№ 116759580, 30.01.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/11857/23

н/п 3/953/151/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у Харківській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ НВО «Вертікаль», мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №1747/20-40-07/30 від 16.11.2023, 16.11.2023 при документальній позаплановій виїздній перевірці ТОВ НВО «Вертікаль», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, буд. 20, встановлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за серпень 2023 року на суму 253405,00 грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні за серпень 2023 року на суму 3801,00 грн.; п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за серпень 2023 на суму 687841,00 грн.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, спрямував клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що він не погодився зі складеним актом, та подав на нього заперечення, внаслідок чого було призначено додаткову позапланову невиїздну перевірку, та на даний час відсутні узгоджені податкові-повідомлення, рішення.

Вимоги ст.ст.252,280КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи воно було вчинено, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

За змістом статті 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Частина перша статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 1747/20-40-07-30 від 16.11.2023, факт порушення було встановлено 16.11.2023 актом перевірки від 16.11.2023 №34987/20-40-07-05-03/30750980, що підтверджується також і самим актом.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового Кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

ГУ ДПС України у Харківській області складено акт від 16.11.2023 №34987/20-40-07-05-03/30750980, на які подано заперечення. Докази складення на час розгляду справи податкового повідомлення-рішення на підставі зазначеного акту відсутні.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП за наведених в протоколі обставин.

Керуючись ст.ст. 163-1 ч.1, 247 п. 1, 283, 284, 246, 248 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ст. 163-1 ч.1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