Решение № 116840321, 05.02.2024, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1094/23

Провадження №2-а/157/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Самчука Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі ГУНП у Волинській області), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 732392 від 3 червня 2023 року, а провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що орієнтовно о 10 год 50 хв 2023 року, рухаючись із села Грудки до м. Каменя-Каширського, посеред дороги, де встановлено різного роду перешкоди та знаходиться незрозуміла будка, його було зупинено працівницею поліції. Зупинившись на вимогу правоохоронця, до позивача підійшла працівниця поліції і почала його звинувачувати в тому, що він нібито не був пристебнутий ременем безпеки. Він всіляко намагався довести дівчині в поліцейській формі, що відстебнувся відразу після зупинки транспортного засобу, оскільки потягнувся за документами у відділення для речей, яке знаходиться з правої сторони автомобіля. Незважаючи на його зауваження щодо незгоди з інкримінованим йому правопорушенням, працівниця поліції покликала на допомогу поліцейського Шелеста Сергія Миколайовича, який у подальшому надрукував постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД 732392 від 03.06.2023. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху у жодній мірі не порушував, а при розгляді справи порушено його права, дії поліцейської та ОСОБА_2 при винесенні постанови є протиправними, порочать діяльність органів МВС. Підстав для складання вказаної постанови у працівника поліції не було, оскільки він не порушував жодних Правил дорожнього руху. Крім того, його було також позбавлено права на захист. Зазначає, що правоохоронець відразу, не з`ясувавши чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з`ясувавши інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, склав постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 732392 від 03.06.2023. Працівниками поліції не було складено відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, складання якого є обов`язковою умовою оформлення матеріалів по притягненню до адміністративної відповідальності, в якому він зумів би надати пояснення тощо, адже він не був згідний з пред`явленим йому правопорушенням та подав письмові пояснення до постанови. Окрім того, його було протиправно позбавлено прав, передбачених ст. 268 КпАП України. При винесенні зазначеної постанови правоохоронець в жодній мірі невмотивовано не брав до уваги подані ним клопотання про перенесення розгляду справи за місцем його проживання, надання йому можливості скористатися правовою допомогою, не склав протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський грубо порушив п. 5 розділу II наказу МВС № 1026 від 18.12.2018, яким затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а саме самовільно втрутився в роботу портативного відеореєстратора, тобто дозволив собі вмикати та вимикати прилад в зручний для нього час, що заборонено вчиняти поліцейському згідно з розділом VII цієї інструкції. Жодного дозволу на копіювання та на видачу відеозаписів керівник підрозділу ОСОБА_2 не видавав і жодної відмітки в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку вказаний поліцейський не проводив. Працівник поліції ОСОБА_2 в оскаржуваній постанові не вказав відповідного інвентарного та номенклатурного номерів портативного відеореєстратора і карти пам`яті, з якої скопіював відеозапис чи фото. Процес притягнення його до відповідальності фактично тривав понад півтори години, попри те, що у постанові зазначено час розгляду справи 35 хвилин, а це в свою чергу підтверджує факт фальсифікації справи працівниками поліції і є неприпустимим у правовій державі. Окрім наведеного, ОСОБА_2 всіляко намагався переконати його підписати порожній бланк оскаржуваної постанови, а в подальшому поліцейський доповнить порожні графи, про що зазначалось ним під відеозапис на нагрудну камеру правоохоронця. Він намагався закреслити порожні графи, але працівник поліції заборонив йому вчиняти такого роду дії. Також у змісті оскаржуваної постанови не зазначено порядок примусового виконання постанови про накладення штрафу згідно зі ст. 307, 308 КпАП України. У змісті відривної квитанції про сплату штрафу до оскаржуваної постанови ОСОБА_2 вказав суму 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) гривень, попри те що у змісті постанови вказана сума штрафу 510 (п`ятсот десять) гривень. Графи відривної квитанції про сплату штрафу до оскаржуваної постанови не заповнені. Вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням вимог ст. 283 КпАП України, а також форми, визначеної додатком 5 до пункту 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року №1395. Будь-які сумніви та протиріччя повинні тлумачитись тільки на користь особи, яку притягують до відповідальності, на що вказує припис прямої дії, передбачений ст. 62 Конституції України.

Ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУНП у Волинській області Самчук Я.С. просить у задоволенні позовних вимог відмовити та в обґрунтування заперечення зазначає, що 03.06.2023 відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Шелестом С.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 732392 за ч. 5 ст. 121 КпАП України, і накладено стягнення в розмірі 510 грн. Підставою для винесення постанови стало те, що 3 червня 2023 року о 10 год. 56 хв. під час несення служби на блокпості №28 старшим інспектором сектору дотримання прав людини Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширець Валентиною Володимирівною було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen», з д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з п. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», так як водій керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки. Старший інспектор СДПЛ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширець В.В. покликала поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Шелеста С.М. для винесення постанови, якою було притягнуто водія до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КпАП України ( порушення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху) і накладено стягнення в розмірі 510 грн. Факт події та розгляд адміністративної справи зафіксовано на нагрудну бодікамеру № SN2021005200044 згідно з наказом МВС України №1026 від 18.12.2018. Підійшовши до водія, поліцейська Коширець В.В. належним чином представилась, пояснила суть порушення Правил дорожнього руху, причину та підставу зупинки, перевірки документів та попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху, на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 «а» Правил дорожнього руху. . ОСОБА_1 вказує в позовній заяві, що відстебнувся ременем безпеки відразу після зупинки транспортного засобу, оскільки потягнувся за документами у відділення для речей, проте на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано, що водій ОСОБА_1 спілкується з працівником поліції та через деякий час повертається по документи, вже будучи не пристебнутим ременем безпеки. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд та не надав поліцейським письмові пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження. Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, ця постанова відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, у ній містяться точні дані стосовно дати розгляду адміністративної справи. Справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України (п. 2.3 «в»), розглянута посадовою особою, яка уповноважена КпАП України розглядати справи про вчинення адміністративних правопорушень, така особа є суб`єктом владних повноважень, справа розглянута в межах наданих повноважень, при прийняті рішення було оцінено докази за внутрішнім переконанням в їх сукупності та керуючись законом і правосвідомістю. Справа про адміністративне правопорушення розглянута в строк, стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 121 КпАП України, під час виконання службових обов`язків з дотриманням процедури розгляду справи, а тому є підстави щодо залишення постанови серії БАД № 732392 від 03.06.2023 без змін, а позовних вимог без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позовній заяві підстав і пояснив, що керуючи автомобілем не порушував Правил дорожнього руху, керував з пристебнутим ременем безпеки, після цього зупинився на вимогу поліцейської на блок пості у с. Грудки, а в подальшому на вимогу поліцейської переїжджав на зазначене останньою місце, та відстебнув ремінь безпеки щоб дістати документи для пред`явлення на вимогу поліцейської. Поліцейська, на вимогу якої він зупинився, не надала йому доказів на підтвердження порушення Правил дорожнього руху. Не надав таких доказів також інший поліцейський, Шелест, який за вказівкою поліцейської склав оскаржувану постанову. Поліцейський Шелест при винесенні постанови про накладення на нього стягнення жодних доказів не досліджував, не взяв до уваги написані ним письмові пояснення, не роз`яснив належним чином йому права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також безпідставно звинувачував його у вчиненні інших порушень, зокрема відсутності довідки про проходження техогляду.

Представник відповідача ГУНП у Волинській області Самчук Я.С. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у задоволені позову належить відмовити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 3 червня 2023 року поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Шелестом С.М. було винесено постанову серії БАД № 732392 про притягнення позивача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

У вказаній постанові зазначається, що ОСОБА_3 о 10 год 56 хв 3 червня 2023 року на автодорозі сполученням с. Грудки м. Камінь-Каширський керував автомобілем марки «Volkswagen LT», д.н.з. НОМЕР_1 , без пристебнутого ременя безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3. «в» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КпАП України.

Частиною 5 ст. 121 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Пунктом 2.3. «в» Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що фактично транспортний засіб, яким керував позивач, було зупинено поліцейською ОСОБА_4 , яка здійснивши перевірку наданих позивачем документів та огляд автомобіля позивача, покликала поліцейського ОСОБА_2 та повідомила останньому, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем без пристебнутого ременя безпеки та попросила його скласти відповідні матеріали, після чого поліцейський ОСОБА_5 розпочав складати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. На зауваження позивача про те, що поліцейський ОСОБА_5 не міг бачити інкримінованого йому правопорушення, поліцейський повідомив, що на відеозаписі з бодікамери поліцейської зафіксовано факт його правопорушення, однак такий відезаопис позивачу не пред`явив. В подальшому поліцейський Шелест В.М. склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З цього ж відеозапису вбачається і те, що позивач під час розгляду справи надав поліцейському ОСОБА_5 письмові пояснення. Про наявність таких письмових пояснень зазначається також в оскаржуваній постанові.

Однак, як свідчить відеозапис, письмові пояснення позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським не досліджувалися, вони не оголошувалися, та суду в ході розгляду адміністративної справи відповідачем не надані, їх зміст не відомий.

Окрім того, суду не надано жодних пояснень поліцейської, на вимогу якої зупинився позивач, керуючи автомобілем, та яка здійснювала безпосередню фіксацію вчинення, на її думку, правопорушення. Такі пояснення поліцейським Шелестом В.М. під час розгляду щодо позивача справи не досліджувалися.

Поліцейським Шелестом В.М., який фактично не здійснював фіксацію правопорушення, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було досліджено жодних доказів на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Отже, поліцейський Шелест В.М., який розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс оскаржувану постанову, але не здійснював фіксацію правопорушення, в дійсності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КпАП України не оцінював докази за своїм внутрішнім переконанням, не досліджував обставин справи та наданих позивачем письмових пояснень, та склав оскаржувану постанову за вказівкою іншого поліцейського (поліцейської).

Наведене свідчать про те, що поліцейським Шелестом С.М. оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог законодавства, зокрема ст.ст. 252, 280, 283 КпАП України, п. 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

Доводи позивача про те, що поліцейським, який виніс оскаржувану постанову, не були взяті до уваги його письмові пояснення, є обґрунтованими.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача Самчук Я.Л. він не може надати суду письмових пояснень позивача, які згідно з відеозаписом були останнім передані поліцейському Шелесту С.М. під час розгляду справи і накладення стягнення.

Крім того, обґрунтованими є доводи позивача про відсутність у постанові, що оскаржується, відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію правопорушення.

Вищенаведені порушення, у тому числі і те, що поліцейський Шелест С.М., який не здійснював фіксацію правопорушення, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача фактично, як вбачається з відеозапису, не встановлював у відповідності до ст. 280 КпАП України обставин, про які зазначається у постанові про адміністративне правопорушення, не досліджував докази правопорушення та надані позивачем під час розгляду справи письмові пояснення, свідчать про незаконність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене та враховуючи закінчення встановленого ст. 38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 5 ст. 121 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн закрити.

Посилання представника відповідача на сплату позивачем штрафу як на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки суду не надано належного та достовірного доказу на підтердження таких обставин (копії відповідного розрахункового документа), а лише подано письмове повідомлення про це самого суб`єкта владних повноважень, в той час як позивач такі обставини заперечив.

Крім того, сплата позивачем штрафу не може беззаперечно свідчити про правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 536 грн 80 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову серії БАД № 732392 від 3 червня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КпАП України у виді штрафу у розмірі 510 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення 6 лютого 2024 року.

Головуючий:О. В. Антонюк