Постановление суда № 116544262, 10.01.2024, Деснянський районний суд міста Києва

2-с/754/1/24

Справа № 754/1052/21

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 754/1052/21 за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-

встановив:

25 січня 2021 року суддею Деснянського районного суду м. Києва по справі №754/1052/21 видано судовий наказ за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до матеріалів справи, 20.12.2023 року ОСОБА_1 в приміщенні суду отримав судовий наказ, що підтверджується підписом на заяві.

08.01.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу з підстав його необґрунтованості, зокрема, зазначив, що про існування судового наказу заявник дізнався лише 21.11.2023 року, коли не зміг розрахуватися в касі магазину, бо його карта виявилася заблокованою через наявний судовий наказ, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця. Оскільки заявник не отримував судового наказу, а тому він написав заяву в суд про його отримання. Враховуючи, що заявником фактично пропущений строк на оскарження судового наказу, оскільки він його не отримував і матеріали справи не містять доказів того, що він його отримував до 20.12.2023 року, а тому вважає, що строк пропущений з поважних причин і просить суд поновити строк на оскарження судового наказу. Ознайомившись із змістом судового наказу, заявник вважає, що вимоги стягувача є необґрунтованими, оскільки заява подана не до тієї особи, яка мала відповідати за наявні борги. 28.03.2012 року між батьком заявника та ПАТ «КБ «Даніель» було укладено кредитний договір №1715-04-КЗЖ-Т, відповідно до умов якого заявник та його мама виступили майновими поручителями. На забезпечення виконання вказаного договору 28.03.2012 року укладено Іпотечний договір між ПАТ «КБ «Даніель» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за р.№769, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю., за яким предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 , яка була набута ними у зв`язку з приватизацією державного житлового фонду у 2001 році на підставі свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 22.10.2001 року. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 року кредитний договір №1715-04-КЗЖ-Т, укладений 28.03.2012 року між ПАТ «КБ «Даніель» та батьком заявника ОСОБА_3 було розірвано та стягнуто на користь ПАТ «КБ «Даніель» заборгованість за кредитним договором в сумі 368 497 грн. 48 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн. ПАТ «КБ «Даніель» звернулося до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2015 року провадження по справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників, оскільки ОСОБА_3 помер.

16 травня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва відновлено провадження по справі, а 22 серпня 2016 року позовну заяву ПАТ «КБ «Даніель» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду. Дана ухвала не оскаржувалась. На виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.05.2013 року було видано виконавчий лист від 20.06.2013 року №2-739/13 та за заявою ПАТ «КБ «Даніель» відкриті виконавчі провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Даніель» коштів в розмірі 371 938,40 грн. Постановою державного виконавця від 22.12.2018 року виконавчі провадження завершені та виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В подальшому заявнику стало відомо з онлайн ресурсу «Опендатабот», що зазначена вище квартира стала предметом Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №2317 від 29.12.2015 року, наступного дня на підставі Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №2339 від 30.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., а вже 06.05.2021 року стала предметом Договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., про що свідчить реєстровий №2259. Таким чином, з 2015 року власниками квартири АДРЕСА_2 заявник з мамою не були, квартира неодноразово продавалась. А тому стягувач звернувся із заявою про стягнення заборгованості за комунальні послуги не до тієї особи. Просила скасувати вказаний судовий наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржником можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до матеріалів справи №754/10552/21 ОСОБА_1 отримав судовий наказ в приміщенні суду 20.12.2023 року.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявником з об`єктивних причин пропущений п`ятнадцятиденний строк, встановлений для подачі заяви про скасування судового наказу, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу є обґрунтованим та підлягає до задоволенню.

З огляду на викладене, подана заява про скасування судового наказу до суду у строки, встановлені ст. 170 ЦПК України, зазначені підстави для скасування судового наказу свідчать про необхідність їх перевірки, відповідно відсутні підстави для її повернення, отже заявлені вимоги про скасування судового наказу є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170,171 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №754/1052/21 за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -задовольнити.

Судовий наказ № 754/1052/21, виданий 25.01.2021 року Деснянським районним судом м. Києва за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 11 418,65 грн., індексу інфляції в сумі 987,75 грн. 3% річних в сумі 458,40 грн., судового збору в сумі 227,00 грн. - скасувати.

Роз`яснити стягувачу - Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», що заявлені ними вимоги можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д.Буша