Постановление суда № 116935310, 13.02.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 242/12/22

Провадження № 1-кп/226/138/2023

УХВАЛА

іменемУкраїни

13.02.2024 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.255-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.255-1 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з підстав наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечив вказане клопотання, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_11 підтримала думку підзахисного, однак зауважила, що прокурором мають бути доведені наведені ним ризики. Інші обвинувачені та захисники підтримали думку ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_11 .

Вислухавши клопотання та думку учасників справи щодо нього, суд вважає, що клопотання має бути задоволене з огляду на таке.

За положеннями частин 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згіднозі ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої даної статті.

Запобіжний захід обвинуваченому застосований ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 08.07.2021, він неодноразово продовжувався і був також застосований ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 06.01.2022 у ході підготовчого судового засідання. Востаннє строк тримання ОСОБА_7 під вартою продовжено судом в судовому засіданні 19.12.2023 по 17.02.2024 включно.

Суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, що передбачені у ч.1ст.177 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 пред`явлене обвинувачення, серед іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3ст.307 КК України, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Наразі розгляд кримінального провадження по суті не розпочатий, що пов`язане, зокрема, з тимчасовим невстановленням місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_13 та хворобою обвинуваченого ОСОБА_8 .

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 злочинів, те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд констатує, що завершення судового розгляду справи з постановленням вироку до 17.02.2024 неможливе.

Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке буде призначене у разі визнання його винуватим, ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1ст.177 КПК України, то, на думку суду, він підтверджується тим, що обвинувачений обізнаний про повний перелік та повні анкетні дані допитаних у справі свідків, і, перебуваючи на волі, цілком має мотив та можливість вплинути на свідків, які наразі не допитані безпосередньо в судовому засіданні.

Таким чином, ризики та обставини відповідно до ст.ст.177,178 КПК України,які враховувавсуд припродовженні ОСОБА_7 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою 19.12.2023,на сьогодніне зменшилися, отже,жоден ізбільш м`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти ризикампротиправної поведінкиобвинуваченого.З оглядуна це суд вважає за необхідне строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжити.

Щодо ризику можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень суд так само, як і в попередніх ухвалах від 06.11.2023 та 19.12.2023, констатує, що наявність цього ризику прокурором не доведена, а доводи, викладені у клопотанні на обґрунтування існування такого ризику, як-то, вживання ОСОБА_7 та збут наркотичних засобів, наявність доходів лише від цієї діяльності, відсутність роботи та міцних соціальних зв`язків, мають вигляд припущень сторони обвинувачення і не підтверджені жодним чином будь-якими доказами.

У той самий час, ураховуючи наявність двох встановлених ризиків, на поточній стадії кримінального провадження є підтвердженою неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вбачається, доказів на підтвердження неможливості на даний час перебування ОСОБА_7 під вартою, суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд вбачає, що запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.307, ч.1 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на шістдесят днів, тобто по12.04.2024 включно.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3