Решение № 116646542, 30.01.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30 січня 2024 р. справа № 520/31465/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зозулєвої А.В.,

представника позивача - Бухан Н.Ю.,

розглянувши у порядку ст. 287 КАС України у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, про зняття арешту з майна, -

встановив:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі за текстом - заявник, КП "ХТМ") у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про зняття арешту з окремо визначеного майна Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", а саме зі: споруди градирні (інв. № 3958) за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 та споруди градирні (інв. №0200459) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що у відповідності до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням суду є підстави для зняття арешту з окремо визначеного майна КП "ХТМ", а саме зі: споруди градирні (інв. № 3958) за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 та споруди градирні (інв. №0200459) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275, у зв`язку з неналежним технічним станом цих споруд, що підтверджено належними доказами, з метою подальшого вирішення питання щодо списання та демонтажу вказаних градирень.

Відповідач, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі за текстом - відповідач, Відділ), з поданим позовом не погодився, надав відзив на позов, в якому зазначив про те, що в рамках зведеного виконавчого провадження № 43006976 опис майна боржника, а саме: баштової градирні (інв. №3958) розташованої на території "Теплоелектроцентраль-3" (виробничої філії КП ХТМ) по вул. Енергетичній, 3 в м. Харкові та баштової градирні (інв. №0200459) розташованої на території котельні "ТЕЦ-4" Індустріальної філії КП "ХТМ" по пр. Московському, 275 в м. Харкові не проводився, а отже експерт, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не залучався. Таким чином, матеріалами справи підтверджена відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника, а дії Відділу вчинені у відповідності до вимог закону.

Ухвалою суду від 05.12.2023р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківську міську раду.

Третя особа - Харківська міська рада, письмові пояснення стосовно позову до суду не надала, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Ухвалою суду від 05.12.2023р. витребувано від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії наступних доказів: стосовно накладення арешту на споруди градирні (інв. № 3958) за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 та споруди градирні (інв. №0200459) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275, із зазначенням відповідних рішень на підставі яких накладено арешт на ці об`єкти; стосовно обставин не проведення опису та не залучення експерта, суб`єкта оціночної діяльності, щодо майна Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", а саме: споруди градирні (інв.№ 3958) за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 та споруди градирні (інв. №0200459) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275; стосовно отримання Технічних звітів за результатами технічного обстеження об`єктів: споруди градирні (інв. № 3958) за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 та споруди градирні (інв. №0200459) за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275, затверджених ФОП ОСОБА_1 14.11.2023 року та 15.11.2023 року, та наявності підстав для зняття арешту з вказаних об`єктів на підставі цих Технічних звітів.

14.12.2023р. від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надішли пояснення про те, що в рамках зведеного виконавчого провадження ВП №43006976 арешт окремо та опис спірного майна не проводився, а отже експерт, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не залучався, тому витребовувані матеріали відсутні. Також зазначено, що згідно відомостей вказане майно не належить боржникові на праві власності, а перебуває у господарському відданні боржника, та повідомлено, що технічні висновки надані боржником не можуть бути підставою для зняття арешту вищезазначеного майна, оскільки не є тими документами що зазначені у статті 59 Закону, оскільки вони зроблені не за результатом опису і арешту майна та його оцінки проведеної в межах виконавчого провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини полягають у наступному.

На балансі КП "ХТМ" обліковується, зокрема, наступне майно: градирня (інв. №0200459), яка розміщена на промисловому майданчику котельні "ТЕЦ-4" за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишнє найменування - проспект Московський), 275 (далі по тексту - градирня ТЕЦ-4) та градирня (інв. № 3958), яка розміщена на промисловому майданчику філії "Теплоелектроцентраль-3" за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3 (далі по тексту - градирня ТЕЦ-3), що підтверджується довідками про балансову належність майна.

