Решение № 116806187, 05.02.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/16669/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомКерівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах державидо Чернігівської обласної ради Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністраціїпро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ), балансовою вартістю 32270550 грн, що знаходиться в с. Жукля Корюківського району Чернігівської області;

- зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ), балансовою вартістю 32270550 грн, що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Чернігівською обласною радою протиправно не вчиняються дії щодо реєстрації права власності на пам`ятку архітектури національного значення, що може призвести до негативних наслідків у вигляді втрати пам`ятки.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказав, що посилання позивача щодо невжиття заходів уповноваженими органами для збереження та охорони пам`ятки національного значення - «Церква Покрова Богородиці», охоронний № 45-ЧГ, що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області, є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Спірна будівля не перебуває поза увагою спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та її збереження і охорона не залежить від реєстрації речового права. Зазначає, що у власності Чернігівської обласної ради «Церква Покрова Богородиці» не перебуває, а Перелік об`єктів комунальної власності області, до складу якого увійшов і зазначений об`єкт, є лише документом системного обліку і ведення єдиної бази даних і не є правовстановлюючим документом та не встановлює факт передачі цього об`єкта у комунальну власність, а тому у відповідача відсутня можливість подати уповноваженому органу необхідні для державної реєстрації права власності документи.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що вказана пам`ятка перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 № 231 та включена до Переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII, яке є чинним, у судовому порядку не скасовувалось, а отже породжує правові наслідки та є обов`язковим до виконання відповідачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації правом подання письмових пояснень не скористалась, копію ухвали про відкриття провадження отримала 11.11.2023.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в зв`язку з відсутністю пов`язаності справи №927/1250/23 з даною справою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.04.1987 №119 «Про взяття на державний облік пам`яток історії, культури, археології та архітектури» пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці», що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області, взято під державну охорону та облік облвиконкому (а.с. 23-26).

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 за № 231 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації» затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого була включена пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ) (а.с.27, 28-30).

Відповідно до паспорта пам`ятки архітектури місцевого значення, об`єкт культурної спадщини місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області перебуває у комунальній власності Чернігівської обласної ради (а.с. 32-46).

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII об`єкт культурної спадщини місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області включений до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (а.с. 47-53).

З листа Управління містобудування та архітектури від 09.06.2023 № 02.1-09/775 випливає, що об`єкт «Церква Покрова Богородиці» - пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 45-ЧН, датується ХVІІІ століттям, розташована за адресою: с. Жукля Корюківського району Чернігівської області, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебуває на балансі Управління відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 № 231 (а.с. 21).

З листа Комунального підприємства «Рампа» Бюро технічної інвентаризації Корюківської міської ради від 14.07.2023 випливає, що технічна документація на об`єкт «Церква Покрова Богородиці» не виготовлялася та реєстрації права власності не відбулося (а.с. 62).

Керівник Корюківської окружної прокуратури, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із нормами Закону №1697-VII прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із частиною другою статті 10 Закону України 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №280/97-ВР право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною п`ятою статті 60 Закону №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Нормами статті 329 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном є органи місцевого самоврядування.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Стаття 27 Закону №1952-IV визначає підстави для державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З системного аналізу норм чинного законодавства випливає, що речові права на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

Проте суд враховує, що матеріали справи не містять рішення про передачу пам`ятки архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області з державної у комунальну власність, а Чернігівська обласна рада вважає, що зазначену пам`ятку архітектури безпідставно включено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та вважає, що Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області не є правовстановлюючим документом згідно вимог чинного законодавства України, а отже прокуратурою не надано суду достатніх доказів на підтвердження належності спірного об`єкта до спільної власності територіальних громад області.

Суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є з`ясування судом питання щодо допущення чи недопущення протиправної бездіяльності Чернігівською обласною радою стосовно не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН), що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області.

Під час розгляду даної справи судом з`ясовано, що згідно із Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.04.1987 №119 «Про взяття на державний облік пам`яток історії, культури, археології та архітектури» об`єкт «Церква Покрова Богородиці», що знаходиться в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення (а.с. 23-26).

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 за № 231 «Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації» затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого була включена пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН).

Відповідно до положень статті 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року (втратив чинність згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21.08.1985 N 807-XI) молитовні спеціального типу й культове майно, що є на облікові органів радянської влади, становлять державне майно.

Згідно із статтями 4 та 5 Закону України від 13.07.1978 №3600-IX «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (далі Закон №3600-IX, чинного до 12.07.2000) пам`ятки історії та культури перебувають у власності держави, а також колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, інших громадських організацій і в особистій власності громадян.

Всі виявлені на території Української РСР об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом.

Продаж, дарування або інше відчуження пам`яток історії та культури допускається з обов`язковим попереднім повідомленням державних органів охорони пам`яток. При продажу пам`яток держава має переважне право купівлі.

Стаття 7 вказаного вище закону встановлювала, що Державне управління в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам`яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури в Українській РСР є Міністерство культури Української РСР, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва, Головне архівне управління при Раді Міністрів Української РСР та їх органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (не включення) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України вважаються пам`ятками відповідно національного та місцевого значення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про внесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України підлягає охороні відповідно до вимог цього закону.

Статтями 13, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління чи іншій юридичній або фізичній особі лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування», від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» Кабінет Міністрів України 05.11.1991 прийняв постанову №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Проте в Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) згідно Постанови №311 об`єкти пам`ятників архітектури загальнонаціонального значення взагалі відсутні, в тому числі і пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН).

Також в Переліку загальнодержавного майна, яке передається до комунальної власності Чернігівської області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1992 року №577 «Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя» також відсутні об`єкти пам`ятників архітектури місцевого значення, в тому числі і пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН).

Питання користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян врегульовано положеннями статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно якої релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим. Культова будівля і майно, що є державною власністю, може передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. При відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору. Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури. Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників. Релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель. Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Земельні ділянки, що надаються релігійним організаціям у постійне користування для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності. Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України. Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається.

Згідно із паспортом пам`ятки архітектури користувачем культової споруди є «Свято-Покровська парафія УПЦ КП, Чернігівська область, Корюківський район, с. Жукля». Згідно із листом Управління містобудування та архітектури від 09.06.20023 на пам`ятку архітектури укладений охоронний договір 30.11.2017.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні згода уповноважених органів, рішення та акт приймання-передачі, підписані уповноваженими особами щодо передачі з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області пам`ятки архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧН).

З огляду на матеріали справи об`єкт культурної спадщини місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» включений до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 «Про включення пам`яток архітектури до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» (а.с. 135-137).

Суд зауважує, що матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний №45-ЧН) передана з державної власності у комунальну власність області та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що орган прокуратури не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний №45-ЧН) належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний №45-ЧН) не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а з огляду на системний аналіз норм чинного законодавства України станом на момент включення рішенням Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області вказаної пам`ятки архітектури належить до державної власності.

Жодна норма чинного законодавства України не зобов`язує орган місцевого самоврядування здійснювати оформлення правовстановлюючих документів та права власності на об`єкт державної власності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ), балансовою вартістю 32270550 грн, що знаходиться в с. Жукля Корюківського району Чернігівської області, а отже і відсутній обов`язок вживати заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Покрова Богородиці» (охоронний № 45-ЧГ), балансовою вартістю 32270550 грн, що знаходиться в с. Жукля Корюківського району Чернігівської області.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави, вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська обл., Корюківський р-н, 15300, код ЄДРПОУ 02910114.

Відповідач: Чернігівська обласна рада, просп. Миру, 43, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 25618741.

Третя особа: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, просп. Миру, 21 А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498626.

Дата складення повного рішення суду - 05.02.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб