Решение № 116577542, 26.01.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2024 р. справа № 300/3453/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні питання про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:

ОСОБА_1 (далі позивач) 30.08.2022 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області далі відповідач, ТУ ССО, ТУ ССО в Івано-Франківській області) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України, в якому просила суд: зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі; зобов`язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, у частині виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати ухвалення судом рішення по справі.

В позовній заяві повідомила, що проходила службу в ТУ ССО в Івано-Франківській області; оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати їй, як співробітнику вказаного територіального управління ССО, щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали від 05.09.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 подала заяву від 15.09.2022, до якої долучила позовну заяву в новій редакції, згідно якої просить суд: визнати бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області в частині не видачі наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168; зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області винести наказ про нарахування та виплату ОСОБА_2 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2022 до дати звільнення з посади, тобто 08.07.2022.

Ухвалою від 21.09.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалив розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; суд задовольнив клопотання представника позивача та залучив до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) та Міністерство фінансів України (далі Мінфін України).

05.10.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника третьої особи - Міністерства фінансів України надійшли пояснення від 26.09.2022 за № 13220-05-10/21789 на позовну заяву. Представник Мінфіну України в своїх поясненнях вказує на те, що Міністерство фінансів України, як учасник бюджетного процесу, не є розпорядником бюджетних коштів за програмою КПКВК 0501020. Натомість, головним розпорядником таких коштів є ДСА України, як роботодавець позивача. Вказує на те, що між Міністерством фінансів України та позивачем у справі не існує зобов`язання стосовно здійснення додаткових виплат, оскільки Мінфін не здійснює таких виплат та не є роботодавцем позивача (а.с. 35-48).

05.10.2022 на офіційну електронну адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника третьої особи - Державної судової адміністрації України (далі ДСА України) надійшли пояснення від 04.10.2022 за № 10-8995/22 на позовну заяву. Представник ДСА України в своїх поясненнях зазначив, що на виконання вимог абзацу 2 пункту 1 Постанови КМУ №168 ДСА України звернулася з листом до ССО, щодо надання наказів, які б підтвердили кількісний склад співробітників ССО для можливості виплати додаткової нагороди, однак отримали відповідь ССО (лист від 10.06.2022 за №30/30.07-449) остання підмінює поняття наказу про кількісний склад співробітників ССО, які мають право на отримання додаткової винагороди та наказу про виплату співробітника ССО додаткової винагороди. Зокрема, у листі ССО зазначило про неможливість видачі наказів про виплату додаткової винагороди у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань. Таким чином, ДСА України вжито всіх можливих заходів, щодо збільшення бюджетних асигнувань ССО для виплати винагороди співробітникам ССО, встановленою Постановою № 168 (а.с.50-70).

06.10.2022 через підсистему «Електронний суд» до Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника третьої особи Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (далі - ТУ ССО у Івано-Франківській області) надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою від 03.11.2022 суд відмовив в задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області від 06.10.2022 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

11.11.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області від 22.03.2023 про зупинення розгляду справи № 300/3453/22 до закінчення розгляду Верховним Судом зразкової справи № 260/3564/22.

Ухвалою від 17.11.2022 суд зупинив провадження у справі № 300/3453/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22.

02.01.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 02.01.2024 про поновлення провадження у справі № 300/3453/23, у зв`язку з набранням чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22.

Ухвалою від 15.01.2024 суд поновив провадження у справі № 300/3453/23.

25.01.2024 віл відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахункових листів на виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення за лютий липень 2022.

Оцінюючи питання щодо дотримання позивачем визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строків звернення до суду з цим позовом, з огляду на зміст позовних вимог, суд враховує таке.

1) Верховний Суд за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22 в постанові від 06.04.2023 дійшов таких висновків: «[…] Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. […] Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України. Наведене дає Суду підстави для висновку, що до 19 липня 2022 року строк звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, позивач не пропустив тримісячного строку, звернувшись до суду 22 вересня 2022 року»;

2) в постанові від 07.09.2023 у справі № 620/1201/23 (№ в ЄДРСР 113308360) Верховний Суд сформував такий правовий висновок: «[…] Також Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину».

Отже, строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 233 КЗпП, а не статтею 122 КАС України. До липня 2022 року звернення до суду з позовом щодо оплати праці не обмежувалося будь-якими строками, а з набранням чинності з 19.07.2022 нової редакції статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Відповідно до пункту 1 Глави XIX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В період з 19 грудня 2020 до 30 червня 2023 року на території України діяв режим карантину, встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З огляду на наведене вище правове регулювання строків звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що немає підстав для залишення позову без розгляду.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_2 відповідно до наказу № 86к від 15.05.2020 прийнята на службу до Служби судової охорони з 15.05.2020 на посаду контролера ІІ категорії 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ ССО в Івано-Франківській області.

Відповідно до посвідчення виданого ТУ ССО в Івано-Франківській області від 08.06.2022 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , сержант ССО, перебуває на посаді контролера ІІ категорії ТУ ССО в Івано-Франківській області.

ОСОБА_2 в позовній заяві вказала, що в усній формі зверталась до представника відповідача щодо забезпечення свого права на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану, на що отримала пояснення, що виплата винагороди передбачена постановою № 168 не здійснюється у зв`язку з відсутністю фінансових ресурсів у затвердженому кошторисі на 2022 рік.

Згідно розрахункових листів на виплату грошового забезпечення за період: лютий 2022 липень 2022, ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення: за лютий 2022 12286,89 грн., березень 2022 12278,97 грн., квітень 2022 12413,43 грн., травень 2022 12587,89 грн., за червень 2022 року 12733,51 грн., з допомогою на оздоровлення 24754,97 грн., за липень 2022 року 3295,80 грн., з грошовою компенсацією за невикористані дні основної відпустки 9557,70 грн. (в щомісячні виплати включено: посадовий оклад, підвищений посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за особливості проходження служби, премія, індексація, допомога на оздоровлення, компенсація за невикористані дні відпустки тощо). Тобто, серед складових грошового забезпечення позивача відсутня додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідно до наказу начальника ТУ ССО № 276 о/с від 07.07.2022, ОСОБА_2 з 08.07.2022 звільнено з посади контролера ІІ категорії 2 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ ССО в Івано-Франківській області.

Вважаючи протиправною бездіяльність ТУ ССО в Івано-Франківській області щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», позивач звернулася з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок № 384). За змістом пунктів 4-7 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку № 384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення. Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати. Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку № 384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 внесені, зокрема, такі зміни до Постанови № 168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку № 396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 № 396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пунктів 21, 22 частини першої статті 4, частини третьої статті 291 КАС України:- типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; - зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення; - при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховний Суд 06.04.2023 прийняв рішення в зразковій адміністративній справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22, повний текст розміщено за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913), в якому:

І) визначив такі ознаки типових справ:

а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;

б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;

в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168;

г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

ІІ) вказав, що висновки у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 168, в системному зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку № 384 і Порядку № 396, належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року;

ІІІ) визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони в області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язав Територіальне управління Служби судової охорони в області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Верховний Суд у рішення від 06.04.2023 у зразковій справі сформував такі висновки щодо застосування наведених вище норм права:

Статтею 165 Закону № 1402-VIII визначено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. До додаткових видів грошового забезпечення Порядок № 384 відносить, зокрема, винагороди. Виходячи з цього, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України № 168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно. Водночас, з урахуванням змін до постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку № 384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції, тому відхилив доводи щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 для вирішення цього спору. Виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосував при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку № 396, на застосуванні якого наполягає ТУ ССО в області, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати. Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції постанови від 07.07.2022 № 793), на виконання якого прийнята Порядок № 396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою. У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку № 396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень. Верховний Суд не знайшов підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку № 396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком № 384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому відмова ТУ ССО в області у виплаті позивачу додаткової винагороди, як однієї зі складових його грошового забезпечення, з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах. ТУ ССО в області є належним відповідачем за пред`явленим позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди. Водночас ДСА України, яка була залучена другим відповідачем у справі окружним адміністративним судом при відкритті провадження у справі, не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб`єкт владних повноважень порушив права позивача.

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2023:

- залишила рішення в зразковій справі без змін (повний текст постанови за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021133);

- погодилася з висновками Верховного Суду щодо складу сторін у справі (пункти 77 - 86 постанови); обрання та застосування норм матеріального права до спірних правовідносин; щодо ефективного способу захисту порушеного права в спірних відносинах (« 69. Ураховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30 000 на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів»;

- погодилась з правильністю висновків Верховного Суду щодо встановлення критеріїв, за якими справу віднесено до типових справ.

При прийнятті рішення суд враховує, що ця справа за суб`єктним складом, підставами та предметом позову відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22. Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 168 у їх зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку № 384 і Порядку №396, які належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року, слід врахувати при вирішенні цієї судової справи.

При прийнятті рішення у цій справі суд застосовує наведені вище норми права та враховує наведені в рішенні у зразковій справі № 260/3564/22 висновки Верховного Суду щодо їх застосування. Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги ОСОБА_2 до ТУ ССО у Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, необхідно задовольнити, починаючи з 24.02.2022 по дату звільнення з посади, тобто 08.07.2022. Отже, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу з 24 лютого 2022 року, додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30000 грн. на місяць.

Вказаний спосіб захисту порушеного права застосований Верховним Судом в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі.

Отже, відповідач протиправно не виплачував позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168, щомісячно у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 (включно), в межах позовних вимог згідно ухвали суду про відкриття провадження від 21.09.2022.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ТУ ССО у Івано-Франківській області належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992,40 грн. Відповідачем не понесено судових витрат у справі.

Водночас, за змістом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до адміністративного суду.

Отже, зайво сплачений позивачем судовий збір за подання позову в цій справі може бути повернутий позивачу за його заявою на підставі частини першої статті 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченоїпостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в період з 24.02.2022 по 08.07.2022.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43162533, вулиця Національної Гвардії, 14-А, місто Івано-Франківськ, 76018) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду, передбаченупостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 по 08.07.2022.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43162533, вулиця Національної Гвардії, 14-А, місто Івано-Франківськ, 76018

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, ідентифікаційний код 26255795, вулиця Липська, 18/5, місто Київ, 01021.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, ідентифікаційний код 00013480, вулиця Межигірська, 11, місто Київ, 04071.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.