Вказане майно, яке є комунальною власністю Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, перебуває на балансі КП "ХТМ" на підставі Договору про передачу майна в повне господарське відання цього майна для здійснення своєї господарської діяльності, укладеного між позивачем (Користувачем) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Власником), від 30.09.2003р. № 1187 (у тому числі, зі змінами та доповненнями, внесеними Розпорядженням Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 15.02.2011р. №242, з додатковою угодою від 27.10.2022р.).

За твердженням заявника, вказані споруди збудовані у 1950-1960-х роках та були призначені для охолодження циркуляційної води оборотної системи вказаних ТЕЦ, проте вже понад 20 років, як виведені з технологічної експлуатації через відсутність такої необхідності, не задіяні в жодному виробничому процесі, та у зв`язку із погіршенням стану їх конструкцій несуть загрозу життю і здоров`ю працівників підприємства, які перебувають на території вказаних ТЕЦ та працюють в умовах воєнного стану під загрозами постійних обстрілів з боку Російської Федерації.

17.01.2022 комісією у складі: Марцишенко Ігоря - заступника голови адміністрації району з питань житлово-комунальйого господарства адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради; Левковича Антона - начальника управління житлового господарства адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради; Ятло Зої - начальника управління комунального господарства адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради; Рудич Геннадія - заступника головного інженера філії "Теплоелектроцентраль-3" КП "Харківські теплові мережі", проведено візуальний огляд споруди баштової градирні (інв. № 3958), за результатами чого складено Акт санітарно-технічного обстеження споруди баштової градирні, затверджений головою адміністрацій у Немишлянському районі м. Харкова.

25.01.2022 комісією у складі: Жукова Дмитра - заступника голови адміністрації району з питань житлово-комунального господарства адміністрації Індустріального району Харківської міської ради; Бречки Сергія - заступника директора Департаменту інженерної інфраструктури; Попова Володимира - начальника управління комунального господарства адміністрації Індустріального району Харківської міської ради; Алексеєнко Володимира - начальника котельні "ТЕЦ-4" Індустріальної філії КП "Харківські теплові мережі", проведено візуальний огляд споруди баштової градирні (інв. № 0200459), за результатами чого складено Акт санітарно-технічного обстеження споруди баштової градирні, затверджений головою адміністрацій у Індустріальному районі м. Харкова.

Висновками вказаних Актів встановлено, що баштові градирні (інв. № 3958) та (інв. № 0200459) мають фізичний знос, чисельні дефекти та пошкодження будівельних конструкцій; основні несучі конструкції споруди баштових градирень (залізобетонний опорний контур, металевий каркас, стінова обшивка, сходи і майданчики, елементи зрошувальної будови та ін.) знаходиться в передаварійному і аварійному стані, а загальний технічний стан споруд баштових градирень аварійний; капітальний ремонт споруд баштових градирень недоцільний.

У відповідності до Технічних висновків від 30.11.2021р., наданих Харківським Національним університетом міського господарства імені О.М. Бекетова, встановлено, що зазначені градирні мають фізичний знос понад 60-80%, їх конструкції перебувають в аварійному стані і капітальний ремонт є економічно не доцільним та пропонується проведення повного демонтажу із забезпеченням усіх вимог чинного законодавства та заходів по техніці безпеки для працюючих і оточуючих людей.

Відповідно до Акту про пошкоджене майно від 30.07.2022, складеного за результатами обстеження працівниками "ТЕЦ-4", за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 275, внаслідок артилерійських обстрілів з боку Російської Федерації нежитлова споруда станційної градирні за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 275, була знищена внаслідок вибухової хвилі (інв. № 0200459); в результаті отриманих пошкоджень, перелічене майно ремонту та відновленню не підлягає і для подальшого використання (експлуатації) не придатне.

Заявник звертався листом від 26.01.2022 року № 02-17/1090 до Управління комунального майна та приватизації про надання дозволу на демонтаж градирні ТЕЦ-4 та з листом від 21.01.2022 № 01-17/896 до Харківського міського голови про вирішення питання демонтажу обох градирень на сесії Харківської міської ради.

Листами Управління комунального майна та приватизації від 28.06.2023 №3350 та №3345 на неодноразові звернення заявника повідомлено, що все нерухоме майно КП "ХТМ" перебуває під арештом; для розгляду питання у встановленому порядку, потрібно надати до Управління комунального майна та приватизації інформацію з Державного реєстру обтяжень майна про зняття арешту на нерухоме майно по проспекту Героїв Харкова (колишнє найменування - проспект Московський), 275, та по вул. Енергетична, 3.

15.11.2023 року на замовлення заявника ФОП ОСОБА_1 складено Технічні звіти за результатами технічного обстеження об`єктів градирень (інв. № 3958 та інв. №0200459), відповідно до висновків яких необхідно провести аварійні роботи з демонтажу об`єктів обстеження; стан об`єктів обстеження унеможливлює його подальшу реалізацію арештованого майна у зв`язку із значним ступенем їх пошкодження та аварійним станом.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 43006976, за яким боржником є Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" щодо виконання рішень, винесених судами різних юрисдикцій.

В межах ЗВП № 43006976 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП № 49156357 від 07.09.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" накладено арешт на все майно, що належить боржнику КП "ХТМ", у межах суми звернення стягнення: 222 672 745,93 грн.

Також, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладені арешти на майно позивача за наступними постановами: 1) ВП № 50126216 від 12.02.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження"; 2) ВП № 51897223 від 09.08.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження"; 3) ВП № 52605721 від 02.11.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження"; 4) ВП № 54961815 від 23.10.2017 "Про арешт майна боржника"; 5) ВП № 55017164 від 30.10.2017 "Про арешт майна боржника"; 6) ВП № 55584100 від 19.01.2018 "Про арешт майна боржника"; 7) ВП № 57211795 від 19.09.2018 "Про арешт майна боржника"; 8) ВП 57258778 від 20.09.2018 "Про арешт майна боржника"; 9) ВП 58601052 від 15.03.2019 "Про арешт майна боржника"; 10) ВП 59957231 від 04.09.2019 "Про арешт майна боржника".

Доказів про обсяг та вартість майна до матеріалів справи не надано.

З метою подальшого вирішення питання щодо списання та демонтажу вищевказаних градирень, позивач, звернувся до Відділу, із відповідною заявою про зняття арешту з майна від 07.08.2023 року № 07-40/8518, в якій з посиланням на Акт про пошкоджене майно від 30.07.2022р. та Технічні висновки від 30.11.2021р. просив зняти арешт зі споруд - баштових градирень (інв. № 3958 та інв. №0200459).

За результатами розгляду якої відповідачем листом від 06.09.2023р. №117372/125272-33-23/20.1 проінформовано, що в рамках зведеного виконавчого провадження № 43006976 опис майна боржника, а саме: баштової градирні (інв. № 3958), яка розміщена на промисловому майданчику філії "Теплоелектроцентраль-3" за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3, та баштової градирні (інв. №0200459), яка розміщена на промисловому майданчику котельні "ТЕЦ-4" за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишнє найменування - проспект Московський), 275, не проводився, а отже експерт, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкта господарювання не залучався; питання про зняття арешту з майна боржника на цей час може бути вирішено в судовому порядку.

Стверджуючи про наявність підстави для зняття арешту з окремо визначеного майна КП "ХТМ", а саме: баштових градирень (інв. № 3958 та інв. №0200459), у відповідності до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням суду, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV (чинного на час накладення арешту на майно позивача до 05.10.2016р.; далі за текстом - Закон України №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та вмежах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами ст.3 Закону України №606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

За приписами ст.32 Закону України №606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Суд відмічає, що у нормах ч.3 ст.5 Закону України №606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Так, згідно з ст.57 Закону України №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон України від 02.06.2016р. №1404-VIII), п.7 розділу ХІІІ якого було визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII (у редакції чинній на час винесення постанов про накладення арешту на майно позивача після 05.10.2016р.) заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст.56 Закону України №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 59 Закону України №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, статтею 59 Закону України №1404-VIII встановлено вичерпний перелік підстав зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника.

Так, відповідно до пункту 4 частини четвертої вказаної статті Закону України №1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням.

Відповідно до вимог частини першої статті 20 Закону України №1404-VIII, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону України №1404-VIII, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Окреслені у ч.4 ст.59 Закону України №1404-VIII випадки є незастосовними до спірних правовідносин.

У спірних правовідносинах, в рамках зведеного виконавчого провадження ВП №43006976 накладено арешт на все майно КП "ХТМ".

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 43006976 до складу якого входить 200 виконавчих проваджень, щодо стягнення коштів з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь держави та юридичних осіб боргу на загальну суму 4 888 983 361,35 грн.

З наданих пояснень відповідача, окремо арешт на майно, а саме: баштової градирні (інв. № 3958), яка розміщена на промисловому майданчику філії "Теплоелектроцентраль-3" за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, 3, та баштової градирні (інв. №0200459), яка розміщена на промисловому майданчику котельні "ТЕЦ-4" за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова (колишнє найменування - проспект Московський), 275, не накладався. Опис спірного майна не проводився. Експерт, суб`єкт оціночної діяльності - не залучався.

Протилежного матеріали справи також не містять.

Суд зазначає, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тож завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Окрім того, з аналізу положень статті 5 КАС України вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити відповідні дії є способом захисту порушеного права позивача. Однак, захистити права позивача неможливо без встановлення протиправності дії/бездіяльності відповідача, якими таке право було порушено.

Згідно із висновком, сформованим в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 термін "порушене право", який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі № 200/9772/18-а).

Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.

У позовній заяві та у судовому засіданні представник заявника посилається на те, що саме у відповідності до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду, що у даному випадку є законною та правомірною підставою для зняття арешту з конкретно визначеного майна боржника.

Положеннями ч.5 ст.59 Закону України №1404-VIII передбачено можливість зняття раніше накладеного виконавцем арешту з майна боржника у межах виконавчого провадження, але не визначено правових підстав, за наявності яких виконавець може бути обтяжений примусовим обов`язком зняття арешту з майна за рішенням суду.

За твердженням позивача підставою для зняття арешту є наявність технічних висновків, актів обстеження, технічних звітів за результатами технічного обстеження об`єктів градирень (інв. № 3958 та інв. №0200459), складених 15.11.2023 року, відповідно до висновків яких необхідно провести аварійні роботи з демонтажу об`єктів обстеження; стан об`єктів обстеження унеможливлює його подальшу реалізацію арештованого майна у зв`язку із значним ступенем їх пошкодження та аварійним станом.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 59 Закону України №1404-VIII підставою для зняття арешту з усього майна боржника або його частини у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням, є саме рішення виконавця за наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника, з дотриманням певної процедури проведення оцінки майна боржника, передбаченої ст. 57 Закону України №1404-VIII, із залученням суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, а не за рішенням суду.

Отже, надані позивачем технічні висновки, акти обстежень, технічні звіти за результатами технічного обстеження об`єктів градирень (інв. № 3958 та інв. №0200459), не є тими підставами, що передбачені ст. 59 Закону України №1404-VIII, для зняття арешту вищезазначеного майна.

Окрім того, у спірних правовідносинах позивач жодних рішень, дій чи бездіяльності відповідача не оскаржує; вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача зі спірного питання не заявляє.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що виключення з джерел примусового погашення боргу позивача обох градирень не призведе до порушення прав стягувачів у виконавчому провадженні.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах відсутність факту порушення прав (інтересів) заявника є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору; дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору; із достатньою поза розумним сумнівом повнотою виклав власні міркування з приводу юридичної оцінки доводів сторін спору, юридичної оцінки обставин справи та тлумачення змісту належних норм права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат належить провести ст.ст.132-143 КАС України та правилами закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

СуддяО.В. Старосєльцева