Решение № 116899340, 09.02.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20191/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Поліщука О.В.

За участю сторін:

Від позивача: Никисла О.І.

Від відповідача: Костилєва А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Одеської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул.Івана та Юрія Лип, буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 28.07.2023р. №98-дс;

поновити ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці;

стягнути з Одеської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу;

допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.08.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено, що розгляд справи буде проводитись за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 07.09.2023 року; витребувано у Одеської митниці Держмитслужби належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для прийняття наказу №98-дс від 28.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працював на посаді головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці; оскаржуваним наказом ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з посади. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала обставина виявлення Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу, ззовні схожих на валюту біля кабінету №8 зліва під кришкою батареї опалювання, в приміщені туалетів та у одному з туалетів під умивальником, в кабінеті №4 за шафою на підлозі, в кабінеті №6 біля робочого столу ОСОБА_3 , в кабінеті з табличкою «Єдиний офіс» митного поста «Орлівка» у сумці ОСОБА_4 . Як вбачається з відеоматеріалу, 04.01.2023 року під час проведення слідчих дій головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 дістав кошти з власної кішені та сховавав під кришкою батареї опалювання. Працівники ДБР виявили схованки грошей співробітників митниці. Зазначені факти викликали суспільний резонанс та призвели до приниження авторитету державного органу Одеської митниці та Державної митної служби в цілому, а також призвели до репутаційних втрат з огляду на рівень посад, які займають ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.

Позивач не згоден з оскаржуваним наказом, оскільки:

- відповідачем було порушено ч.3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з пропуском встановленого шестимісячного строку для його накладення (виявлення Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу, ззовні схожих на валюту 04.01.2023р., наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності датований 28.07.2023р.).;

- в оскаржуваному наказі від 28.07.2023р. №98-де не наведено достатніх мотивувань, чому саме ймовірне порушення позивачем норм законодавства кваліфіковано як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення. Спірний наказ не містить обґрунтованих мотивувань того, яким чином дії, вчинені позивачем, є такими, що підривають довіру до позивача як до носія влади та дискредитують систему органів державної митної служби;

- саме яка конкретна норма права була порушена позивачем у зв`язку з тим, що ним були покладені власні кошти під кришку батареї опалення і виявлення такого Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві, відповідачем не наводиться, як і не наводиться суть і зміст заподіяної шкоди, а лише вказується на висвітлення певної інформації в Інтернет ресурсах, як і не розкривається питання настання наслідків негативного характеру для митної служби і не наводяться докази, що таке підтверджують.

- аркуші паперу, ззовні схожі на валюту, були виявлені не у позивача, а в місцях загального доступу - в приміщені туалетів та у одному з туалетів під умивальником, в кабінеті №4 за шафою на підлозі, в кабінеті №6 біля робочого столу ОСОБА_3 . Між тим, приміщення, що використовуються митним постом «Орлівка», перебувають і у користуванні інших суб`єктів і відповідна територія є загальнодоступна;

- грошові кошти, які були виявлені біля кабінету №8 зліва під кришкою батареї опалювання, а саме 40 дол. США та 300 грн. є особистими коштами позивача. Вказані грошові кошти призначались для оплати за оренду житла та враховуючи наявність доступу до нього у власників, позивачем такі кошти з метою збереження були взяті на роботу. Обставини, що зумовили витягти такі кошти з кишені і покласти їх під кришкою батареї опалювання обумовлені розгубленістю у зв`язку з проведенням обшуку працівниками правоохоронного органу.

- будь-які законодавчі заборони щодо можливості тримати при собі власні кошти відсутні.

