Решение № 116768872, 05.02.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/168/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321802) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, яка виплачена у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

2. Зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, яка виплачена у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір таких виплат, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 29.11.2021 року.

4. Зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 29.11.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підйомна допомога, яка виплачена у 2015 році, грошова допомога на оздоровлення, виплачена у квітні 2016 року та грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік були нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення, котре не включало суми його індексації. Заборгованість з індексації грошового забезпечення виплачена позивачу лише 29.11.2021 року.

Оскільки нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише у 2021 році, то розрахунок належних йому сум при звільненні проведений без врахування індексації грошового забезпечення. Також просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

29 січня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що при звільненні з військової служби у 2016 році у позивача не було заперечень щодо нарахованого йому грошового забезпечення. Вважає, що відповідач належним чином і в повному обсязі здійснив розрахунок з позивачем при його звільненні з військової служби.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу та був виключений зі списків особового складу частини згідно з наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14.12.2016 року №489-ОС позивача.

17 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 за період з 01 січня 2016 року по 14 грудня 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Також 17 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справі №260/1352/21 індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації, із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.

Відповідачем листами від 22.12.2023 року за №11/К-376-384 та №11/К-377-385 було відмовлено у задоволенні таких.

Згідно з платіжним дорученням №797 від 26.11.2021 року індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року нарахована та виплачена позивачу 29.11.2021 року у сумі 14515,90 грн.

Оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише 29.11.2021 року, то розрахунок підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік позивачу проведено без врахування індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Порядок №260).

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (далі Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

14 лютого 2019 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі №807/732/18 відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по грудень 2016 року у розмірі 1156,13 грн.

29 листопада 2021 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі №260/1352/21 відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року з врахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, у розмірі 30763,88 грн.

16 січня 2021 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №260/401/20 відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік, у розмірі 7215,30 грн.

Відповідно до наявної інформації в особистих картках грошового забезпечення позивача відповідач нарахував та виплатив позивачу підйомну допомогу у 2015 році, грошову допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік без врахування індексації грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише 29.11.2021 року.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Вирішуючи питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує згідно з положеннями частини 5 статті 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату позивачу підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строків звернення до суду, суд зазначає, що позивач звертався до відповідача із заявами від 17 грудня 2023 року на які отримав відмови 22 грудня 2023 року, а звернувся до суду 11 січня 2024 року. Відтак, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 29.11.2021 року, суд зазначає таке.

Позивач вважаючи, що має право на компенсацію, передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», звернувся до відповідача із заявою про її виплату. Відповідач відмовив у виплаті компенсації у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Згідно зі статтями 1- 3 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.

Порядок №159 поширює свою діюча підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений дохід, чи виплачений і коли виплачений цей дохід. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Судом встановлено, що фактична остаточна виплата позивачу доходу (індексації грошового забезпечення) відбулась 29.11.2021 року.

Згідно зі ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати затримки виплати доходів.

З огляду на це, необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321802) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у квітні 2016 року та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною відмову Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 29.11.2021 року.

Зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців, з 01.12.2015 року по дату фактичної виплати 29.11.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич