Решение № 116643236, 30.01.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року Справа№200/1961/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, б. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії щодо розрахунку розміру пенсії з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з 15.09.2021 відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за списком № 1), яка йому призначена з 15.09.2021 з урахуванням рішення Донецького оружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 200/16255/21, з якого вбачається, що він має понад 15 років пільгового стажу. Проте відповідач при здійсненні розрахунку розміру його пенсії неправомірно не застосував положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а на адвокатський запит позивача про роз`яснення та перерахунок пенсії із застосуванням цих положень Закону відмовив.

Зазначені дії відповідача стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача, вмотивований тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №200/16255/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.09.2021 та прийнято рішення про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що розмір пенсії визначено без урахування абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №200/16255/21 були відсутні зобов`язання щодо зарахування спірних періодів роботи до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому рішення суду було виконано в межах покладених судом зобов`язань.

Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка йому призначена з 15.09.2021.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №200/16255/21 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.09.2021 № 05665006353 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.09.2021 про призначення пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу роботи за списком № 1 згіднопостанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» періодів навчання з 01.09.1998 по 26.05.1999, з 01.11.2000 по 24.04.2001 у Селидівському гірничому технікумі, періоду проходження строкової служби з 27.05.1999 по 31.10.2000, періоду роботи з 27.06.2001 по 08.08.2001, з 03.08.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 01.11.2016, з 22.02.2017 по 08.10.2018, з 06.11.2018 по 15.09.2021 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням під час розрахунку пільгового стажу роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8.

На виконання судового рішення у справі № 200/16255/21 відповідач прийняв рішення від 10.03.2023 № 056650006353, яким з 15.09.2021 призначив ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вказаного рішення відповідача страховий стаж (повний) позивача склав 42 роки 01 місяць 26 днів, в тому числі: додаткові роки за списком 1 22 роки; роботи підземні, професії за постановою № 202 (25) 26 років 09 місяців 02 дні.

26.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про розрахунок пенсії згідно статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом від 03.05.2023 №0500-0202-8/3590 на вказаний адвокатський запит з питання застосування під час призначення пенсії ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при наявності у позивача понад 15 років пільгового стажу на підземних роботах, представника позивача повідомлено про те, що згідно з наданими документами та з урахуванням рішення суду не підтверджено зайнятість ОСОБА_2 на підземних роботах повний робочий день 15 років, у зв`язку з чим право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 відсутнє.

Разом з тим, у відзиві відповідач зазначив, що зобов`язання Головного управління щодо розрахунку пенсії з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в рішенні суду відсутні, рішення суду виконано відповідно до покладених зобов`язань.

Отже, розрахунок пенсії позивача з 15.09.2021 був проведений без застосування положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та, відповідно, аналогічних положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № І-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Щодо застосування положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зауважує на такому.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні положення в аналогічних редакціях містяться в ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Так, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

З матеріалів справи (в тому числі з трудової книжки позивача, відповідних довідок, пенсійної справи, рішення про призначення пенсії) вбачається, що позивач належав до працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Як вже зазначалось судом, згідно рішення пенсійного органу № 056650006353 від 10.03.2023 страховий стаж (повний) позивача склав 42 роки 01 місяць 26 днів, в тому числі: додаткові роки за списком 1 22 роки; роботи підземні, професії за постановою №202 (25) 26 років 09 місяців 02 дні, тобто більше 15 років роботи за списком № 1, що передбачено ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Проте, відповідач, незважаючи на зазначене рішення і достатню кількість років роботи позивача за професією, що передбачена списком № 1, листом № 0500-0202-8/3590 від 03.05.2023 на адвокатський запит представника позивача від 26.04.2023 зазначив про те, що згідно з наданими документами та з урахуванням рішення суду не підтверджено зайнятість ОСОБА_2 на підземних роботах повний робочий день 15 років, тому право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 відсутнє.

При цьому, суд зауважує на тому, що відповідачем, або іншим уповноваженим пенсійним органом будь-яких інших рішень про призначення/перерахунок пенсії, якими був би зменшений раніше зарахований пільговий стаж роботи позивача за професією, що передбачена списком № 1, з 22 років на менше 15 років не приймалось. Принаймні таких доказів відповідачем до суду не подано як за власною ініціативою, так і на вимогу суду.

Отже, на позивача поширювалися положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з огляду на що орган Пенсійного фонду України зобов`язаний був при розрахунку пенсії позивача застосувати положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Незастосування таких положень призвело до заниження розміру пенсії позивача, що порушило його пенсійні права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення вчинення дії/бездіяльності, а тому з системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Отже, враховуючи зміст листа-відповіді, наданого відповідачем на адвокатський запит представника позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд приходить до висновку, що в даному випадку у відповідача відсутні дискреційні повноваження, оскільки ним виконані всі дії для прийняття відповідного рішення, вчинення дії/бездіяльності, хоча і з певною службовою недбалістю, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне з метою належного і ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача у відповідності до ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 15.09.2021, тобто з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і виплатити виниклу у зв`язку з цим заборгованість.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності, відповідачем не доведено правомірність своїх дій, які оскаржуються, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1074,00 грн. відповідно до квитанції № 32528798800006865467 від 09.05.2023.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 1074,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, б. 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл. Соборна, б. 3) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) у здійсненні перерахунку пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, б. 3) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) із застосуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 15.09.2021, тобто з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і виплатити виниклу у зв`язку з цим заборгованість.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, б.3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Ушенко