29.08.2023 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та зазначив, що 04.01.2023 року під час проведення слідчих дій головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 дістав кошти з власної кишені та сховав під кришкою батареї опалювання. У своїх письмових поясненнях, які було надано 08.01.2023 до відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці, головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 зазначив, що кошти, які було виявлено біля кабінету №8 зліва під кришкою батареї опалювання та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №52050115, на передодні ним було куплено 40 доларів на Ізмаїльському ринку у людини, яка займається обміном валют, для сплати за орендоване житло, а 300 грн. - це кошти, які дістались йому від батьків під час переїзду у м. Ізмаїл, та з метою їх збереження, він взяв з собою їх на роботу. Під час співбесіди з членами Дисциплінарної комісії ОСОБА_1 підтвердив, що надані письмові пояснення від 08.01.2023 відповідають дійсності, проте будь-яких підтверджуючих документів чи інструкції з проведення касових операцій останнім надано не було. У багатьох інтернет-ресурсах зазначається, що «за оперативними даними, митники брали гроші з усіх, хто перевозив товари через кордон. Це підтверджують й обшуки адмінбудівлі митного поста «Орлівка». Працівники ДБР виявили схованки грошей співробітників митниці. Інспектори лише за декілька годин зміни встигли «заробити» понад 65 тисяч гривень. Гроші спритники ховали під плінтусами, у комп`ютерній техніці, обігрівачах, макулатурі та навіть у туалеті». Зазначені факти, про які вказано в ЗМІ викликали суспільний резонанс та призводить до приниження авторитету державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України в цілому, а також призвели до репутаційних втрат з огляду на рівень посад, які займають ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади. Дисциплінарна комісія встановила, що проступки з боку ОСОБА_1 призвели до неповаги прав, свобод і законних інтересів їх колег, а також честі держави та державного органу в цілому. Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, що призвело до порушення Присяги державного службовця. Дисциплінарний проступок «порушення Присяги державного службовця» відповідно до діючого законодавства України віднесено до найбільш тяжких; неможливо відокремити авторитет державного службовця від авторитету органу державної влади; за своїм змістом «дії, що шкодять авторитету державної служби» є однією з форм прояву порушення правил етичної поведінки державних службовців. Можливість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності узгоджується з вимогами п.5 ст.74 ЗУ «Про державну службу», відповідно до якого дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. керуючись приписами ст. 65, ст. 66, Закону України "Про державну службу", Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, враховуючи наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо доцільності звернення до начальника Одеської митниці з поданням про притягнення головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, у зв`язку з чим комісією підготовлено та подано керівництву митниці відповідне подання від 04.11.2022 № 7.10-12/1042. Таким чином, притягнення головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення на підставі наказу Одеської митниці від 28.07.2022 року №98-дс здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Позивач помилково вважає, що відповідачем порушено строки передбачені ч.3 ст.65 ЗУ «Про державну службу», оскільки початком відліку строків є Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 07.07.2023 № 7.10- 25/341, а не виявлені Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу схожих на валюту 04.01.2023 року.

В додатки до відзиву відповідачем надані копії матеріалів дисциплінарної справи відносно позивача.

06.09.2023 року позивач подав відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначив, що посилання відповідача на Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 07.07.2023 № 7.10- 25/341 є помилковим трактуванням приписів ч.3 ст.65 ЗУ «Про державну службу»; у відзиві на позовну заяву відповідач фактично дублює зміст оскаржуваного наказу від 07.07.2023 року; ані у Акті від 07.07.2023 року, ані в матеріалах дисциплінарної справи стосовно позивача не вказано, які конкретно протиправні дії або бездіяльність були допущені позивачем, їх суть, зміст, наслідки негативного характеру а посилання на загальний перелік обов`язків без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Підготовче засідання, призначене на 07.09.2023 року було перенесено на 28.09.2023 року на задоволення відповідного клопотання представника відповідача від 07.09.2023 року.

15.09.2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначив, що саме Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 07.07.2023 № 7.10-25/341 є моментом виявлення дисциплінарного проступку, а не виявлення Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу, ззовні схожих на валюту 04.01.2023р., як про це зазначає позивач. Таким чином, строки притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем були дотримані, а отже позиція позивача з приводу порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності є спростованою.

У підготовчому засідання 28.09.2023 року оголошено перерву до 05.10.2203 року за клопотанням представника відповідача для надання можливості подати суду додаткові докази.

04.10.2023 року відповідач подав клопотання про долучення доказів відео-матеріалів, які відображають поведінку позивача під час проведення слідчих дій 04.01.2023 року; 20.10.2023 року позивач подав заперечення щодо залучення клопотання про залучення доказів; клопотання відповідача задоволено судом ухвалою суду від 24.10.2023 року (яка занесена до протоколу судового засідання).

Підготовче засідання, призначене на 05.10.2023 року було перенесено на 12.10.2023 року.

Підготовче засідання, призначене на 12.10.2023 року було перенесено на 24.10.2023 року на задоволення відповідного клопотання позивача від 11.10.2023 року.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року закрите підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.11.2023 року.

Судове засідання, призначене на 14.11.2023 року було перенесено на 22.11.2023 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Аракелян М.М.

Судове засідання, призначене на 22.11.2023 року було відкладено на 07.12.2023 року на задоволення відповідного клопотання представника відповідача від 22.11.2023 року.

У судовому засіданні 07.12.2023 року суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача та оголосив перерву до 20.12.2023 року.

Судове засідання, призначене на 20.12.2023 року було перенесено на 09.01.2024 року у зв`язку із технічними проблемами підсистеми ВКЗ по всій Україні, про що складено відповідний Акт від 20.12.2023 року.

У судовому засіданні 09.01.2024 року оголошено перерву до 18.01.2024 року у зв`язку із оголошенням у м.Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Судове засідання, призначене на 18.01.2024 року було перенесено на 01.02.2024 року у зв`язку із оголошенням у м.Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

У судовому засіданні 01.02.2024 року судом досліджені письмові докази та відео-доказ, заслухано сторони у виступах в судових дебатах, та після виходу з нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, їх виступи в судових дебатах, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року проходив службу в митних органах, що підтверджується копією його трудової книжки (т.1, а.с.12-19).

01.08.2008 року позивач склав присягу державного службовця (т.1,а.с.221)

Наказом Одеської митниці від 22.11.2022 року №1077-о ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці, в порядку переведення з Харківської митниці з укладанням контракту про проходження державної служби (т.1, а.с.202).

22.11.2022 року Одеською митницею з позивачем укладено Контракт №1566 про проходження державної служби зі строком дії по 21.11.2023 року (т.1, а.с.206-213).

На виконання наказу Одеської митниці від 20.01.2023 № 14 Про проведення перевірки з окремих питань (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Одеської митниці від 10.03.2023 № 97, від 10.05.2023 № 209) проведено перевірку з окремих питань на предмет дотримання посадовими особами митного поста Орлівка Одеської митниці норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов`язків, визначених у Положенні про митний пост Орлівка Одеської митниці, посадових інструкціях та контракті про проходження служби, за результатами якої складено акт про результати перевірки з окремих питань від 07.07.2023 року (т.1,а.с.165).

За висновками Акту перевірки від 07.07.2023 року головним державним інспектором ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків та вимог Контракту про проходження служби №1566 від 22.11.2022 року, порушено підпункти 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3. Наказу №668, що у свою чергу призвело до порушення вимог пунктів 1,2 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України Про державну службу.

В Акті запропоновано, серед іншого, порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці ОСОБА_6 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статей 64, 68, 69 та 71 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ Про державну службу, Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 07.07.2023 № 7.10-25/342 Наказом Одеської митниці №92-дс від 11.07.2023 року порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці ОСОБА_6 та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи (т.1, а.с.160).

Початок формування дисциплінарної справи - 12.07.2023, закінчення - 20.07.2023. Строк формування - 9 календарних днів (т.1, а.с.142).

В ході дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_1 , внаслідок неналежного виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1,2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України Про державну службу, пункту 5 Контракту, пункту 10 Контракту №1566, підпунктом 3.1.1., підпунктом 3.1.3., підпунктом 3.12., підпунктом 4.3. Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року №668, порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби (т.1,а.с.157-158).

За результатами розгляду дисциплінарної справи складено подання дисциплінарної комісії № 7.10-25/361 від 21.07.2023 із пропозицією, зокрема: відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України Про державну службу за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України Про державну службу, пункту 5 Контракту, пункту 10 Контракту №1566, підпунктом 3.1.1., підпунктом 3.1.3., підпунктом 3.12., підпунктом 4.3. Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, порушення Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вилинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи рекомендує застосувати до головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби (т.1,а.с.144-159).

Так, у поданні встановлено, що відповідно до доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 20.01.2023 №7.10-25/16 отримано оперативну інформацію з приводу того, що працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000391, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 09.12.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

У ході проведення слідчих дій, працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві в приміщенні митного поста Орлівка Одеської митниці було виявлено:

1) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту долари США у кількості 2-х купюр, номіналом по 20 доларів США, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту України гривня, купюра номіналом 200 гривень 1 шт. купюра номіналом 100 гривень 1 штука, які було виявлено біля кабінету №8 під кришкою батареї опалювання та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет № 52050115;

2) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту євро у кількості 5 купюр, номіналом по 20 євро, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту України, у кількості 6 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 6 штук, номіналом 100 гривень, у кількості 5 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 1 шт., номіналом 20 гривень, у кількості 1 шт., номіналом 5 гривень та аркуш паперу ззовні схожий на національну валюту Республіки Молдова, номіналом 1, у кількості 1 шт., які було виявлено в приміщені туалетів та у одному з туалетів під умивальником та було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №S2049450;

3) аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 15 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 8 штук, номіналом 100 гривень, у кількості 5 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 10 штук, номіналом 20 гривень, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту євро, у кількості 1 штука, номінал 10 євро, та аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 20 доларів, які було виявлено в кабінеті №4 за шафою на підлозі та було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009274;

4) аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 1 штук, номіналом 1000 гривень, у кількості 38 штук, номіналом 500 гривень, у кількості 20 штук, номіналом 200 гривень, які згорнуті в білий аркуш паперу формату А-4; а також аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 113 штук, номіналом 100 гривень, які також були згорнуті в білий аркуш паперу формату А-4, які було виявлено в кабінеті №6 біля робочого столу ОСОБА_3 , в сумці та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009273;

5) аркушів паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 5 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 9 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту євро, у кількості 2 штук, номіналом 5 євро, аркушу паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 50 доларів; а також аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, кількості 1 штук, номіналом 1000 гривень, у кількості 13 штук, номіналом 500 гривень, у кількості 10 штук, номіналам 200 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуш паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 100 доларів, які було виявлено в кабінеті з табличкою Єдиний офіс митного поста Орлівка у сумці ОСОБА_4 та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет № В2009274.

Як убачається із відеоматеріалу, 04.01.2023 року під час проведення слідчих дій ОСОБА_1 дістав кошти з власної кишені та сховав під кришкою батареї опалювання. У своїх письмових поясненнях, наданих 08.01.2023 року відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці він зазначив, що кошти, які було виявлено біля кабінету №8 та в подальшому вилучено протоколом обшуку, напередодні ним було куплено 40 доларів на Ізмаїльському ринку у людини, яка займається обміном валют, для сплати за орендоване житло, а 300грн. це кошти його батьків, які з метою їх збереження він взяв на роботу.

Під час співбесіди з членами комісії №14 ОСОБА_1 підтвердив, що надані письмові пояснення відповідають дійсності, проте будь-яких підтверджуючих документів чи інструкції з проведення касової операції ним надано не було.

В.о. начальника Одеської митниці В. Заколодяжним наказом від 15 червня 2022 року №275 затверджено положення про митний пост Орлівка Одеської митниці (т.1,а.с.190).

Положення №275 визначає його організаційно-правовий статус, завдання, функції, права та взаємовідносини. Митний пост Орлівка Одеської митниці (далі - митний пост) є митним органом, який входить до складу Одеської митниці (далі Митниця), як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань покладених на Митницю (п.2 Положення №275).

Митний пост у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно- правовими актами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства, розпорядчими документами Державної митної служби України, Дорученнями Голови Державної митної служби України (особи, яка виконує його обов`язки), його першого заступника та заступників, наказами митниці, дорученнями начальника Митниці (особи, яка викопує його обов`язки ), його першого заступника та заступників, положенням про Митницю та Положенням №275 (п.3 Положення №275).

Наказом Одеської митниці від 22.11.2022 року №1077-0 на посаду головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці в порядку переведення з Харківської митниці з укладанням контракту про проходження державної служби призначений 22.11.2022 року ОСОБА_1 .

У відповідності до пункту 1 вищезазначеного наказу Одеської митниці між Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та громадянином України ОСОБА_1 , якого призначено на посаду головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці укладено Контракт про проходження державної служби №1566 від 22.11.2022 року.

Відповідно до п.5 Контракту №1566, особа відповідно до зазначеного контракту зобов`язується виконувати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, протягом строку дії контракту, а саме, зокрема,:

- дотримуватися законодавства (у тому числі, антикорупційного) розпорядчих актів Держмитслужби та Митниці під час виконання службових обов`язків, додержання службової дисципліни, етики поведінки державного службовця;

- виконувати доручення, наданих керівником Митниці та Митного поста.

Згідно з п.10 Контракту №1566, особа зобов`язана, зокрема:

- виконувати обов`язки, визначені у Законі України Про державну службу та відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови зазначеного контракту.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків, передбачені Законом України Про державну службу та Контрактом №1566, сторони несуть відповідальність згідно із законом (п. 18 Контракту №1566).

Відповідно до посадової Інструкції головного державного інспектора Митного поста від 29.07.2022 (т.1, а.с.218-220), до основних посадових обов`язків віднесено здійснення контролю за дотриманням суб`єктами ЗЕД та громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України:

- здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України засобами водного, автомобільного із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, за допомогою інформаційних технологій, здійснення перевірки документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, здійснення митного огляду товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, здійснення аналізу та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю (пункт 1 розділу 3);

- у межах компетенції проведення заходів щодо запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил, ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил (пункт 9 розділу 3).

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 22.11.2022 року (т.1,а.с.220).

Відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ «Про державну службу» державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів.

Згідно ч.1 ст.36 ЗУ «Про державну службу» особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Комісією №14 встановлено, що ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 01.08.2008 року.

Аналізуючи текст Присяги державного службовця, складеної ОСОБА_1 , Комісія №14 зауважила, що вступаючи на державну службу, він свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання своїх посадових обов`язків.

Крім того, його поведінка, як державного службовця має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина. Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом.

При цьому, Комісія №14 звернула увагу, що згідно із текстом Присяги та на основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службоводисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт її порушення, а складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги державного службовця - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 затверджено Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі-Наказ № 668).

Цим Кодексом визначено загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов`язків та в інших, передбачених цим Кодексом випадках.

Положення цього Кодексу застосовуються до всіх без винятку працівників (п.п. 1.2. Наказу № 668).

Відповідно до п. п. 1.3. Наказу № 668 при прийнятті на роботу до Держмитслужби, митниць та територіальних органів Держмитслужби кожен працівник зобов`язаний ознайомитися зі змістом Кодексу та бути повідомленим про відповідальність за невиконання його вимог, встановлених норм і підписати відповідне повідомлення за формою, наведеною у додатку до цього Кодексу, яке долучається до особової справи відповідного працівника.

Комісією №14 встановлено, що в особовій справі позивача наявні повідомлення встановленої Наказом №668 форми про ознайомлення з Кодексом та Правилами етичної поведінки працівників Держмитслужби.

Положеннями Наказу №668 передбачено, що Працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані: неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про запобігання корупції, нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п. п. 3.1.1.); неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п. п. 3.1.3.).

Згідно п. п. 3.12. Наказу № 668 працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до п. п. 4.3. Наказу № 668 працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Відповідно до п. п. 9.2. Наказу № 668 за порушення правил етичної поведінки особи, винні у їх вчиненні, притягуються до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на зазначене, Комісія №14 дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків не дотримувався вимог Наказу №668, а саме порушення правил етичної поведінки, що негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.

Таким чином, у ході проведення перевірки, Комісією №14 встановлено обставини, які вказують на проступок з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків у подальшому.

Комісія №14 встановила, що проступок з боку ОСОБА_1 призвів до неповаги прав, свобод і законних інтересів їх колег, а також честі держави та державного органу в цілому.

Недобросовісне виконання позивачем своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, що призвело до порушення Присяги державного службовця (т.1,а.с.34 зворот).

Складаючи Присягу державного службовця, ОСОБА_1 поклав на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання. З таких підстав, фактична та умисна бездіяльність позивача, який здійснює свої посадові обов`язки, суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до носія влади, внаслідок чого призводить до приниження авторитету державного органу Одеської митниці.

У своїх поясненнях, наданих позивачем дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарної справи, зазначено, що кошти, які було виявлено біля кабінету №8 зліва під кришкою батареї опалювання та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №52050115, напередодні ним було куплено 40 доларів на Ізмаїльському ринку у людини, яка займається обміном валют, для сплати за орендоване житло, а 300 грн. - це кошти, які дістались йому від батьків під час переїзду у м. Ізмаїл, та з метою їх збереження, він взяв з собою їх на роботу. Під час співбесіди з членами Дисциплінарної комісії, ОСОБА_1 підтвердив, що наданні письмові пояснення від 08.01.2023 відповідають дійсності, проте будь- яких підтверджуючих документів чи інструкції з проведення касових операцій останнім надано не було.

Таким чином, згідно наданих пояснень ОСОБА_1 комісія дійшла висновку, що останній свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку не усвідомив та не визнав.

У своїх пояснення безпосередній керівник ОСОБА_1 - заступник начальника митного поста Орлівка Одеської митниці ОСОБА_7 зазначив, що з висновками та фактами, наведеними Комісією та зазначеними в Акті він не погоджується та порушень з боку підлеглих посадових осіб не вбачає.

За висновками дисциплінарної комісії вищезазначене свідчить про порушення Присяги державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу), тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.

Дисциплінарна справа містить позитивну службову характеристику ОСОБА_1 та інформацію щодо відсутності у державного службовця дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарною комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України Про державну службу, враховано в якості обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 попередню бездоганну поведінку та відсутність дисциплінарних стягнень.

Дисциплінарною комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України Про державну службу обставини, що обтяжують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України Про державну службу за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України Про державну службу, пункту 5 Контракту, пункту 10 Контракту №1566, підпунктом 3.1.1., підпунктом 3.1.3., підпунктом 3.12., підпунктом 4.3. Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, порушення Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вилинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи рекомендувала застосувати до головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

З матеріалами дисциплінарної справи позивач ознайомився 27.07.2023 року (т.1,а.с.159).

Наказом від 28.07.2023 року № 98-дс ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, припинено державну службу позивача та розірвано контракт про проходження державної служби №1566, укладений 22.11.2022 року (т.1, а.с.20-25).

Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.1,2,5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно частини першої ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Суд зазначає, що дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 було проведено у відповідності Глави 2 Розділу VIII Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державних службовців Закону № 889-VIII.

Оскаржуючи наказ від 28.07.2023 року ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 65 Закону України Про державну службу щодо строку застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки виявлення Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу, ззовні схожих на валюту, відбулось 04.01.2023р., тоді як наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності датований 28.07.2023 р.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Одеської митниці від 20.01.2023 року №14 на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 09.01.2023 року №7.10-25/1 наказано провести перевірку дотримання посадовими особами митного поста Орлівка Одеської митниці норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов`язків, визначених у Положенні про митний пост Орлівка Одеської митниці, посадових інструкціях та контракті про проходження служби з 20.01.2023 по 06.07.2023 року.

За результатами проведення такої перевірки комісією складено Акт від 07.07.2023 року про результати перевірки з окремих питань, яким встановлено факти, які вказують на проступки з боку, зокрема, ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

Відтак, з часу складення акта перевірки керівник державної служби, який призначив таку перевірку мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку позивачем, і з цього часу слід обчислювати шестимісячний строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже відповідачем дотриманий шестимісячний строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Щодо суті самого правопорушення, суд зазначає наступне.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що за результатами службового розслідування встановлено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку передбаченого пп. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.

Суд зазначає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У судовому засіданні 01.02.2024 року судом був досліджений відеозапис, на якому зафіксовано що 04.01.2023 року головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 дістав кошти з власної кішені та сховавав під кришкою батареї опалювання біля кабінету №8.

При цьому ані в ході здійснення дисциплінарного провадження, ані в судовому процесі позивач не надав зрозумілих, переконливих, доречних аргументів та доказів щодо мотивів та підстав вчинення таких дій, а його доводи стосовно їх вчинення внаслідок розгублення у зв`язку із усвідомленням проведення обшуків у приміщеннях Одеської митниці, суд відхиляє як недоречні та непереконливі. Такі пояснення не спростовують встановлений факт порушення позивачем Присяги, а саме порушення Правил етичної поведінки (пункти 4.3., 9.2. Наказу №668).

Отже, наданими доказами підтверджується, що позивачем було вчинено діяння, несумісне з його посадою. Так, позивачем вчинений проступок, який проявився у недотриманні вимог пунктів 1, 2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України Про державну службу, пункту 5 Контракту, пункту 10 Контракту №1566, підпункту 3.1.1., підпункту 3.1.3., підпункту 3.12., підпункту 4.3. Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, чим порушив Присягу державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов`язків. Тим самим, позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці і її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, а тому зауваження позивача щодо того, що з боку правоохоронних органів до позивача немає будь-яких зауважень, суд не приймає до уваги.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Такий правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 року у справі № 120/8381/20, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні даного спору.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що кошти, які було виявлено біля кабінету №8 зліва під кришкою батареї опалювання, напередодні ним було куплено (40 доларів) на Ізмаїльському ринку у людини, яка займається обміном валют, для сплати за орендоване житло, а 300 грн. - це кошти, які дістались йому від батьків під час переїзду у м.Ізмаїл, та з метою їх збереження, він взяв з собою їх на роботу, оскільки під час співбесіди з членами Дисциплінарної комісії позивач не надав будь- яких підтверджуючих документів чи інструкції з проведення касових операцій щодо купівлі іноземної валюти.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що відповідачем не порушено норми ЗУ «Про державну службу» щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача, враховано всі істотні обставини справи, отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 28.07.2023 р. №98-дс задоволенню не підлягають.

Відповідно є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді головного державного інспектора митного поста Орлівка Одеської митниці, які є похвдними.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення з Одеської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, які судом визнані необґрунтованими та безпідставними, вони також не підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю за недоведеністю та безпідставністю його вимог.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В даній справі підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Одеської митниці Державної митної служби (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул.Івана та Юрія Лип, буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09 лютого 2024 року.

Суддя М.М. Аракелян

.