Решение № 116775521, 01.02.2024, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2449/23

пров. № 2/544/90/2024

Номер рядка звіту 35

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності серія НТА № 214057 виданої 15.12.2023 року),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

у с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у жовтні 2023 року звернулося з позовом, який було уточнено 12.01.2024, до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 46 171,16 грн. та судових витрат у справі у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування позову вказано, що позивач як суб`єкт ринку газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу…» на території України. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Боржником Постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 18.11.2021р. копія якої додається до цієї заяви. Таким чином, відповідач приєднався до умов договору шляхом заявочного приєднання. З 15.11.2020 Товариство здійснювало постачання природного газу на об`єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії». На умовах Договору, Позивач постачав природний газ, а Відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу Відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів. Відповідачем за період з листопада 2020 року по липень 2023 року спожито природного газу на суму 46171,16 грн. Відповідач у порушення вимог щомісячного проведення оплати за спожитий газ, встановлених пунктами 4.3, 4.5, 4.6. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам в односторонньому порядку ухиляється від повної оплати за користування природним газом, внаслідок чого має утворилася заборговансь у сумі 25061,53 грн. Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати за спожитий природний газ, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 25061,53 грн. та судові витрати.

Ухвалою від 17 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові. Додатково у заяві про уточнення позовних вимог зазначив, що позовні вимоги були уточнені з підстав здійснення контролю показників газового лічильника у вересня 2023 року оператором ГРМ, відповідно до якого зафіксовано показники газового лічильника ОСОБА_1 , і тому розрахункові/нормативні дані обсягу спожитого газу були приведені у відповідність та становили від`ємний об`єм природного газу 3019 тис. куб.м. на загальну суму 24021,85 грн. Оновлений витяг з білінгової системи «Газоліно» - «Фінансовий стан» додано.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання повідомленай належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що підстави зазанчені позивачем у позові не є підтвердженими належними та допустимими доказами. Зокрема відносно того, що існує відповідно розхарунок заборгованості за договором, первинний позов було подано де сума перевищує 40 000 грн, після чого ними було подано відповідні документи і позивачем визнано ту обставину, що нарахована сума є значно меншою. У даному випадку вони не довіряють наданим позивачем розрахункам заборгованості, який поданий у неналежній формі, визначеній ЦПК: поданий витягом із системи про фінансовий стан боржника, невідповідає вимогам ст. 175 ЦПК, до вимог про стягнення заборгованості застосовується додаток про визначення заборгованості, ця вимога є недотриманою, тим більше, суми які заманені у первинному позові значно відрізняються від сум, які були уточнені за позовними вимогами. Це дає відповідачу підстави стверджувати, що була допущена розрахункова помилка відповідною програмою. Якщо ця програма здійснює нарахування автоматично, то значить є певний недолік у здійснення нарахувань заборгованості. Якщо ця програма здійснює нарахування фізично, підписується відповідною посадовою особою, а саме провідним фахівцем відділу розрахунків Департаменту врегулювання заборгованості ТОВ ГК «Нафтогаз України», то повиннен бути долучений документ, який підтверджує, що дана особа перебуває у трудових відносинах з позивачем. Вказаних документів до суду надано не було, тобто вони не мають змоги у даний час перевірити, хто має право і хто повинен нести відповідальність за складання вказаного розрахунку. Тому, у розуміння подання належних доказів позовної заяви, відповідач вважає, що вони не можуть його приймати, як належний доказ, оскільки він суперечить цивільно-правовому законодавству, а по друге у ньому допущено розрахункову помилку. Обставини зазначені у позовній заяві не підтверджені належними доказами. Довідка надана позивачем не є первинним документом, за який встановлюється наявність чи відсутність заборгованості. Представник відповідача зазначив, що у даний час позивач здійснює господарську діяльність з надання послуг газопостачання, проте ним не надано ліцензію на надання таких послуг, що унеможливлює і заперечує правосуд`єктність позивача на право звернення до суду, неподано ліцензії і документів, що є публічним договором. До самої заяви про приєднання повинні бути подані умови і правила, які регулюють відносини між споживачем та постачальником. Ці нові правила повинні бути підписані самим споживачем, дані умови підписано не було та вони не було додані до позову. Відповідач не користується мережею інтернет, немає особистого кабінету, тобто позбавлений можливості на час укладення договору ознайомитися з умовами. Для точності розрахунків позивачу необхідно було залучити до участі у справі у якості третьої особи Лубнигаз, оскільки через них передаються показники лічильника. Представник відповідача вважає, що позов подано без додержання вимог ЦПК, позивач певною мірою зловживав своїм процесуальним правом надання дказів які містять обрахункові помилки. Просить у задоволенні позову відмовити у зв`язку з відсутністю підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Статтями 12, 81Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, заслухавши представника позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 4Цивільного процесуальногокодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач як суб`єкт ринку газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу…» на території України (а.с. 8-9).

