Постановление суда № 116752433, 01.02.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1321/16

№ 1-кп/183/9/24

01 лютого 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015040350000617 від 18.04.2015 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040350000617 від 18.04.2015 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за таких обставин. 18 квітня 2015 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося у приміщені магазину ФОП ОСОБА_7 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 18 квітня 2015 року приблизно о 01 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підійшли до магазину ФОП ОСОБА_7 , розташованого за вищевказаною адресою, де ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до приміщення, діючи умисно, шляхом ривка пошкодив замок ролету, який закривав вікно магазину ФОП ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який діючи умисно, повторно, продовжуючи реалізувати спільний злочинний умисел, видавили металопластикове вікно, що веде до приміщення магазину ФОН ОСОБА_7 всередину, через отвір якого ОСОБА_5 проник до приміщення магазину ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишилися чекати його на вулиці біля вищевказаного магазину ФОП ОСОБА_7 , спостерігаючи за оточуючою обстановкою.

Потім ОСОБА_5 , доводячи до кінця спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання злочинних наслідків, з корисливих мотивів, будучи впевненим, що його дії є таємними від інших осіб, оскільки у разі виникнення небезпеки, його про це повідомить ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які перебували поруч, знаходячись в приміщенні магазину ФОП ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав з прилавків магазину продуктові товари, які склав до трьох пакетів, що знайшов в приміщенні магазину, та в подальшому передав їх через віконний отвір ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , чим завдав ФОП ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі викраденого майна, а саме: 1 упаковки кави «Jacobs Monarch», вагою 65 грам, вартістю 55 грн. за одиницю товару, 1 упаковки кави «Nescafe Gold», вагою 70 грам, вартістю 43 грн. за одиницю товару, 3 упаковки кави «Nescafe Classic», вагою 70 грам, вартістю 50 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 150 грн., 2 упаковки кави «Nescafe Єгета», вагою 70 грам, вартістю 31 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 62 грн., 6 плиток шоколаду «Millennium» пористого, вагою по 100 грам кожна, вартістю 20 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 120 грн., 6 плиток шоколаду «Чарівний вечір», вагою по 100 грам кожна, вартістю 10 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 60 грн., 2 палки ковбаси вареної «М`ясна», вагою по 3000 грам кожна, вартістю 70 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 210 грн., 1 упаковки сосисок «Зоря» (з телятиною) вагою 1 970 грам, вартістю 53 гри. за кілограм товару, загальною вартістю 104,41 грн., 5 пляшок напою «Блек енергетичний безалкогольний», об`ємом 1 літр кожна, вартістю 14 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 70 грн., 10 пляшок напою «Лимонад Гостовський», об`ємом 2 літри кожна, вартістю 10 грн. за одиницю товару, загальною вартість 100 грн., 10 пляшок напою «Лимонад Гостовський», об`ємом 1,5 літри кожна, вартістю 9,5 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 95 грн., 8 упаковок цукру «Сонечко», вагою 900 грам кожна, вартістю 13 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 104 грн., 5 банок молока згущеного «Омка», об`ємом 370 грам кожна, вартістю 15 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 75 грн., 10 упаковок жувальної гумки «Орбіт», вагою 0,136 грам кожна, вартістю 13 грн. за одиницю товару, загальною вартістю 130 грн., на загальну суму 1378,41 грн.

Після чого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця скоєння злочину з викраденим майном втекли у невідомому напрямку, тим самим заподіявши потерпілій ФОП ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 1378,41 грн.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово належним чином повідомлений про місце та час проведення судових засідань. Так, у матеріалах кримінального провадження перебувають розписки про отримання обвинуваченим ОСОБА_4 повістки про виклик у підготовче судове засідання на 04.01.2016 на 09-00 (а.с.34), на 11.01.2016 на 14- 00 (а.с.30) та розписка про отримання пам`ятки про права та обов`язки обвинуваченого ОСОБА_4 від 04.01.2016 (а.с.32), однак до зали суду не з`являвся, що було підставою вважати, що останній переховується від суду.

Крім того, з пояснень опікуна обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 від 18 січня 2016 року вбачається, що останній приблизно 10 січня 2016 року виїхав за межі території країни, а саме - на територію Російської Федерації на заробітки.

На підставі зазначеного матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області виділені та судове провадження щодо ОСОБА_4 зупинено у зв`язку з його ухиленням від суду та оголошено останнього у розшук.

На виконання вищезазначеної ухвали Новомосковським РВП ГУНП в Дніпропетровській області 19.03.2016 заведено оперативно-розшукову справу № 13316029 щодо розшуку обвинуваченого ОСОБА_4 , який ухиляється від суду.

Під час оперативно-розшукових заходів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 20.02.2019 перетнув державний кордон України в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу в Україну не повернувся.

Крім того, під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, не одружений, на утриманні дітей не має, у зв`язку з цим стійкі соціальні зв`язки в нього відсутні. На виклики суду не з`являвся, у зв`язку з чим оголошено розшук обвинуваченого. Крім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 20.02.2019 перетнув державний кордон України в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу не повернувся. Тому є підстави вважати, що останній переховується від суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, зокрема проти чужої власності, легальних джерел доходів не має, джерелом його доходів є кошти, отриманні внаслідок його злочинної діяльності, а тому маючи можливість вільного пересування може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Окрім цього, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав.

Враховуючи вищенаведене, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_9 зник з місця свого постійного проживання, до суду на виклики не з`являється, ухвалою суду оголошено його розшук, за результатами проведення якого встановлено відомості про перетин ним кордону України, зокрема встановлено, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, прокурор вважає, що є достатні підстави обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 .

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про місце та час проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомила.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився, хоча повідомлявся про місце та час проведення судового засідання належним чином. За повідомленням прокурора по отриманій оперативній інформації ОСОБА_4 в теперішній час перебуває на території Російської Федерації. При здійсненні перевірки за ІПС «АРКАН» було встановлено, що 20.02.2019 ОСОБА_4 перетнув державний кордон України через пункт пропуску перетину Гоптівка у напрямку Росії та до цього часу в Україну не повернувся.

Суд, вислухавши думку прокурора, розглянувши заявлене ним клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Частина 1 статті 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як убачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

У відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 20.02.2019 перетнув державний кордон України через пункт пропуску перетину Гоптівка у напрямку Росії та до цього часу в Україну не повернувся, що підтверджується листом начальника Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 21.12.2023 № 47/11441.

Крім того, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.

Отже, у разі перебування особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного, обвинуваченого клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, і рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за своєю правовою природою є дозволом на затримання останнього з метою приводу, що передбачено ч. 3 ст. 187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Оскільки до обвинуваченого не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Після затримання обвинуваченого (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) суд розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.

Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м`який запобіжний захід стосовно обвинуваченого стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.

Отже, при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді, суду належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.

За результатами розгляду клопотання суд вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, не одружений, на утриманні дітей не має, у зв`язку з цим стійкі соціальні зв`язки в нього відсутні. На виклики суду не з`являвся, у зв`язку з чим оголошено розшук обвинуваченого. Крім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 20.02.2019 перетнув державний кордон України в напрямку Російської Федерації та до теперішнього часу не повернувся. Тому є підстави вважати, що останній переховується від суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, зокрема проти чужої власності, легальних джерел доходів не має, джерелом його доходів є кошти, отриманні внаслідок його злочинної діяльності, а тому маючи можливість вільного пересування може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні прокурора, є достатньо обґрунтованими, також прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права обвинуваченого на свободу є виправданим.

На переконання суду, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання обвинуваченого під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_4 на обліках психоневрологічного та наркологічного диспансерів не значиться. Інших даних, які би вказували на неможливість утримування обвинуваченого під вартою, суду не надано.

Отже, за встановлених обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та доведеним, а обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення, і на цьому етапі судового провадження такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право обвинуваченого на особисту свободу та недоторканість.

Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331, 350, 371, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 .

Зупинити судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,до його розшуку у зв`язку із оголошенням його в міжнародний розшук згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року.

Повний текст ухвали складено і оголошено 02 лютого 2024 року о 08 годині 10 хвилин.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1