Решение № 116886897, 09.02.2024, Хозяйственный суд Киевской области

Дата принятия
09.02.2024
Номер дела
911/3666/23
Номер документа
116886897
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2024 р. Справа № 911/3666/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА

до фізичної особи-підприємця Грянко Ірини Євгенівни

про стягнення 152409,77 грн,

без виклику учасників справи

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему Електронний суд із позовною заявою від 05.12.2023 до фізичної особи-підприємця Грянко Ірини Євгенівни про стягнення 152409,77 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту 28610,45 грн; суми прострочених платежів по процентах 123799,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором від 10.09.2021 № 335751-КС-001 про надання кредиту.

Разом з позовною заявою, ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, було заявлено клопотання про витребування в Акціонерного товариства «Універсалбанк» інформації, що містить банківську таємницю, наступного змісту: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 10.09.2021 по 19.06.2023 включно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі. Клопотання позивача було задоволено та витребувано в АТ Універсалбанк вказану вище інформацію, що містить банківську таємницю.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі № 911/3666/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої ФОП Грянко І.Є. 18.01.2024 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу, яка внесена відповідачем до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, за відсутності іншої повідомленої відповідачем адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним доказом відправлення ФОП Грянко І.Є. копії ухвали суду.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

25.12.2023 до Господарського суду Київської області від АТ Універсалбанк надійшов лист №БТ/9619 від 15.12.2023 (вх. № 23508/23 від 25.12.2023), який містить запитувану судом інформацію стосовно ОСОБА_1 та виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 10.09.2021 по 19.06.2023 включно.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 між ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА (кредитодавець) та ФОП Грянко Ірина Євгенівна (позичальник) було укладено Договір № 335751-КС-001 про надання кредиту (електронна форма), відповідно до п. 1 якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 20000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (далі - Договір). Строк кредиту складає 24 тижні; процентна ставка в день 1,08188956 (фіксована); комісія за надання кредиту 3000,00 грн.; загальний розмір кредиту 20000,00 грн; термін дії договору до 25.02.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 50040,00 грн.

Відповідно до п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Пунктом 10 Договору закріплено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям, які є невід`ємною частиною договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.

Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА від 22.06.2021 визначено загальні положення та терміни, що використовуються при укладанні договору про надання коштів у кредит та інші умови.

Відповідно до п. 2.21 Правил відмова у наданні кредиту можлива у випадках (зокрема, але не виключно): ненадання заявником відомостей про себе та свій фінансовий стан, що вимагаються законодавством або внутрішніми документами кредитодавця; негативна кредитна історія заявника; при заповненні заявки вказані недостовірні та/або помилкові дані.

Підпунктом 4.2.2.2 п. 4.2.2 Правил на позичальника покладено обов`язок повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту до закінчення терміну дії договору, що кореспондує праву кредитодавця, що визначене у пункті 4.3.1.3, вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії та комісії за зміну умов договору, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених договором та додатковою угодою.

Відповідно до положень розділу 5 Правил визначається порядок нарахування процентів, комісії, черговість погашення вимог та повернення кредиту: п. 5.1 обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування; п. 5.2 нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено графіком платежів; п. 5.3 заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановленого договором про надання кредиту або додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту (Додатковою угодою) при безготівкових розрахунках вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця; п. 5.6 у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитодавця, пов`язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); у другу чергу нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту у разі їх нарахування; у третю чергу прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; у четверту чергу проценти за користування кредитом; у п`яту чергу сума кредиту.

Заперечень щодо факту укладення вказаного вище договору від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 10.09.2021 ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 20000,00 грн, що підтверджується квитанцією №442505375 від 10.09.2021 з призначенням платежу перерах. коштiв Грянко І.Є. IПН 3009305220 зг. до кредитного дог. № 335751-КС-001 вiд 10.09.2021 Без ПДВ, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань.

Також, 20.11.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою - підприємцем Грянко Ірина Євгенівна укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 335751-КС-001 про надання кредиту (далі - Додаткова угода 1), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди 1 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000,00 грн.

Комісія за зміну умов Договору пов`язана з наданням додаткового кредиту 1 800,00 грн (п. 6). Термін дії Договору продовжено до 07.05.2022 (п. 4).

Судом встановлено, що на виконання умов договору 20.11.2021 ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 12000,00 грн., що підтверджується квитанцією №463673332 від 20.11.2021 з призначенням платежу перерах. коштiв Грянко І.Є. IПН 3009305220 зг. до кредитного дог. № 335751-КС-001 вiд 10.09.2021 Без ПДВ, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань.

04.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та Фізичною особою - підприємцем Грянко Ірина Євгенівна укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 335751-КС-001 про надання кредиту (далі - Додаткова угода 2), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 умов Додаткової угоди 2, позичальник підписанням цієї Додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за Договором станом на 04.01.2022 в розмірі 28610,45 грн та проценти за користування кредитом 3829,51 грн.

Пунктом 4 визначили, що термін дії Договору продовжено до 16.08.2022.

Також сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти: строк Кредиту: 341 днів.

04.02.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою підприємцем Грянко Ірина Євгенівна укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 335751-КС-001 про надання кредиту (далі - Додаткова угода 3), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди 3, сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: Термін дії Договору: до 25.11.2022 (п.4).

Також сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: строк Кредиту: 442 днів.

Відповідно до п. 1 умов Додаткової угоди 2, позичальник підписанням цієї Додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за Договором станом на 04.02.2022 в розмірі 28610,45 грн та проценти за користування кредитом 10559,94 грн.

Також, в матеріалах справи наявна анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи (https://my.bizpozyka.com/)) від 22.11.2023, згідно якої номер банківського рахунку (банківської картки для перерахування коштів) ФОП Грянко Ірини Євгенівни зазначено як № НОМЕР_1 , на яку позивачем було перераховано кредитні кошти.

Поряд з цим, на виконання ухвали суду від 11.12.2023 АТ Універсал банк надало довідку (виписку) по вказаному рахунку за період з 10.09.2021 по 19.06.2023 про перерахування коштів у сумі 32000,00 грн. (10.09.2021 - в сумі 20000,00 грн та 20.11.2021 в сумі 12000,00 грн) на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів від позивача.

Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 152409,77 грн, яка складається з 28610,45 грн заборгованості за отриманим, але не повернутим кредитом, 123799,32 грн заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №3357515-КС-001 від 10.09.2021, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Поряд з цим, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У відповідності зі ст. 3 Закону України Про електронну комерцію електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та третьої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

У статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Суд встановив, що Договір про надання кредиту №335751-КС-001 від 10.09.2021 підписано ФОП Грянко І.Є. у відповідності до ст. 12 Закону України Про електронну комерцію та підтверджується наданою позивачем візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №335751-КС-001 від 10.09.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як встановлено в ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачем належним чином виконано умови кредитного договору № 335751-КС-001 від 10.09.2021 та перераховано відповідачу 32000,00 грн. кредитних коштів (двома платіжними дорученнями).

Враховуючи наведене та встановлені судом обставини, а саме: факт належності банківської платіжної картки відповідачу; факт наявності у позивача персональних даних відповідача, зокрема, даних платіжної картки; факт перерахування грошових коштів на банківську платіжну картку відповідача, що узгоджується з доказами, наданими позивачем, суд вважає, що докази, надані до матеріалів справи, свідчать про неналежне виконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору в частині повернення в повному обсязі отриманих кредитних коштів. Водночас, кредитний договір відповідач у судовому порядку не оспорив, натомість отримав кредитні кошти, користувався ними та частково погашав заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманим та неповернутим кредитом на день розгляду справи складає 28610,45 грн, що також зафіксовано в Додатковій угоді 2 та 3, оформлених в електронній формі та підписання їх з боку позичальника, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 28610,45 грн підлягає задоволенню.

Також, окрім суми неповернутого кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування кредитом в розмірі 123799,32 грн. Вказані відсотки відповідно до наданого позивачем розрахунку нараховано станом на 22.11.2023.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 1 укладеного між сторонами Договору, проценти за користування кредитом за цим договором є фіксованими та становлять 1,08188956 процентів за кожен день користування кредитом.

Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

Згідно укладених між сторонами Додаткових угод № 1-3, вбачається, що термін дії Договору постійно продовжувався, разом з цим змінювався Графік платежів для погашення заборгованості.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 04.02.2022, строк кредиту склав 442 дні та термін дії Договору продовжено до 25.11.2022. Графік платежів для погашення заборгованості позичальника встановлено до 25.11.2022.

Як слідує з матеріалів справи, відсотки позивачем нараховані за загальний період з 10.09.2021 по 22.11.2023 та складають суму 123799,32 грн.

Проаналізувавши умови укладеного Договору та Додаткових угод, а також зважаючи на те, що нарахування відсотків виходить поза межі дії Договору та встановленого Графіку погашення платежів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України, про що викладено в постанові Великої палати ВСУ від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (№ 12-16гс22).

У вказаній постанові також зазначено, що аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі N 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.

Крім того, як зазначено в самому Договорі (п.2) із наступними Додатковими угодами, проценти нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

За таких обставин, правомірним та обґрунтованим є стягнення відсотків за фактичний строк кредитування за період з 10.09.2021 по 25.11.2022.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру відсотків за користуванням кредитом з 10.09.2021 по 25.11.2022 та включаючи фіксований розмір процентної ставки в день -1,08188956, суд встановив, що належні до сплати відсотки складають суму 101203,63 грн.

За таких обставин, заявлені до стягнення 123799,32 грн відсотки за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в розмірі 101203,63 грн.

Враховуючи вищевикладене, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суд задовольняє частково та з ФОП Грянко Ірини Євгенівни підлягає до стягнення 28610,45 грн заборгованості за кредитом, 101203,63 грн заборгованості за процентами. В іншій частині позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням викладеного, сума судового збору, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову становить 1828,86 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грянко Ірини Євгенівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код 41084239) 28610 (двадцять вісім тисяч шістсот десять) грн 45 коп. заборгованості за кредитом, 101203 (сто одну тисячу двісті три) грн 63 коп. заборгованості за процентами, 1828 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім) грн 86 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін

Часті запитання

Який тип судового документу № 116886897 ?

Документ № 116886897 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 116886897 ?

Дата ухвалення - 09.02.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 116886897 ?

Форма судочинства - Хозяйственное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 116886897 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 116886897, Хозяйственный суд Киевской области

Судебное решение № 116886897, Хозяйственный суд Киевской области было принято 09.02.2024. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.

Судебное решение № 116886897 относится к делу № 911/3666/23

то решение относится к делу № 911/3666/23. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет эффективно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 116886896
Следующий документ : 116886898