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, визначено, що компанія зобов`язана постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Вказаний обов`язок кореспондується і статями 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Відповідно до ч. 1 ст.12Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а ч. 4 ст.13цього Закону передбачено, що з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього) складений згідно з типовим договором. Тобто з пропозицією укласти договір міг звернутись як позивач, так і відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Постановою НКРЕКП№ 2500від 30.09.2015року «Прозатвердження типовогодоговору постачанняприродного газупобутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно вирягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6360874 від 31.01.2005 ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Боржником постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 18.11.2021 (а.с. 11). Таким чином, відповідач приєдналася до умов Договору шляхом заявочного приєднання.

Відповідач акцептувала договір, фактично споживаючи природний газ, що не заперечується нею та підтверджується шляхом фактичного споживання природного газу, що зазначено Оператором ГРМ, яким надано довідку під назвою «Фінансовий стан» з розрахунком суми заборгованості за період з листопада 2020 року по липень 2023 року (включно), яка становить 25061,53 грн (а.с. 41).

Позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства, а саме: Законом України «Про ринок природного газу»; Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 року № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу»; Постановою КабінетуМіністрів України№ 293від 03.04.2019року «Деякіпитання діяльностіАкціонерного товариства«Національна акціонернакомпанія «НафтогазУкраїни» зі змінами; Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 432 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ВАТ «Кіровоградгаз» (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП № 2291 від 15.12.2016 року) та постановою НКРЕКП № 2001 від 21.12.2018 року «Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКРТРАНСГАЗ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП».

Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Акціонерного товариства «Лубнигаз», що є оператором газорозподільної мережі за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Визначення об`ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (AT «Лубнигаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).

Відповідно допункту 2глави 7розділу XIIКодексу газотранспортноїсистеми,затвердженого постановоюНКРЕКП №2493від 30.09.2015р.(далі-Кодекс ГТС) «2. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).»

Крім того,відповідно пункту1глави 4розділу IXКодексу ГРМ «1. Визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.»

Відповідно доп.5Розділу 1Правил постачанняприродного газу, «об`єкт побутового споживача територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.»

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Відповідачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (TOB "Оператор ГТС України") - Iplatforma, та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу. Витяг з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Відповідача додається до позовної заяви.

Отже, Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.

Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.»

Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.

Дату виникнення зобов`язання Відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.»

Відповідно п. 4.10. Договору «Уразі виникнення у Споживачазаборгованості запослуги згазопостачання зацим ДоговоромСпоживач можезвернутися доПостачальника іззаявою проскладення графікапогашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.»

Позивачем станом на 30.11.2023 було поставлено відповідачу природний газ, на загальну суму 25061,53 грн.

Відповідно до cт. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також згідно cт. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином.

Статтею 629ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 617 ЦК України, відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не в повному обсязі сплачувала нараховані суми за поставлений природний газ у встановлені строки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, (пункт 1.1.1) збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем відповідно до платіжних інструкцій було сплачено до суду 2684 грн. судового збору (а.с. 5-6).

Таким чином, стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 2684,00 грн. понесених позивачем по сплаті судового збору при зверненні в суд.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рахунок НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465, основний борг (заборгованість за спожитий природний газ) у сумі 25061 (двадцять п`ять тисяч шістдесят одна) гривня 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рахунок НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478, витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду безпосередньо подається до Полтавськогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.02.2024 року.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», юридична адреса: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДР 40121452.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспотр громадянина України НОМЕР_3 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтаській області 29.01.2002, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Суддя Ю.О. Ощинська