Приговор № 116607160, 26.01.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/496/22

Провадження № 1-кп/702/12/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастинище Черкаської обл. кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022255370000167 від 20.07.2022 за обвинуваченням,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Монастирище Черкаської області, громадянина України, не одруженого, не працює, інваліда 3 групи, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_7 16 липня 2022 року, приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи на ділянці місцевості, що поряд із багатоповерховим будинком по АДРЕСА_2 та навпроти КП «Монастирищенська центральна районна аптека № 17» Черкаської обласної ради, що знаходиться по вул. Суворова № 3 в м. Монастирище Уманського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді косо-смугастого садна на нижній щелепі зліва, садна під лівою вушною раковиною, які відповідно до висновку експерта Уманського МОВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-01/411 від 10.08.2022 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та рани слизової оболонки нижньої губи зліва, закритого перелому носової пластинки зліва, які відповідно до вищевказаного висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України визнав частково, а саме в тому, що застосував до потерпілого силу та зазначив, що в липні 2022 року в двір, за місцем його проживання, стали приходити діти та шумно себе поводити, у зв`язку з чим він їх прогнав. Після цього випадку діти почали періодично обзивати його образливими та нецензурними словами, а також писали образливі слова крейдою біля під`їзду будинку, в якому він мешкає. 16.07.2022 р. він був вдома та почув, як у дворі будинку діти висловлювали на його адресу образливі слова. Через деякий час він вийшов з квартири на вулицю та побачив хлопців, серед яких впізнав потерпілого, який також висловлювався на його адресу образливими словами. Оскільки, впродовж декількох днів, на його адресу були образливі висловлювання, у нього обірвався терпець. Підійшовши до потерпілого, він схопив рукою за його обличчя та штовхнув, а потерпілий впав. При цьому обвинувачений зазначив, що потерпілого не бив та сказав, щоб його у дворі не бачив. Жалкує, що застосував фізичну силу відносно потерпілого, але вважає, що тілесні ушкодження потерпілий міг отримати в результаті падіння. Позовні вимоги потерпілого не визнав.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, на думку суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства.

Так, допитаний у судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 показав, що у вечірній час 16.07.2022, він разом з друзями, серед яких був ОСОБА_8 знаходились поряд з траншеєю, яка була розташована неподалік аптеки № 17 в м Монастирище. Невідомий перехожий, зробив його друзям застереження про небезпеку перебування поряд з траншеєю. Відразу після цього до нього підійшов ОСОБА_7 та став висловлювати претензії з приводу того, що на його адресу висловлювались образливі слова та наніс один удар рукою в область обличчя. Після першого удару він впав на коліно, тоді обвинувачений наніс другий удар рукою в ніс. Після другого удару обвинувачений став вимагати у нього вибачитись та висловлювався на його адресу нецензурними словами. Раніше бачив обвинуваченого, але він не висловлював образливі слова на адресу ОСОБА_7 . Через декілька днів після інциденту знов зустрівся з обвинуваченим, який попросив у нього вибачення.

Суд приймає до уваги пояснення потерпілого та розцінює їх як правдиві, оскільки вони узгоджуються з поясненнями свідків та матеріалами кримінальної справи.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю потерпілого, тому нею добровільно було передану слідчому медичну документацію стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 .

Неповнолітній свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 16.07.2022 він разом з друзями та ОСОБА_4 перебували поряд з траншеєю, яка була розташована неподалік аптеки № 17 в м. Монастирище. До них підійшов невідомий чоловік та попередив про небезпеку перебування поряд з траншеєю. Несподівано доОСОБА_4 підійшов ОСОБА_7 , якого він бачив раніше, та став висловлювати йому претензії з приводу образливих висловлювань, при цьому ударив потерпілого рукою в щелепу. Після першого удару потерпілий став на коліно, тоді обвинувачений наніс потерпілому другий удар рукою в ніс. Після нанесення другого удару обвинувачений попередив потерпілого, щоб він не приходив у його двір та висловлювався на адресу потерпілого нецензурними словами. Йому не відомо про тих, хто висловлювався на адресу ОСОБА_7 образливими словами.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є знайомим обвинуваченого, якого давно знає. У вечірній час доби 16.07.2022 він йшов по вул. Миру в м. Монастирище та в районі аптеки № 17 зробив зауваження дітям, які перебували поряд з траншеєю. Помітив, як до дітей підійшов обвинувачений та зробив їм зауваження з приводу висловлювань ними образливих та нецензурних слів на його адресу. При цьому обвинувачений, взяв рукою потерпілого за обличчя та попередив, щоб той не приходив у його двір.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що у вечірній час доби 16.07.2022 він йшов по вул. Миру в м. Монастирище, та в районі аптеки № 17 помітив, що обвинувачений рукою вдарив потерпілого в область обличчя, після чого дитина впала. Не звернув на це уваги, вважаючи обвинуваченого батьком дитини.

Аналізуючи свідчення потерпілого ОСОБА_4 , свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , які були допитані під час судового слідства, суд приймає їх до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони в цілому узгоджуються між собою та з матеріалами досудового розслідування, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_9 , оскільки вони не узгоджуються з поясненнями потерпілого, свідків та матеріалами досудового розслідування щодо механізму спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, тому суд відхиляє їх як недостовірні.

Суд критично відноситься до часткового визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та розцінює це як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні експерт ДУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_11 , підтримав надані ним експертні висновки та показав, що в його розпорядженні було достатньо документів, які були надані слідчим, для проведення експертиз, а саме медичні документи освідування потерпілого та матеріали досудового розслідування. Вважає, що експертні висновки відповідають інструкції про проведення судово-медичної експертизи, оскільки під час складання експертних висновків ним були процитовано дослідні частини висновку спеціаліста, а також відображені та описані дослідження та тілесні ушкодження потерпілого. Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 виникли в результаті дії не менше ніж двох травмуючи дій і могли виникнути тільки в результаті удару рукою або ногою. Від стиснення рукою, могло утвориться тільки одне тілесне ушкодження, а саме садно біля ушної раковини. У потерпілого відсутні тілесні ушкодження, які властиві ушкодженням при падінні.

Винуватість ОСОБА_7 також підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами:

- заявою ОСОБА_5 про спричинення її сину ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень, які були спричинені ОСОБА_7 16.07.2022, близько 19 год. 30 хв. /т.1 а.с.172/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фотознімку обвинуваченого ОСОБА_7 , як особу, яка 16.07.2022 р., близько 19 год. 30 хв., по вул. Миру в м. Монастирище, нанесла йому два удари кулаком в область обличчя./т.1 а.с.175-179/;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого потерпілий вказав на місце вчинення кримінального правопорушення та підтвердив обставини нанесення йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень / т.1а.с. 181-185/;

- висновком експерта від 10.08.2022, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлено косо-смугасте садно на нижній щелепі зліва, садно під лівою вушною раковиною, рану слизової оболонки нижньої губи зліва, закритий перелом носової пластинки зліва. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та освідуваним, і відносяться: - косо-смугасте садно на нижній щелепі зліва, садно під лівою вушною раковиною до категорії легких тілесних ушкоджень; - рана слизової оболонки нижньої губи зліва, закритий перелом носової пластинки зліва до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у гр. ОСОБА_4 , при падінні з положення стоячи чи близького до нього малоймовірне. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , при нанесенні ударів руками та ногами можливе. /т.1 а.с.191-193/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав на фотознімку обвинуваченого ОСОБА_7 , як особу, яка 16.07.2022 р., близько 19 год. 30 хв., по вул. Миру в м. Монастирище, нанесла потерпілому ОСОБА_4 два удари кулаком в область обличчя./т.1 а.с.194-198/;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , згідно якого свідок вказав на місце вчинення кримінального правопорушення та підтвердив обставини нанесення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 / т.1а.с. 200-206/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку обвинуваченого ОСОБА_12 , як особу, яка 16.07.2022 р., близько 19 год. 30 хв., по вул. Миру в м. Монастирище, наніс потерпілому ОСОБА_13 удар кулаком в область обличчя./т.1 а.с.207-210/;

- висновком за результатами додаткової експертизи від 08.09.2022, згідно якого у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено косо-смугасте садно на нижній щелепі зліва, садно під лівою вушною раковиною, рану слизової оболонки нижньої губи зліва, закритий перелом носової пластинки зліва. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та освідуваним, і відносяться: - косо-смугасте садно на нижній щелепі зліва, садно під лівою вушною раковиною до категорії легких тілесних ушкоджень; - рана слизової оболонки нижньої губи зліва, закритий перелом носової пластинки зліва до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у гр. ОСОБА_4 , за обставин, що відтворено свідком ОСОБА_8 під час слідчого експерименту від 08.08.2022р., можливе. Утворення тілесних ушкоджень, виявлених у гр. ОСОБА_4 , за обставин, що відтворено потерпілим ОСОБА_4 під час слідчого експерименту від 03.08.2022 р., можливе;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , згідно якого обвинувачений пояснив, що 16.07.2022, близько 19 год. 30 хв. побачив двох дітей, які гралися на земляному пагорбі виритого котловану, розташованого навпроти аптеки № 17 в м. Монастирище, де наблизившись до одного з хлопців, правою рукою, схопив його за обличчя, праву руку сильно зжав, після чого хлопець впав на землю./т.1 а.с.238-243/;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого свідок повідомив, що він бачив як обвинувачений 16.07.2022, близько 19 год. 30 хв. навпроти аптеки № 17 в м. Монастирище, наблизився до одного з хлопців та правою рукою схопив його за обличчя. /т.1 а.с.245-250/.

Суд вважає, що обставини отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які описані обвинуваченим та свідком ОСОБА_9 , під час проведення слідчого експерименту в частині дій обвинуваченого по відношенню до ОСОБА_4 не відповідають дійсності. Такий висновок суду підкріплюється поясненнями експерта, які ним були дані під час судового розгляду, а також висновком додаткової експертизи від 08.09.2022, згідно якої утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , за обставин, що відтворено свідком ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_4 , можливе.

Що стосується доводів захисника про визнання недопустимими доказами висновків судових експертиз з мотивів відсутності, в матеріалах справи, відомостей про долучення до матеріалів справи медичної документації потерпілого, які були використані для проведення експертизи, суд зазначає, що під час досудового розслідування законний представник потерпілого добровільно надала слідчому медичну документацію, стосовно тілесних ушкоджень її сина, що забезпечило гарантію захисту прав потерпілого та не суперечило вимогам процесуального законодавства.

Що стосується доводів захисника про визнання недопустимими доказами висновків судових експертиз з мотивів відсутності, в дослідних частинах опису процесу дослідження та застосованих методик, суд зауважує, що згідно змісту висновку експерта від 10.08.2022, експертом здійснено опис отриманих матеріалів, які були ним використані при проведенні експертизи, таким чином, вимога закону до змісту висновку експерта, здійснена шляхом посилання на дані, що містились в документах судово-медичного освідування ОСОБА_4 , про що наголошував в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 . Твердження захисника щодо недопустимості зазначеної експертизи як доказу у зв`язку з відсутністю опису процесу дослідження спростовується наведеним вище обставинами, оскільки дана експертиза містить посилання на вищезазначені дані.Зміст висновків експерта цілком відповідає вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України та містить необхідні відомості щодо механізму, локалізації, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого і не свідчить про неповноту його проведення, тому в ході судового розгляду, не встановлено підстав для визнання недопустимим доказом висновків експерта від 10.08.2022 та від 08.09.2022 р.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у скоєнні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого, суд враховує обставини які пом`якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а також його особу, який раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, є особою з інвалідністю 3-ї групи, за місцем проживання характеризується формально, на медичних обліках не перебуває.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків.

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Суд не вбачає в діях обвинуваченого ознак щирого каяття, оскільки хоча обвинувачений жалкує про вчинене, проте, як слідує з посткримінальної поведінки, у обвинуваченого відсутнє бажання виправити ситуацію, що склалась, вину визнав частково, витрати потерпілого не відшкодував.

Обставин, що обтяжує покарання в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_7 слід обрати покарання у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов /т.1 а.с. 15/, який був в подальшому уточнений /т.1 а.с.51/. Згідно позовних вимог, цивільний позивач подав заяву про відшкодування витрат на лікування, медичну діагностику, а також проїзд його з матір`ю, що в сумі складає 5262 грн., також просить стягнути моральну шкоду 10000 та витрати на правову допомогу адвоката 1500 грн.

Обвинувачений заперечував проти відшкодування шкоди потерпілому, посилаючись на те, що має дохід тільки від пенсії, яку отримує по інвалідності.

Захисник заперечував проти цивільного позову, посилаючись зокрема на те, що в медичних призначеннях потерпілого відсутнє призначення на медичний препарат «Ротавіт Кальціум Форте». Крім того вважає, що витрати на правову допомогу адвоката не підтверджені належними доказами.

Як вбачається з доданих до позовної заяви - фіскальних чеків та призначення лікаря /т.1а.с.18, 52/ підтверджується факт здійснення потерпілим витрат на придбання медичних препаратів, зокрема витрат на медичний препарат «Ротавіт Кальціум Форте», який був рекомендований лікарем для лікування / т.1 а.с.18/, що спростовує доводи захисника про придбання потерпілим лікарського засобу «Ротавіт Кальціум Форте», який лікарем не призначався. Таким чином, згідно фіскальних чеків витрати на придбання ліків потерпілим складають в сумі 699, 32 грн.

Крім того, як вбачається з фіскальних чеків, потерпілим були здійснені витрати на діагностику, що в сумі складає: 2131, 42 грн. та витрати на проїзд в сумі 932 грн. 20 коп.

Таким чином з обвинуваченого підлягають стягненню витрати потерпілого на придбання лікарських препаратів, медичну діагностику та проїзд в сумі 3762, 94 грн.

З урахуванням ступеня фізичного страждання, пов`язаного з ушкодженням здоров`я та душевного страждання потерпілого, пов`язаного з протиправною поведінкою щодо нього обвинуваченого, їх характер і тривалість лікування, суд доходить висновку про обґрунтованість позову в частині відшкодування моральної шкоди та згідно до вимог розумності та справедливості вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Оплата праці адвоката є результатом відповідних домовленостей між адвокатом та його клієнтом і визначається договором про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та має враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження отримання послуг адвоката суду була надана квитанція від 20.09.2022 р., про сплату ОСОБА_4 адвокату 1500 грн., за умовами договору /т.1 а.с. 52/. Але в матеріалах справи відсутні належні докази, за які саме послуги адвоката було сплачено 1500 грн., тому позов в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відомості про речові докази та процесуальні витрати відсутні

Керуючись ст.368-370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 гривень.

Повідомити ОСОБА_7 , що відповідно до ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 витрати на лікування, діагностику та проїзд в сумі 3762, 94 та компенсацію моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, у зв`язку з недоведеністю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1