Решение № 116705798, 01.02.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року Справа№200/16018/21

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, розглянувши в загальному позовному провадженні (письмове провадження) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70)

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Лисакову Оксану Олексіївну звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2021 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

-стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, в розмірі 8845 (вісім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 00 коп.

22 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову та заявив клопотання про залучення Міністерства соціальної політики в якості співвідповідача у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що позивач зазначає, що відповідачем не здійснено йому виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році, проте відповідач зазначив, що вказану допомогу у розмірі 1491,00 грн за 2021 рік виплачено позивачу в квітні 2021 року, проте доказів проведення виплати спірних коштів позивачу відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд при розгляді справи дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача доказів виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.

Ухвалою від 17 січня 2022 року суд ухвалив подальший розгляд справи №200/16018/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання 07 лютого 2022 року.

Крім того, цією ж ухвалою суд витребував у відповідача належним чином засвідчені копії доказів виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн. Витребувані документи повинні були бути надані до суду в 5-денний строк з дати отримання ухвали.

Відповідач вимоги ухвали не виконав, витребувані документи не надав.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався триває на теперішній час.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

21 червня 2022 року ухвалою суду повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії доказів виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн та відкладено підготовче судове засідання у справі 200/16018/21, однак не пізніше скасування правового режиму воєнного стану, вирішено про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи повідомити додатково.

08 січня 2024 року ухвалою суду призначено проведення підготовчого судового засідання у справі на 18 січня 2024 року о 09 год 15 хв та повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії доказів виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.

10 січня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у якому відповідач також зазначив, що з 27 лютого 2022 року відповідач припинив виконання делегованої державою функції щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування виплат, у тому числі тих, що передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Департамент було відключено від усіх державних сервісів та програм нарахування та виплати державних допомог, доступу до фізичних носіїв інформації теж не має, оскільки будівлю департаменту було знищено разом з серверними приміщеннями та архівними даними, тому відповідач позбавлений можливості підтвердити чи спростувати виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та надати копії доказів зазначеного.

18 січня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 200/16018/21 та вирішено перейти до судового розгляду по суті в письмовому провадженні межах строків, визначених ч. 2 ст. 193 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 19.06.2018 року, виданим Головним управлінням Національної гвардії України.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що має право на пільги, встановлені законодавством України як учасник бойових дій, у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

У 2021 році позивачу не здійснена виплата одноразової грошової допомоги до 05 травня.

Звернувшись, до відповідача із заявою при здійснення перерахунку та виплати, відповідно до норм чинного законодавства, позивач отримав відповідь, про донарахування грошових коштів за 2021 рік, але станом на день подання позову не здійснено виплату ні в якому розмірі.

Позивач вважає, що не виплата грошової допомоги, порушує норми чинного законодавства, порушує права громадянина України, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на думку позивача, з 28 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-ХІУ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідач Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 41336065, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, будинок 70, організаційно-правова форма орган місцевого самоврядування.

Відповідач з позовом не погоджуються у повному обсязі та зазначає, що головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 2501150 Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною відповідно до Бюджетного кодексу України є Міністерство соціальної політики України.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

Виплата разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325, якою передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій в розмірі 1491,00 грн.

У 2021 році на підставі списків, наданих до Департаменту Військовою частиною НОМЕР_4 від 20.04.2021 за №40/57/22-1286, ОСОБА_1 була здійснена виплата допомоги до 5 травня, у розмірі 1491,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) окремих положень п. 26 розділу VI Прикінцеві і перехідні положення Бюджетного кодексу України.

Рішенням департаменту від 03.08.2021 № 02.3.18-3851 здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми в розмірі 7354,00 грн та направлено на адресу департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501290 Забезпечення виконання рішень суду.

Ураховуючи викладене, що відповідачем у межах повноважень вжито всі заходи щодо нарахування та здійснення виплати допомоги позивачеві в розмірах, визначених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367 - XIV (1491,00 грн виплачено в квітні 2021 року + 7354,00 грн донараховано відповідно до рішення департаменту від 03.08.2021 № 02.3.18-3851 з урахуванням висновків Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі З-р/2020 = 8845,00 грн, що відповідає розміру 5 мінімальних пенсій за віком).

Після надходження бюджетних асигнувань на рахунок департаменту буде здійснено виплату.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.

Згідно листа відповідача від 28.07.2021 року № Т-5161-54-1.1., позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325 було здійснено (….) у розмірі 1491 грн (нарахування/виплату? - зі змісту речення встановити неможливо).

У тому ж листі зазначено про донарахування грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7354,00 грн.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 29.09.2021 року № 0996, виплата грошової допомоги у розмірі 1491,00 грн, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325, позивачу не здійснювалась.

Відповідно до наданого відповідачем рішення від 03.08.2021 № 02.3.18-3851, суд встановив що позивачу було донараховано частину спірної грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн.

Згідно листа Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 20.04.2021 року № 40/57/22-1286, останньою надано додатковий список у кількості 987 осіб для виплати грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325, серед яких за номером 841 зазначений позивач.

Водночас для виплати коштів військова частина надала банківські реквізити свого рахунку, що свідчить про те, виплата спірної грошової допомоги здійснювалась позивачу не відповідачем, а військовою частиною.

В обґрунтування клопотання про залучення в якості співвідповідача Міністерства соціальної політики України відповідач зазначив, що Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради здійснює функції щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня в межах доведених планових асигнувань, які фінансуються в межах бюджетних призначень, передбачених законами про Державний бюджет України на відповідні роки за бюджетною програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» головним розпорядником якої є Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року за №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках (далі Порядок №1596, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279), відповідно до п.14 якої на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів. Під час централізованого перерахування Мінсоцполітики перераховує необхідні для виплати грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів кошти уповноваженим банкам за списками органів соціального захисту населення. Для забезпечення своєчасної виплати пенсій та грошової допомоги кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.

Тобто відповідач вважає, що органом, який здійснює виплату нарахованої одноразової грошової допомоги до 5 травня, є Мінсоцполітики України.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини справи щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2021 році у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком не спростовано відповідачем та доказами наявними в матеріалах справи, відсутність у відповідача доказів на підтвердження виплати спірної допомоги останнім підтверджено.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Міністерства соціальної політики суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Конституційний суд України в рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп/1997 зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Крім того, відповідно до ст. 91 Закону України Про Конституційний Суд України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 28.02.2020 року, спірні правовідносини регулюються Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Крім того, Міністерство юстиції України листом від 30.01.2009 року № Н-35267-18 роз`яснило, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Суд також звертає увагу, що Верховний суд в складі колегії Касаційного адміністративного суду 29.09.2021 року ухвалив рішення у зразковій справі №440/2722/20, в якому дійшов висновків, що згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Таким чином Міністерство соціальної політики не має безпосереднього впливу на розподіл спірної допомоги між її отримувачами, вказане свідчить про необґрунтованість доводів відповідача щодо залучення Міністерства соціальної політики до участі в даній справі в якості співвідповідача.

Щодо посилань відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану», суд зазначає, що відповідно до п. 3 означеної Постанови, орган соціального захисту населення протягом двох місяців з дати відновлення роботи або припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану проводить звіряння інформації про виплачені згідно із цією постановою грошові допомоги з метою запобігання повторній виплаті та у разі потреби проводить перерахунок їх розміру.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» не є підставою для заміни відповідача або залучення співвідповідача у спірних правовідносинах, оскільки орган соціального захисту населення у такому разі зі спірних правовідносин не вибуває, таким чином означена постанова тільки встановлює порядок нарахування та виплати грошових допомог щодо одержувачів, які перебувають на обліку в органах соціального захисту населення, які не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та фінансування виплат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення співвідповідача.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України №3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Для забезпечення виконання цих приписів Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року, №112 від 19 лютого 2020 року та від 08.04.2021 року №325 якими визначався, у тому числі, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Відтак, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 року визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків в розмірі 1491 грн.

Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 28 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 28 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Стаття 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року визначає, що мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845 грн (1769 грн х 5).

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд звертає увагу на необхідність встановлення хронології подій.

Відтак, згідно листа Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 20.04.2021 року № 40/57/22-1286, нею надано до відповідача додатковий список осіб для виплати грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325, у тому числі і позивача.

При цьому, для виплати коштів військова частина надала банківські реквізити свого рахунку.

