Решение № 116925366, 12.02.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Справа № 280/10189/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 104392,33 грн, які зарахувати: р/р UA928999980334149815000008479; отримувач ГУК у Зап.обл. / ТГ м. Запоріжжя / 18010900; код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 18010900.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідач взятий на податковий облік, тому зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказано, що відповідачем до контролюючого органу надана податкова декларація про майновий стан і доходи, де ним самостійно визначені податкові зобов`язання у загальному розмірі 104392,33 грн (60880,55 грн за 2022 рік, 70012,63 грн за 2023 рік).У зв`язку з несплатою платником винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем направлено податкову вимогу, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений. Враховуючи зазначене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 104392,33 грн.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.

Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.12.2023 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

За змістом довідки про заборгованість за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 104392,33 грн, з яких 104377,95 грн недоїмка по основному платежу, 14,38 грн несплаченої пені. Зазначена сума боргу утворилась у зв`язку з несплатою відповідачем суми податкового зобов`язання, самостійно визначеного відповідачем на підставі податкових декларацій з орендної плати з фізичних осіб:

за 2022 рік № 9883 від 21.02.2022 у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання, яке підлягало сплаті до бюджету у розмірі 60880,55 грн з помісячною сплатою 5073,38 грн з січня по листопад та 5073,37 грн за грудень 2022 року;

за 2023 рік № 9029656482 від 20.02.2023 у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання, яке підлягало сплаті до бюджету у розмірі 70012,63 грн з помісячною сплатою 5834,39 грн з січня по листопад та 5834,34 грн за грудень 2023 року.

На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням податкову вимогу форми "Ф" за №0001519-1304-0801 від 20.06.2023, яка була направлена на адресу відповідача, проте повернулась до контролюючого органу разом із конвертом із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Запорізькій області як платник податків.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За приписами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

За пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до пункту 288.7. статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку, станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки додаткову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю - є календарний рік.

За пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки нараховані контролюючим органом та узгоджені суми податкових зобов`язань у встановлені строки не сплачені, враховуючи положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 104392,33 грн є податковим боргом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з матеріалів справи встановлено, що податкова вимога надсилалась на адресу відповідача у відповідності до вимог статті 42 ПК України, відтак вважається належним чином врученою.

Суд враховує, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Вказані висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.09.2019 по справі № 825/1109/16.

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів, та не спростована відповідачем, крім того, на даний час податкова заборгованість є узгодженою, суд вважає, що податковий борг з орендної плати з фізичних осіб підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений ПК України.

VI. Висновки суду.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 104392,33 грн (сто чотири тисячі триста дев`яносто дві гривні 33 копійки), які зарахувати: р/р UA928999980334149815000008479; отримувач ГУК у Зап.обл. / ТГ м. Запоріжжя / 18010900; код отримувача 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банк отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 18010900.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.02.2024.

Суддя К.В. Мінаєва