Решение № 117019671, 15.02.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8565/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену Управлінням містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у формі повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта № 28.01-11/0900/33 від 14.06.2023;

зобов`язати Управлінням містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачкою подано заяву щодо надання будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 разом з визначеним законодавством переліком необхідних документів. Проте, вказаним вище листом повідомлено, що у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища, а тому Управління повернуло їй надані до заяви документи. Позивачка вважає відмову протиправною та такою, що порушує її права.

Ухвалою суду від 10 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом з доказами в його обґрунтування та усіма матеріалами які були взяті до уваги при прийнятті спірного рішення. Витребувано від Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області завірену належним чином заяву про видачу ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 , разом з доданими документами, а також завірену належним чином копії наказу №59-муо від 19.06.2020. Витребувані документи встановлено надати до суду у строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року повторно встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом з доказами в його обґрунтування та усіма матеріалами які були взяті до уваги при прийнятті спірного рішення. Повторно витребувано від Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області завірену належним чином заяву про видачу ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 , разом з доданими документами, а також завірену належним чином копії наказу №59-муо від 19.06.2020. Витребувані документи встановлено надати до суду у строк для подання відзиву.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 29-33/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища. Відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017) згідно з листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст ДІПРОМІСТО №3-2750 від 24.10.2008, освоєння земельної ділянки для розміщення групи індивідуальних житлових будинків можливе за умови виконання проекту забудови всієї ділянки, в якому передбачити: інженерну підготовку території з метою захисту від підтоплення та затоплення, підсипку території ділянки до незатоплюваної відмітки паводку однопроцентного забезпечення, яка становить для Кам`янського водосховища 71,0-71,8 МБС, виконання берегоукріплення з боку водосховища, передбачити дренаж. Ділянку необхідно підключити до міських мереж водопостачання, газопостачання, каналізації, зливової каналізації з метою запобігання забруднення навколишнього природного середовища. На підставі вищевикладеного, відповідно до п. 2.4 Порядку та п. 7 Стандарту у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, управління містобудування та архітектури правомірно повернуло додані до заяви документи.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернулась до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою на видачу будівельного паспорта від 01.06.2023, в якій просила видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,1 га, посвідченої договором купівлі-продажу земельної ділянки N 1086 від 22.03.2023 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви позивачем було додано: копію договору купівлі продажу земельної ділянки від 22.03.2023 року, копію витягу з Державного реєстру речових прав, копію схеми намірів забудови земельної ділянки з планом першого поверху, експлікацією приміщень до плану, образне вирішення головного фасаду в осях 1-6, образне вирішення головного фасаду в осях А-Г /а.с. 43-49/.

В повідомленні від 14.06.2023 № 28.01-11/0900/33 (реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ ВР01:4753-5155-6659-7675) про відмову у наданні будівельного паспорту відповідач зазначив про те, що відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N. 103 від 05.07.2011, а саме: Неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для першого пункта: Згідно з п. 6.1.41 ДБН 5.2.2-12:2019 не витримані відстані від запроектованих об`єктів до меж земельної ділянки, відсутні фасади та плани об`єктів будівництва (літній душ, вольєр). Обґрунтування підстави для другого пункта: Відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007(зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017) згідно з листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування «ДНІПРОМІСТ» № 3-2750 від 24.10.2008, освоєння земельної ділянки для розміщення групи індивідуальних житлових будинків можливе за умови виконання проекту забудови всієї ділянки, в якому передбачити: інженерну підготовку території ділянки до незатопленої відмітки паводку однопроцентного забезпечення, яка становить для Кам`янського водосховища 71,0-71,8 МБС, виконання берегоукріплення з боку водосховища, передбачити дренаж. Ділянку необхідно підключити до міських мереж водопостачання, газопостачання, каналізації, зливової каналізації з метою запобігання забруднення навколишнього природнього середовища. Враховуючи вищезазначене, Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, було повідомлено Позивача, що питання у видачі будівельного паспорту можливе після будівництва та введення в експлуатацію гідротехнічної споруди водозахисної дамби, що перебачено містобудівною документацією міста Кременчука /а.с. 42/.

Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини першої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Як встановлено судом, з 22.03.2023 у приватній власності позивача перебуває земельна ділянка площею 0,1000 га, що знаходиться в м. Кременчуці Полтавської області, вулиця Богдана Хмельницького №9В, кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /зв.а.с.43-46/.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV від 20 травня 1999 року встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року /далі - Закон №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною другою статті 5 Закону №3038-VI встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

В силу частини третьої тієї ж статті Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником генерального плану населеного пункту може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог, зокрема: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 року № 66), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 /далі - Порядок №103, у редакції (чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, за наявності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану та плану зонування території) питання видачі будівельного паспорта вирішується уповноваженим органом з врахуванням встановлених умов та обмежень використання території.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

проектна документація (за наявності);

згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 261 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року N 681:

1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;

