Постановление суда № 116592721, 22.01.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3853/23

Провадження № 2/346/186/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Романчук Л.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Яцишен Д.В., Мороз М.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку у залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Міністерства культури та інформаційної політики України Гасиджак Леся Іванівна про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 доМіністерства культурита інформаційноїполітики України,Національного музеюГолодомору-геноциду,третя особабез самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніМіністерства культурита інформаційноїполітики УкраїниГасиджак ЛесяІванівна провизнання незаконнимта скасуваннянаказу,поновлення напосаді,стягнення середньоїзаробітної платиза часвимушеного прогулу,продовження діїконтракту.

22 січня 2024 року на адресу суду від представника Міністерства культури та інформаційної політики України Яцишен Дмитра Віталійовича надішло клопотання про зупинення розгляду даної справи, якого останній підтримав у судовому засіданні мотивуючи тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В. ухвалою від 20.07.2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою МКІП на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 346/2848/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Національний музей Голодомору-геноциду про визнання незаконним та скасування наказу МКІП від 24.06.2022 № 268-к, поновлення на роботі. Правовідносини у справі № 346/2848/22, що розглядається Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду є подібними (аналогічними) до правовідносин у даній справі № 346/3853/23, тому існують об`єктивні підстави для задоволення заяви МКІП про зупинення провадження у справі з метою прийняття законного рішення у справі. Просить клопотання задоволити, зупинити провадження у справі № 346/3853/23 до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справи №346/2848/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа Національний музей Голодоморугеноциду про визнання незаконним та скасування наказу МКІП від 24.06.2022 № 268-к, поновлення на роботі та постановити ухвалу про зупинення провадження у справі.

Представника відповідача ОСОБА_3 підтримала вищезгадане клопотання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення клопотання представника відповідача у зв`язку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

Ознайомившись із клопотанням представника відповідача, врахувавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За змістом пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в пункті 33 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», «визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищенаведе, а також зміст заявлених позовних вимог у цивільній справі №346/3853/23 та справі №346/2848/22, суд дійшов висновку про те, що представником відповідача не доведено того факту, що розгляд та вирішення цивільної справи №346/3853/23 є об`єктивно неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі №346/2848/22.

Суд також повторно зауважує, що, як того вимагає пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Міністерства культурита інформаційноїполітики УкраїниЯцишен ДмитраВіталійовича про зупинення розгляду справи - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 24 січня 2024 року о 16 год. 45 хв.

СуддяБеркещук Б. Б.