Решение № 116576952, 26.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 рокуСправа №160/30320/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (далі - ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)», відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України середнього заробітку (грошового забезпечення) з 01.04.2022 по 18.07.2022 включно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 07.04.2022 № 47/ОC-22 в частині увільнення від виконання обов`язків молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони без збереження грошового забезпечення на період військової служби;

- зобов`язати Державну установу «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України середній заробіток (грошового забезпечення) з 01.04.2022 по 18.07.2022 включно.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 20.01.2021 проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора відділу охорони ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» на підставі наказу начальника установи від 20.01.2021 №16/ОC-21. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 25.02.2022 і на час подання цього позову позивач проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 . У зв`язку із призовом позивача на військову службу, видано наказ начальника ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 28.02.2022 №24/ОС-22, згідно з яким позивача увільнено від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку із призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, осіб з числа резервістів та військовозобов`язаних, на військовий період із збереженням місця служби (посади) та виплатою середньомісячного грошового забезпечення (заробітку), з 25.02.2022. В подальшому, видано наказ начальника ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 07.04.2022 №47/OC-22, в якому зазначено, що у зв`язку з призовом на військову службу 25.02.2022 до Збройних Сил України увільнено від виконання обов`язків молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, на особливий період із збереженням місця роботи та посади, без збереження грошового забезпечення на період військової служби. Згідно з довідкою про доходи №80/10-6502 від 13.11.2023, виданою відповідачем, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 позивачу нараховано та виплачено 10 418,04 грн. грошового забезпечення. З 01.04.2022 і на час подання цього позову грошове забезпечення не нараховується та не виплачується, середній заробіток не зберігається. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.12.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представник ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач з 20.01.2021 проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора відділу охорони ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)». У зв`язку із оголошеною мобілізацією, молодшого інспектора відділу охорони ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» Платаного С.С. мобілізовано до лав Збройних Сил України та зараховано до військової частини НОМЕР_1 з 25.02.2022. Враховуючи напруженість періоду одразу після введення воєнного стану та переведення деяких відділів ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» на дистанційну роботу, було допущено неправильне застосування норм діючого законодавства. Так, було видано наказ начальника ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 28.02.2022 №24/ОС-22, згідно з яким молодшого інспектора відділу охорони установи ОСОБА_1 увільнили від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку із призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, осіб з числа резервістів та військовозобов`язаних, на військовий період із збереженням місця служби (посади) та виплатою середньомісячного грошового забезпечення, з 25.02.2022. 09.03.2022 позивачу виплачено грошове забезпечення в повному обсязі за березень 2022 року. Надалі, досконало проаналізувавши діюче законодавство щодо порядку виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України), було виявлено, що виданий наказ від 28.02.2022 №24/OC-22 не відповідає нормам спеціального законодавства у сфері проходження служби в ДКВС України. В той же час, на адресу ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» надійшли роз`яснення начальника Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальник покарань Міністерства юстиції від 05.04.2022 №4.1-1032/Е стосовно проходження служби в ДКВС України в період воєнного стану. У зв`язку із чим, начальником ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» видано наказ від 07.04.2022 № 47/ОC-22, згідно з яким у зв`язку з призовом на військову службу 25.02.2022 до Збройних Сил України увільнили від виконання обов`язків молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, на особливий період із збереженням місця роботи та посади, без збереження грошового забезпечення на період військової служби. З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ДКВС України, наказом Міністерства юстиції від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу ДКВС України, який розроблено відповідно до Законів України «Про КВС України», «Про поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ін. 05.10.2021 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 13.09.2021 №3226/5 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». Відповідно до вказаних Змін, розділ І Порядку 925 доповнено новим пунктом 29 наступного змісту: «За особами рядового і начальницького складу, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення грошове забезпечення не зберігається». Відповідач зауважує, що питання проходження служби особами рядового і начальницького складу та виплата грошового забезпечення регулюється окремим законодавством і на них не поширюються норми трудового законодавства. Відповідач зазначає, що дана позиція також підтримується Міністерством соціальної політики, що викладено у роз`ясненнях №16055/45001-61-19 від 25.04.2019. Також листом Мінсоцполітики №1635/0/101-18 від 09.10.2018 «Щодо виплати середнього заробітку відповідно до статті 119 КЗпП.» вказано на те, що середня заробітна плата зберігається лише за працівниками. Для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які призвані на строкову військову службу, такі виплати не передбачені, оскільки вони не є працівниками.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з наказом ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 20.01.2021 №16/ОС-21 призначено знов прийнятого ОСОБА_1 , 20.01.2021, молодшим інспектором відділу охорони ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» з посадовим окладом по 6 тарфиному розряду 2910,00 грн. на місяць, присвоївши спеціальне рядовий внутрішньої служби. Підстава: заява ОСОБА_1 , рішення кадрової комісії.