2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Суд наголошує, що підставою для відмови Управління послугувала невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а саме: Неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для першого пункта: Згідно з п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 не витримані відстані від запроектованих об`єктів до меж земельної ділянки, відсутні фасади та плани об`єктів будівництва (літній душ, вольєр). Обґрунтування підстави для другого пункта: Відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017) згідно з листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст ДІПРОМІСТО №3-2750 від 24.10.2008, освоєння земельної ділянки для розміщення групи індивідуальних житлових будинків можливе за умови виконання проекту забудови всієї ділянки, в якому передбачити: інженерну підготовку території з метою захисту від підтоплення та затоплення, підсипку території ділянки до незатоплюваної відмітки паводку однопроцентного забезпечення, яка становить для Кам`янського водосховища 71,0-71,8 МБС, виконання берегоукріплення з боку водосховища, передбачити дренаж. Ділянку необхідно підключити до міських мереж водопостачання, газопостачання, каналізації, зливової каналізації з метою запобігання забруднення навколишнього природного середовища.

Суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано ні в повідомленні, ні у відзиві на позов у чому конкретно полягає зазначена ним підстава для відмови в пункті першому, зокрема в частині "Неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки". В повідомлені в розшифрування вказаного пункту зазначено, що "Згідно з п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 не витримані відстані від запроектованих об`єктів до меж земельної ділянки, відсутні фасади та плани об`єктів будівництва (літній душ, вольєр)".

В той же час, така підстава як "неподання повного пакету документів визначених п.2.1 або п.2.2" не є тотожною такій підставі як "не витримані відстані від запроектованих об`єктів до меж земельної ділянки", у той час як фасади та плани об`єкта будівництва було додано позивачем до заяви.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано підстав для прийняття оскарженого рішення в цій частині із зазначеним формулюванням.

В той же час, надаючи оцінку оскарженому рішенню в іншій частині, суд зауважує, що відповідачем не наведено жодних обгрунтувань та пояснень в чому саме полягає не дотримання позивачем вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, а саме щодо тверджень відповідача, що позивачем не витримані відстані від запроектованих об`єктів до меж земельної ділянки.

Так, пунктом 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 встановлено:

"При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.

Для новї садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів 1,0 м."

Відтак відповідачем не обґрунтовано підстав для прийняття оскарженого рішення в цій частині із зазначеним формулюванням.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Надаючи оцінку оскарженому рішенню відповідача по пункту другому, суд наголошує, що відповідач повертаючи заяву позивача оперує загальними відомостями Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016) та плану зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017), а також листом Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст ДІПРОМІСТО №3-2750 від 24.10.2008.

В свою чергу, позивачем на спростування наведеної відповідачем невідповідності долучено до матеріалів справи копію листа Кам`янського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 8/021-20 від 06.01.2021, відповідно до якого зазначена земельна ділянка по АДРЕСА_1 в зону затоплення і підтоплення не входить /а.с. 15/.

Натомість листи датовані 2007-2008 роками та висновок щодо можливості відведення земельних ділянок для розміщення групи індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 , на які посилається відповідач /а.с. 38-40/, як на підтвердження невідповідності намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні судом не можуть бути визнані як належні, оскільки, по-перше, не відповідають обставинам станом на момент виникнення спірних правовідносин, по-друге, є матеріалами листування та можливого /попереднього/ відведення земельних ділянок, у той час як в даному випадку вже земельну ділянку відведено, вона сформована та зареєстрована, а позивачем ставилося питання щодо отримання будівельного паспорту, а не дозволу на відведення земельної ділянки.

При цьому, суд наголошує, що на дану земельну ділянку Управлінням містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області наданий попередньому її власнику ОСОБА_2 будівельний паспорт для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 7-10/.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Відповідно до пункту д) частини 1 статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

В той же час, відповідно до пункту а) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язанні забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Як встановлено з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 326571712 від 23.03.2023 цільовим призначенням земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088 є "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" /зв.а.с. 45-46/.

Містобудівна документація на місцевому рівні згідно абз.2 ч.1 ст. 16 Закону № 3038-VI розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Всупереч викладеному, доказів фактичного внесення до державного кадастру відомостей про перебування спірної земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:06:002:0088 за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища суду не надано.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, які відповідачем обґрунтовані тим, що земельна ділянка за вказаною адресою потрапляє в зону затоплення Кам`янського водосховища.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачу, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов`язком суду, який має приймати рішення в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього).

Поряд з цим, правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відмову в наданні будівельного паспорта № 28.01-11/0900/33 від 14.06.2023 про відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 .

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Управлінням містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем, за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з таких міркувань.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у повідомленні № 28.01-11/0900/33 від 14.06.2023. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.

А тому, у відповідній частині позовних вимог наразі належить відмовити з огляду на їх передчасність.

У той же час, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на видачу будівельного паспорта від 01.06.2023 з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 02498790) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відмову в наданні будівельного паспорта № 28.01-11/0900/33 від 14.06.2023 про відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку садибного типу з гаражем за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 на видачу будівельного паспорта від 01.06.2023 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч. ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський