Решение № 116864469, 08.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року Справа№200/6970/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 26288796, місцезнаходження: вул. Добровольського, буд. 2, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122), Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ: 26255795, місцезнаходження: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021) в якому просить:

-визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати секретарю судового засідання Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу з особливими умовами праці за вересень 2023 року на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 25 серпня 2023 року, обчисленої в розмірі, виходячи згідно з пунктом 2 цієї ж постанови.

-зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належної надбавки за роботу з особливими умовами праці за вересень 2023 року на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 25 серпня 2023 року, обчисленої в розмірі, виходячи згідно з пунктом 2 цієї ж постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі наказу № 140-к від 13 грудня 2022 року її призначено на посаду секретаря судового засідання Дружківського міського суду Донецької області.

Позивач зазначає, що відповідно до абзаців 1, 2 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2023 № 928 встановлено, що на період воєнного стану працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету, які безпосередньо виконують обов`язки та завдання, виплачується щомісячна надбавка за роботу з особливими умовами праці за фактично відпрацьований час на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Місто Дружківка Краматорського району Донецької області, де позивач безпосередньо виконує свої повноваження як секретар судового засідання, включено до переліку територій можливих бойових дій згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.12.2022 № 309.

Таким чином, позивач вважає, що має законне право на отримання щомісячної надбавки у відповідності до приписів Постанови № 928, однак ТУ ДСА України в Донецькій області безпідставно відмовило їй в цьому.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі правом надання відзиву не скористалися, про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 .

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 14.12.2022 позивача призначено на посаду секретаря судового засідання Дружківського міського суду Донецької області на час дії воєнного стану в Україні, з випробувальним строком один місяць.

23.10.2023 позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з листом, в якому просив повідомити, на який підставі їй не проведено нарахування щомісячної надбавки за роботу з особливими умовами праці за 10 фактично відпрацьованих днів у вересні 2023 року згідно з абзацами 1,2 1 постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 25 серпня 2023 року№ 928, в розмірі, який визначається в порядку, передбаченому пунктом 2 цієї ж постанови.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 30.10.2023 № 03-1433 позивача повідомлено про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» та приймаючи до уваги наказ Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року №309, працівникам Дружківського міського суду Донецької області, які виконують свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій нараховуються та виплачуються посадові оклади з урахуванням коефіцієнта 1,5 відповідно до фактично відпрацьованого часу згідно наказів керівника апарату Дружківського міського суду Донецької області. Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 працівникам державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та яким підвищуються розміри посадових окладів відповідно до підпункту 1 цього пункту, інші виплати за роботу з особливими умовами праці, визначені актами Кабінету Міністрів України, не встановлюються. У зв`язку з вищевикладеним станом на теперішній час територіальне управління не має законної можливості виконувати постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2023 року № 928.

Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для ненарахування відповідачем щомісячної надбавки позивачу за роботу з особливими умовами праці (далі - надбавка) за фактично відпрацьований час за вересень 2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно положень частин першої, четвертої статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Згідно частини восьмої вищезазначеної статті особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно частини першої статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Частиною 1 статті 150 Закону №1402-VIII визначено, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості призначення на посади державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування, в секретаріат Вищої ради правосуддя встановлюються також Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Так, положеннями частини 11 статті 155 Закону №1402-VIII визначено, що секретарі судового засіданні входять до штату апарату судів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2023 року № 32) затверджено схеми посадових окладів на посадах державних органів з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році.

25 квітня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» (далі - Постанова № 391).

Так, відповідно до положень абзацу третього підпункту 1 пункту 1 Постанова № 391 на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.

Згідно положень абзацу першого підпункту 2 пункту 1 Постанови № 391 підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця.

Крім того, положеннями підпункту 4 пункту 1 Постанова № 391 встановлено, що працівникам державних органів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та яким підвищуються розміри посадових окладів відповідно до підпункту 1 цього пункту, інші виплати за роботу з особливими умовами праці, визначені актами Кабінету Міністрів України, не встановлюються.

Судом встановлено, що Дружківську міську територіальну громаду, де здійснює свої повноваження позивач, віднесено до територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року №309.

При цьому, у зазначеному переліку не визначено дати припинення можливості бойових дій для зазначеної територіальної громади станом на дату розгляду справи.

Сторонами не заперечується та зазначена обставина не є спірною, що у відповідності до положень Постанови №391 посадовий оклад позивача визначається з урахуванням коефіцієнта 1,5, оскільки остання безпосередньо здійснює свої повноваження на території можливих бойових дій.

Окрім того, 25 серпня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 928 «Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану» (далі - Постанова № 928).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 928 працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету, які безпосередньо виконують обов`язки та завдання, виплачується щомісячна надбавка за роботу з особливими умовами праці (далі - надбавка) за фактично відпрацьований час на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Згідно абзаців першого та другого пункту 2 Постанови №928 розмір надбавки визначається керівником відповідної установи, закладу та організації за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів у межах фонду оплати праці та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників. Персональний перелік працівників, яким встановлюється надбавка, та розташування робочих місць таких працівників визначаються керівником відповідної установи, закладу та організації шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливих бойових дій).

Відповідно до положень пункту 5 Постанови №928 дія цієї постанови не поширюється на військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, та працівників інших державних органів.

Отже, положеннями вищезазначеного пункту визначено, що дія Постанови № 928 не поширюється як на працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, так і на працівників інших державних органів взагалі.

Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді секретаря судового засідання Дружківського міського суду Донецької області у відповідності до наведених положень Закону №1402-VIII входить до штату апарату суду як органу державної влади, та, відповідно, є працівником органу державної влади.

Отже, позивач як працівник органу державної влади не є суб`єктом, на якого поширює дію Постанова № 928.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача не виникає права на нарахування та виплату щомісячної надбавки за роботу з особливими умовами праці, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 року №928 «Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 139, 143, 159-164, 241-246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати секретарю судового засідання Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу з особливими умовами праці за вересень 2023 року на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 25 серпня 2023 року, обчисленої в розмірі виходячи згідно з пунктом 2 цієї ж постанови.; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належної надбавки за роботу з особливими умовами праці за вересень 2023 року на підставі абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 928 від 25 серпня 2023 року, обчисленої в розмірі, виходячи згідно з пунктом 2 цієї ж постанови - відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.02.2024 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.А. Мозговая