28.07.2021 року відповідач за № Т-5161-54-1.1. надав позивачу відповідь, якою повідомив, що позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325 було здійснено (….) у розмірі 1491 грн (нарахування/виплату? - зі змісту речення встановити неможливо) та зазначив про донарахування грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7354,00 грн.

Поряд з цим, відповідач надав до суду рішення від 03.08.2021 № 02.3.18-3851 про донарахування позивачу частини спірної грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн.

Тобто з викладеного вбачається, що відповідач не надав позивачу і суду коректної інформації відносно нарахування і виплати частини грошової допомоги у розмірі 1491,00 грн, більш того відповідач спочатку проінформував позивача про донарахування позивачу частини грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн в липні 2021 року, а рішення про це прийняв у серпні 2021 року.

Поряд з цим, ураховуючи, що виплата спірної допомоги військовослужбовцям, зазначеним у додатковому списку, згідно листа Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 20.04.2021 року № 40/57/22-1286, здійснювалась на рахунок військової частини, довідка довідки Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України від 29.09.2021 року № 0996 є належним доказом невиплати позивачу частини грошової допомоги у розмірі 1491,00 грн.

Невиплата відповідачем частини грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн, останнім не заперечується.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно означеного Переліку вся територія Маріупольського району Донецької області окупована з 05.03.2022 року.

Зазначені обставини є загальновідомими та відповідно до приписів ч. 3 ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Відповідач вказує, що з 27 лютого 2022 року департамент соціального захисту Маріупольської міської ради припинив виконання делегованої державою функції щодо підготовки виплатних документів та забезпечення фінансування виплат, у тому числі тих, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Департамент було відключено від усіх державних сервісів та програм нарахування та виплати державних допомог. Доступу до фізичних носіїв інформації не має, оскільки будівлю департаменту було знищено разом з серверними приміщеннями та архівними даними. Діяльність департаменту у частині виконання делегованих державою повноважень було призупинено.

Ураховуючи викладене, відповідач не може підтвердити або спростувати доводи позовної заяви.

Поряд з цим, процесуальний закон покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення відсутності порушення прав позивача.

При цьому, позивач належними доказами довів невиплату йому спірної грошової допомоги у повному обсязі.

Водночас суд звертає увагу, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому провадження, у адміністративній справі було відкрито 22 листопада 2021 року.

22 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, на обґрунтування доводів якого відповідач доказів часткової сплати грошової допомоги позивачу у розмірі 1491,00 грн не надав, хоча зазначив, що допомога була виплачена.

Ухвалою від 17 січня 2022 року суд витребував у відповідача докази часткової виплати грошової допомоги позивачу у розмірі 1491,00 грн та зобов`язав надати їх у 5-денний термін, відповідач вимоги ухвали не виконав.

Слід зірнути увагу, що означена обставина виникла за місяць до повномасштабного вторгнення РФ та трагічних подій окупації м. Маріуполь.

Отже, відсутність у справі необхідних доказів часткової виплати/невиплати грошової допомоги позивачу пов`язана безпосередньо з неналежним виконанням відповідачем своїх процесуальних обов`язків.

У постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №380/9198/20 Верховний Суд виснував, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) на сьогодні існують три основні стандарти доказування: «баланс ймовірностей» або «перевага доказів»; «наявність чітких та переконливих доказів»; «поза розумним сумнівом».

У справі «Кобець проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (справа «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

Тобто, принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому ґлузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких доказів і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши оцінку встановленим обставинам справи на підставі зібраних доказів в контексті нормативно-правових актів, якими у сукупності врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання спірної грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Органом уповноваженим на виплату спірної грошової допомоги є відповідач.

Водночас відповідачем не доведено ні часткової, ні повної виплати спірної грошової допомоги позивачу.

З огляду означене суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, тому дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком є протиправними, отже позов підлягає задоволенню.

Такий висновок суду кореспондує правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі №440/2722/20 (залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року), що є зразковим рішенням для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" тобто в аналогічних спорах.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає наступне.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту його порушеного права.

Позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат щодо сплати судового збору відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про залучення в якості співвідповідача Міністерства соціальної політики України відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87526, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 41336065) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги за 2021 рік як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, у розмірі 8845 (вісім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн 00 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 01 лютого 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко