Постановление суда № 116605562, 29.01.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

29 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4542/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

боржника: адвокат Сільченко Т.І., ордер серії АХ № 1158360 від 16.11.23 року,

стягувача: не з`явився,

розглянувши заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 1689 від 19 січня 2024 року), у справі

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, місто Харків,

до Фізичної особи-підприємця Кулакова Сергія Павловича, Харківський район, селище міського типу Мала Данилівка,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2023 року, рішенням Господарського суду Харківської області, задоволено повністю позов Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кулакова Сергія Павловича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість у сумі 38370,46 грн., пеню у сумі 5 369,35 грн., судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. 09 січня 2024 року, додатковим рішенням Господарського суду Харківської області, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кулакова Сергія Павловича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

19 січня 2024 року до суду від боржника надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 1689) на один рік від моменту ухвалення рішення Господарського суду Харківської області до 29.12.2024 року рівними частинами. Заява обґрунтована тим, що на сьогоднішній день у боржника відсутня можливість сплати суми, стягнутої судом, єдиним платежем через складне фінансове становище. Нинішня ситуація склалася у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, через що ОСОБА_1 довелося для збереження свого життя та здоров`я виїхати до Німеччини, де він перебував з початку квітня 2022 року по кінець липня 2023 року. Після повернення в Україну боржник не зміг повернутися до місця свого проживання та здійснювати підприємницьку діяльність через пошкодження ракетними та артилерійськими обстрілами житла. В зв`язку із цим має статус внутрішньо переміщеної особи. Наразі боржник підприємницьку діяльність не здійснює (статус фізичної особи-підприємця припинено з 17.01.2024 року), є пенсіонером за віком, іншого доходу, окрім отримуваної пенсії та соціальної допомоги для внутрішньо-переміщених осіб не має. В зв`язку із цим, боржник не має можливості сплатити всю заборгованість єдиним платежем, тому при пред`явлені до примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області по справі № 922/4542/23 боржнику заблокують всі рахунки у банківських установах, що залишить його та його сім`ю без джерел для існування.

Розглянувши означену заяву, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події 4) тощо. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України). При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме такого розстрочення виконання рішення в цілому. Наявність підстав для розстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про розстрочення виконання судового рішення, судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України «Про виконавче провадження» не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

По-перше, суд звертає увагу, що відсутність грошових коштів у боржника не є підставою для розстрочення виконання рішення суду. У зв`язку із цим, посилання боржника на складне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

По-друге, боржник зазначає, що складне фінансове становище зумовлене зупиненням господарської діяльності через військову агресію російської федерації проти України та введенням військового стану. З цього приводу, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 30 травня 2022 року у справі № 922/2475/21 констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Боржник не надав до суду доказів на підтвердження того, що форс-мажорні обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, поширюються саме на боржника. Так само, боржником не доведено, що форс-мажорні обставини впливають у даному конкретному випадку на виконання ним зобов`язань. При цьому, на підставі ч. 3 ст. 75 ГПК України, суд визнає, що з 24 лютого 2022 року місто Харків та відповідні населені пункти Харківської області (згідно із відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) перебувають (-ли) у зоні проведення активних бойових дій через широкомасштабне вторгнення рф на територію України. При цьому, очевидним є той факт, що це є як наслідком зниження обсягів здійснення підприємницької діяльності або так і взагалі її припинення. Однак, в кожному конкретному випадку, відповідна сторона має довести доказами, що саме в її конкретному випадку мають місце ці обставини, що зумовлені загальновідомими подіями.

Таким чином, на переконання суду, боржник не надав доказів, які б підтвердили поширення на нього форс-мажорних обставин. Крім того, окремо суд звертає увагу, що частина заборгованості у боржника виникла за період з січня 2021 року по 23.02.2022 (включно). Тобто, частина заборгованості була до введення воєнного стану та початку активних бойових дій. Однак, боржник не надає жодного обґрунтування, чому ця заборгованість не була погашена в повному обсязі до початку активних бойових дій та введенням воєнного стану.

При цьому, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, що призведе до негативних наслідків у його діяльності. Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Стягувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а розстрочення виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг боржнику у порівнянні зі стягувачем за відсутності для цього підстав. Боржником не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду. Також, боржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що через рік він зможе виконати судове рішення належним чином, навіть за умови його розстрочення. Боржник має надати переконливі докази того, що в період розстрочення у нього є можливість отримання грошових коштів, що будуть спрямовані на виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, з огляду на відсутність доказів вчинення боржником дій, направлених на добровільне виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про розстрочення виконання рішення.

Окремо суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду та врегулювати всі питання з приводу заборгованості, в тому числі щодо її розстрочення. Однак, відсутні підстави для судового розстрочення наявної заборгованості, що передбачені ст. 331 ГПК України.

Керуючись статтями 6, 42, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника, Фізичної особи-підприємця Кулакова Сергія Павловича, про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 1689 від 19 січня 2024 року) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано "29" січня 2024 р.

СуддяН.В. КалініченкоВеб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.