Решение № 116775263, 05.02.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16200/23

2/760/606/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Букіної О.М.

при секретарі -Щепановій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0869-0202 від 09.12.2021 року у розмірі 141 400,00 грн.

Посилається в позові на те, що 09 грудня 2021 року між товариством та відповідачем за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0869-0202.

За умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у розмірі 20 000, 00 гр. строком на 300 днів з заниженою процентною ставкою 2, 00 % на день, стандартною -3, 00 % на день.

Зазначає в позовній заяві про те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на Веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір не був би укладений, а кредитні кошти не могли бути би перераховані відповідачу.

Товариство виконало взяті на себе зобов`язання, кредитні кошти були перераховані позичальнику.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причини, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Окрім того, звернув увагу суду на те, що відповідач в загальній кількості два рази оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

У порушення умов кредитного договору відповідач кредит не погасив, у зв`язку з чим станом на 26 червня 2023 року заборгованість становить 141 400,00 грн., з яких:

- 20 000, 00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 121 400, 00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Виходячи з вищенаведеного та у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

21.07.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

01.08.2023 року до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками на адресу його зареєстрованого місця проживання.

Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, який направлявся відповідачу, повернувся до суду 10 жовтня 2023 року з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 11 червня 2021 року в справі № 2-6236/11, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з копією позову та додатками до нього направлялася відповідачу за вказаною ним у кредитному договорі адресою.

Його адреса реєстрації, зазначена в договорі, підтверджується і Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання з питань реєстрації місця проживання/місця перебування фізичних осіб Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розшук учасників справи не віднесено до повноважень суду і такі можливості у суду відсутні.

Не дивлячись на те, що приведена ухвала Верховного Суду стосується позивача в справі, суд вважає виконаним судом обов`язок, врегульований цивільним процесуальним законодавством при прийнятті справи до провадження суду та відкриття провадження в ній.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року між товариством та відповідачем за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0869-0202.

За умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у розмірі 20 000, 00 гр. строком на 300 днів з заниженою процентною ставкою 2, 00 % на день, стандартною -3, 00 % на день.

Основні кроки оформлення кредиту викладені на сайті товариства.

Позивач при зверненні зазначив, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на Веб сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір не був би укладений, а кредитні кошти не могли бути перераховані позичальнику.

Товариство виконало взяті на себе зобов`язання, кредитні кошти були перераховані позичальнику.

В порушення умов кредитного договору відповідач кредит не погасив, у зв`язку з чим станом на 26 червня 2023 року позивачем нарахована заборгованість у розмірі 141 400,00 грн., з яких: - 20 000, 00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; - 121 400, 00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «Універсал Банк»).

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частино 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Слід також зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору позивачем виконані, грошові кошти відповідачу перераховані на банківську карту.

У свою чергу, відповідач умови договору не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

З Договору про відкриття кредитної лінії від 09 грудня 2021 року вбачається, що сума кредиту за умовами кредитного договору становить 20000, 00 грн., строк кредитування -300 днів, сума нарахованих процентів - 121 400 грн, загальна сума за договором - 141,400 грн.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідача належить сума не виконаного зобов`язання за умовами договору за обумовлений сторонами строк кредитування.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 147,20 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 207, 509, 526, 530, 610, 632, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 0869-0202 від 09 грудня 2021 у розмірі 141 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.02.2024.

Суддя: Букіна О.М.