У відповідності до наказу ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 28.02.2022 №24/ОС-22 увільнено від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку із призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, осіб з числа резервістів та військовозобов`язаних, на військовий період із збереженням місця служби (посади) та виплатою середньомісячного грошового забезпечення (заробітку) молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, з 25.02.2022.

На підставі наказу ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 07.04.2022 №47/ОС-22 у зв`язку з призовом на військову службу 25.02.2022 до Збройних Сил України, увільнено від виконання обов`язків молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони, на особливий період зі збереженням місця роботи та посади, без збереження грошового забезпечення на період військової служби. Підстава: довідка ВЧ НОМЕР_1 НГУ №120 від 04.04.2022.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.05.2022 №61 солдат ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» перебуває на військовій службі у стрілецькому батальйоні (з КЕОП та ОГП) ВЧ НОМЕР_1 Центрального ОТО Національної гвардії України з 25.02.2022 по теперішній час.

Також, до матеріалів справи долучено копію військового квитка, виданого на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що позивач військову присягу прийняв 25.02.2022 у ВЧ НОМЕР_1 НГУ та проходить військову службу у вказаній військовій частині.

Згідно з довідкою ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 13.11.2023 №80/10-6502, молодшому сержанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору відділу охорони ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 нараховано та виплачено грошове забезпечення в розмірі 10 418,04 грн. З 01.04.2022 і по теперішній час грошове забезпечення не виплачується.

Вважаючи протиправним наказ ДУ «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 07.04.2022 № 47/ОC-22 в частині увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 без збереження грошового забезпечення на період військової служби, а також протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України середнього заробітку (грошового забезпечення) з 01.04.2022 по 18.07.2022 включно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено військовий стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України до часу розгляду і вирішення цієї справи.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Положеннями статті 3 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) встановлено, що правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) громадяни України для виконання обов`язків, пов`язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

В свою чергу, положеннями частини 2 статті 39 Закону №2232-XII встановлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Так, приписами статті 119 КЗпП України закріплені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків.

За правилами частин 1-3, 5 зазначеної статті, в редакції, яка діяла в спірний період, на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України: «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був призваний на військову службу в період дії військового стану у зв`язку з мобілізацією, а тому суд вважає, що на позивача розповсюджуються гарантії, передбачені частиною 3 статті 119 КЗпП України, тобто, збереження місця роботи, посади, і середнього заробітку в установі, в якій він працював на час призову.

При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин належить застосувати пункт 29 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі - Порядок №925/5), та на позивача не розповсюджуються гарантії статті 119 КЗпП України з огляду на наступне.

Так, Закон №2232-XII є спеціальним в частині регулювання гарантій та пільг для громадян України, які призвані на військову службу. І саме цей Закон визначає гарантії щодо збереження за призовником його робочого місця та середньомісячного заробітку (грошового забезпечення) на час перебування його на військовій службі, зокрема, під час мобілізації.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 по справі №816/1155/16, від 13.06.2018 по справі №813/782/17, від 19.11.2019 по справі №812/452/17.

Окрім того, приписами статі 3 Закону №2713-IV визначено, що правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

У відповідності до частини 1 статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно із частиною 2 статті 14 Закону №2713-IV, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

За правилами частини 8 статті 14 Закону №2713-IV трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону №2713-IV, на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Закону України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються КМУ.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до стажу державної служби.

Приписами частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №89-VIII передбачено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що на позивача, як на особу рядового складу кримінально-виконавчої служби поширюються норми законодавства про працю у неврегульованій спеціальним законодавством частині. Зокрема, і служба у кримінально-виконавчій службі, і у поліції є особливими видами держаної служби, а нормами Закону України «Про державну службу» передбачено, що на відносини, не врегульовані цим Законом, поширюється дія законодавства про працю.

При цьому, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні від 30.04.2013 по справі «Тимошенко проти України» (заява №49872/11), щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).

Що стосується посилання відповідача на листи Мінсоцполітики та Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, згідно яких на позивача не розповсюджуються гарантії щодо збереження заробітної плати, то суд вважає такі посилання безпідставними, оскільки листи не є нормативно-правовими актами та не встановлюють правових норм, а також не припиняють дії існуючих правових норм. Такі листи мають лише інформаційний характер та не є обов`язковими для виконання.

Такий правовий висновок викладений у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 у справі №540/5414/21.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки відповідачем неправомірно та всупереч чинним нормам законодавства винесено оскаржуваний наказ та припинено нарахування позивачу грошового забезпечення на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (адреса: вул. Шиферна, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50041; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08562915) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України середнього заробітку (грошового забезпечення) з 01.04.2022 по 18.07.2022 включно.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» від 07.04.2022 № 47/ОC-22 в частині увільнення від виконання обов`язків молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони без збереження грошового забезпечення на період військової служби.

Зобов`язати Державну установу «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України середній заробіток (грошового забезпечення) з 01.04.2022 по 18.07.2022 включно.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар