст рішення Правління Національного банку України від 27.04.2023 відсутній на веб-сайті Національного банку України та не був наданий відповідачем.

Суд зауважує, що перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача в якості сплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в даному випадку не є видатковою операцією в розумінні п. 15 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, а тому обмеження, встановлені даною постановою, в будь-якому випадку до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Також суд наголошує, що після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права провадити діяльність за видами відкликаних ліцензій, однак не звільняється від виконання своїх зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 40837,37 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Також позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав:

- копію договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Синюк та партнери";

- копію реєстру справ від 01.08.2023;

- копію акта виконаних робіт від 31.08.2023, відповідно до якого адвокатське бюро надало позивачу правову допомогу за період "серпень 2023 року" згідно переліку справ, в тому числі по спірному страховому випадку із гонораром 6000 грн;

- копію платіжних інструкцій №3941 від 01.08.2023 та №3959 від 02.08.2023;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1116322 та копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю Синюка Станіслава Леонідовича серії КС №6423/10 від 15.02.2018.

Наведеними документами підтверджується понесення позивачем у зв`язку з розглядом даної справи витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, посилаючись на те, що такі витрати не є співмірними із ціною позову та значенням справи для позивача, справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, адже, на думку відповідача, представником позивача не зібрано належних доказів в підтвердження позовних вимог.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 904/5047/18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Приймаючи до уваги приписи статті 126 Господарського процесуального кодексу України та заперечення відповідача (в частині співмірності заявлених витрат на правову допомогу з сумою заявлених позовних вимог), враховуючи подання до суду аналогічних позовів, дана справа є малозначною, ціна позову складає 40837,37 грн, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 4000 грн, в розумінні приписів частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим на відповідача покладається відшкодування понесених позивачем витрат на послуги адвоката у сумі 4000 грн, а решта суми (2000 грн) залишається за позивачем та йому не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-гарант» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто» (м. Київ, вулиця Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код 24745673) 40837 (сорок тисяч вісімсот тридцять сім) грн 37 коп страхового відшкодування, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.