Постановление суда № 116591900, 29.01.2024, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/726/23

Провадження № 1-кп/211/202/24

У Х В А Л А

29 січня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000048 від 25.02.2023,відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

встановив:

в провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання, в обгрунтування якого зазначив, що його підзахисний вже тривалий час тримається під вартою, але підстави для застосування саме такого запобіжного заходу відсутні, оскільки не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Ризики, на які посилається прокурор, нічим не підтверджені та є суто припущенням сторони обвинувачення. Вважає, що підстави для тримання під вартою спростовуються наявністю міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, останній має постійне місце проживання, де він і зареєстрований. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, оскільки за час розгляду справи до суду не надано доказів про наявність у нього негативної репутації. Ураховуючи викладене, вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, оскільки сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тому просить задовольнити клопотання.

Прокурор заперечував щодо клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 підтримали позицію сторони захисту.

Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані до суду матеріали, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено востаннє ухвалою суду від 26.12.2023 до 23.02.2024.

При продовженні обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом прийнято до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі, тобто на шлях виправлення не став, не працює, неодружений, на утриманні дітей та інших осіб не має, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, яких ще не було допитано в ході судового слідства.

Також судом враховано стадію судового розгляду, а саме те, що судове слідство по справі не завершено, не допитано всіх свідків, потерпілого, в повному обсязі не досліджено матеріали кримінального провадження.

Наразі вказані обставини жодним чином не змінилися, ризики, на підставі яких було обрано саме такий запобіжний захід, залишаються, а тому у суду відсутні будь-які підстави відступати від попередніх висновків.

Наявність реєстрації та постійного місця проживання, на які посилався захисник, не спростовують і не зменшують вказані ризики. Ці обставини існували і на момент інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та, з огляду на перелік його судимостей, жодного разу не були стримуючим фактором від вчинення кримінальних правопорушень.

Ураховуючи викладене суд вважає, що на даний час інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, а тому приходить висновку, що в клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 331, 369, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1