Решение № 116804168, 05.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 рокусправа № 442/6618/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Желік О.М. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області - Стегняка Романа Петровича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до старшого сержанта Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області - Стегняка Романа Петровича із вимогою визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серія АА №305306 від 09.09.2023, винесений ст. сержантом Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області - Стегняк Романа Петровича.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.09.2023 помічником слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Стегняком Р.П. було винесено терміновий заборонний припис серії АА №305306 щодо позивача у зв`язку із вчиненням домашнього насильства щодо її свекрухи. Позивач вважає, що вказаний терміновий заборонний припис було складено без правових підстав та такий є протиправним, оскільки вона не вчиняла домашнього насильства стосовно постраждалої особи, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Позиція відповідача - старшого сержанта Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області Стегняка Романа Петровича викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №88650 від 17.11.2023), у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що 09.09.2023 о 17:55 год. від заявника - ОСОБА_2 надійшло телефонне повідомлення про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно свекрухи - ОСОБА_3 , після чого він отримав завдання із попередньою кваліфікацією «домашнє насильство». Виїхавши на місце події ним було встановлено, що 09.09.2023 ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі свекрухою ОСОБА_3 , під час якої виражалась нецензурною лайкою через те, що на її думку свекруха спеціально випустила собаку з подвір`я, яка пропала та згодом знайшлась. ОСОБА_1 пояснила, що між нею та свекрухою упродовж декількох років неприязні стосунки. Через перебування позивача за місцем проживання особи, відносно якої було вчинено психологічне насильство, існувала безпосередня загроза життю та здоров`ю постраждалої сторони, внаслідок чого було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 10 діб.

Позиція відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №89875 від 22.11.2023), у якому представник щодо задоволення позову заперечила та вказала, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України ««Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Обставини справи, які чітко підтверджуються зафіксованою у матеріалах інформацією вказують на всі ознаки вчинюваного психологічного насильства позивача щодо її матері, що виявляється у погрозах фізичною розправою та залякуванням.

Також зазначає, що зважаючи на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу зберігаються неприязні відносини, що підтверджує і позивачка, враховуючи конкретні обставини у цій ситуації, спільне проживання разом в одному будинку, поліцейський, уповноважений на складення термінового заборонного припису стосовно кривдника, на основі форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та інших зібраних матеріалів, з метою убезпечення постраждалої особи виніс терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду, що згідно з Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства було отримано позитивні відповіді на питання 2, 3, що згідно з Порядком №369/180 вважається високим рівнем небезпеки. Відтак, поліцейським, яким складено терміновий заборонний припис дотримано усіх вимог законодавства і правильно визначений рівень небезпеки. Тобто, терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 був вмотивований та правомірний.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.09.2023 адміністративну справу №442/6618/23 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно доповідної записки від 12.09.2023 помічника слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Стегняка Р.П. за результатами перевірки фактів викладених у зверненні громадянки ОСОБА_2 , 09.09.2023 близько 17:57 год. на лінію 102 надійшло звернення від громадянки ОСОБА_2 про те, що невістка гр. ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно свекрухи - гр. ОСОБА_3 .

Згідно цієї ж записки, 09.09.2023 близько 17:57 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі свекрухою ОСОБА_3 , під час якої виражалась нецензурною лайкою через те, що на її думку свекруха спеціально випустила собаку з подвір`я, яка пропала та згодом знайшлась. ОСОБА_1 пояснила, що між нею та свекрухою упродовж декількох років неприязні стосунки.

Надалі, помічником слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Стегняком Р.П. складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства позивачем, за результатами якої встановлений високий рівень небезпеки та прийнято рішення про винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника.

09.09.2023 помічником слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Стегняком Р.П. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 305306 відносно ОСОБА_1 строком на 10 діб, у зв`язку зі скоєнням нею домашнього насильства: «психологічне 09.09.2023 о 17:57 год. гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи гр. ОСОБА_3 , обзивала її нецензурною лайкою та словесно погрожувала фізичною розправою».

Вважаючи терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 305306 протиправним, позивач звернулась до суду з метою його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон №2229-VIII).

За приписами частини першої статті 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, Національна поліція є органом, уповноваженим на вчинення дій із запобігання та протидії домашньому насильству.

Статтею 25 Закону № 2229-VIII передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).

Відповідно до пунктів 1-6 розділу ІІ Порядку №654, заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Припис може містити такі заходи:зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, (далі - Порядок №369/180).

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Згідно з Додатком до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про прийняття припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Окрім цього, Закон № 2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Як встановив суд, помічником слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Стегняком Р.П. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 305306 відносно ОСОБА_1 строком на 10 діб, у зв`язку зі скоєнням нею домашнього насильства: «психологічне 09.09.2023 о 17:57 год. гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи гр. ОСОБА_3 , обзивала її нецензурною лайкою та словесно погрожувала фізичною розправою».

Таким чином суд резюмує, що помічник слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, старший сержант поліції Стегняк Р.П. станом на момент винесення вказаного термінового заборонного припису дійшов висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника.

У той же час суд відзначає, що згідно рапорту помічника чергового Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 09.09.2023, поданого до начальника Дрогобицьокго РВП ГУНП у Львівській області, в частині документу фабула ЄО, зокрема, зазначено: «виїздом на адресу було встановлено, що між гр. ОСОБА_3 та невісткою гр. ОСОБА_1 роки не приязні відносини, про що останні повідомили у письмових поясненнях. Проведено оцінку ризиків рівень небезпеки середній. На гр. ОСОБА_1 винесено ТЗП терміном на десять діб, а саме заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи серії АА305306. Життю та здоров`ю нічого не загрожує».

Також в рапорті в частині документу результат відпрацювання, знову ж таки, зокрема, зазначено: «Життю та здоров`ю нічого не загрожує».

З врахуванням наведеного суд доходить висновку, що докази наявності безпосередньої загрози життю чи здоров`ю ОСОБА_3 є суперечливими.

Окрім цього суд відзначає, що відповідно до пунктів 3, 5, 12, 14, 16, 17 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII: домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, законодавець передбачив, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - це вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Сваркою ж є гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами.

Як встановив суд з доповідної записки від 12.09.2023 помічника слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції Стегняка Р.П. за результатами перевірки фактів викладених у зверненні громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 17:57 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила сварку зі свекрухою ОСОБА_3 , під час якої виражалась нецензурною.

Таким чином помічник слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції Стегняка Р.П. у своєму ж рапорті відмічає, що між позивачем у справі - ОСОБА_1 , та постраждалою особою - ОСОБА_3 фактично відбулась сварка через те, що на думку ОСОБА_1 , свекруха спеціально випустила собаку з подвір`я, яка пропала та згодом знайшлась.

Відтак докази вчинення домашнього насильства позивачем є неповними та не доводять того, що позивач дійсно вчинив домашнє насильство щодо постраждалої особи. Також не доведено, що позивач своїми діями становив безпосередню загрозу для життя і здоров`я постраждалої особи, що є підставою для винесення термінового заборонного припису.

Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів. Однак, суд також зазначає, що застосування обмежувальних заходів, передбачених Законом №2229-VIII має застосовуватись лише у визначених законом випадках та переслідувати легітимну мету і не використовуватись для непропорційного обмеження прав і свобод людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що терміновий заборонний припис АА №305306 від 09.09.2023 є необґрунтованим та таким, який необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА№305306 від 09.09.2023, винесений помічником слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, старшим сержантом поліції Стегняком Романом Петровичем.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Желік О.М.