Приговор № 116527935, 23.01.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 530/116/23

Провадження № 1-кп/529/38/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження 12021170490000361 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське, Зіньківського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, має двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 26.08.2022 за ч.2 ст.286-1 КК України, який скасовано вироком Полтавського апеляційного суду від 06.02.2023 в частині покарання та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортним засобом на 6 років,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 135 КК України,-

встановив:

03.12.2022 близько 21 год 45 хв ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись на вул. Нафтовиків в смт. Опішня Полтавського району, Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході сварки з ОСОБА_5 , діючи умисно, завдав один удар кулаком руки в область голови потерпілому ОСОБА_5 , внаслідок чого останній впав на землю. В результаті завданого удару ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеню з переломом кісток черепа та субдуральною гематомою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав частково. Вказав, що 03.12.2022 перебуваючи на вул.Нова в смт.Опішня зустрів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які сиділи в автомобілі та вживали алкоголь, вже були п`яні. Вони запросили його випити, він сів в автомобіль. Усі випили по 50 гр. і закінчилася горілка. Тоді поїхали в магазин, він купив пляшку коньяка та закуску. Зупинили автомобіль біля стадіона, ОСОБА_11 дістав з багажника автомобіля дві пляшки горілки, одну віддав йому, а іншу відкрили та половину випили. Потім відвезли додому ОСОБА_12 . Коли їхали, за кермом був ОСОБА_13 . Останній нечемно висловився щодо кума ОСОБА_14, тому виникла суперечка. Потім ОСОБА_11 зупинив автомобіль і сказав, щоб він вийшов. З автомобіля вийшов ОСОБА_11 та він. Потім вийшов ОСОБА_14. При цьому ОСОБА_11 вже був дуже п`яний, провокував його до бійки, почав підходити до нього, він подумав, що той хоче його вдарити і тоді він спочатку відштовхнув ОСОБА_9 в плече, а потім один раз вдарив несильно по губах і потерпілий впав. Крові у потерпілого не було. Він разом із ОСОБА_14 підняли ОСОБА_9 та поклали його на заднє сидіння автомобіля. Коли затягували, то він щось буркотав і матюкався. Коли він залишав автомобіль, то ОСОБА_11 сидів на задньому сидіння автомобіля, обпершись головою об двері та хропів, напевно спав, а ОСОБА_15 також був в автомобілі шукав свій телефон. Двигун не глушив, щоб вони не замерзли. Після цього він пішов у нічний клуб «Гламур», повернувся додому близько 23 год, до автомобіля ОСОБА_9 не підходив, бачив що світло фар не горіло. Визнає, що один раз вдарив потерпілого, але з висновком судово-медичної експертизи щодо наслідків не згоден. Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що 03.12.2022 він приїхав до смт.Опішня по справах, де зустрівся зі своїми друзями ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , з якими відпочивали та вживали алкоголь. Пізніше до них приєднався ОСОБА_18 . Перебуваючи в районі вул.Нафтовиків, біля автомобіля у нього з ОСОБА_19 сталася розмова, з приводу чого виник конфлікт він не пам`ятає. Він стояв біля водійської сторони, ОСОБА_19 стояв навпроти, справа стояв ОСОБА_14, а ОСОБА_16 був в автомобілі. Потім ОСОБА_19 наніс йому один удар в обличчя кулаком, крові не було. Інші особи не наносили йому тілесних ушкоджень. Він впав на землю і втратив свідомість. Приблизно в 01 год ночі він отямився в автомобілі по вул.Нова в смт.Опішня, сидів на водійському сидінні, більше в автомобілі не було нікого. Потім в автомобіль сів ОСОБА_18 біля нього, зі сторони пасажира і наніс йому декілька ударів в праву сторону обличчя (вухо, щока) Була кров з носа і була розбита губа, його речі (куртка та сумка) були в крові. Викликати швидку допомогу йому ніхто не пропонував. Після чого він самостійно вийшов з автомобіля і пішов до батьків, які живуть в смт.Опішня. Зранку о 09 год мати викликала швидку допомогу, на пропозицію медиків про госпіталізацію він відмовився. Оскільки після цього він себе погано почував, то у понеділок викликали другий раз швидку допомогу і його забрали в лікарню, де він проходив лікування з 05 по 27 грудня 2022 року, а потім був на амбулаторному лікуванні по 04 березня 2023 року. По ушкодженням у нього виявили перелом черепа з лівої сторони (з боку біля вуха) і був синець під правим оком.

В подальшому в судовому засіданні 04.10.2023 потерпілий, посилаючись на те, що він згадав більш детально події, змінив свої показання та вказав, що ОСОБА_18 завдав йому один удар в обличчя, коли вони стояли біля автомобіля на вул.Нафтовиків, після якого він впав на тверду поверхню та втратив свідомість. Отямився він лише приблизно о 01 год, тобто через 3 год, у своєму автомобілі на водійському сидінні, він змерз, було холодно. Коли отямився він був без курточки, коли її знімав він не пам`ятає, остання лежала на задньому сидінні автомобіля. Вважає, що його пересадили на переднє сидіння. Вказує, що більше ударів не пам`ятає, бо втратив свідомість після першого удара. В автомобілі йому удари ніхто не завдавав. Вважає, що обвинувачений залишив його у небезпеці, оскільки він був у безпорадному стані, тобто без свідомості. Після того як він отямився, він пішов додому власними силами. Вважає, що якщо б його не залишили одного без свідомості, то не потрібно було б звертатися до лікарів. Зазначає, що ці показання слід брати до уваги, раніше надані ним показання не відповідають дійсності.

Надалі потерпілий надав заяву про розгляд провадження у його відсутність, просить призначити суворе покарання (а.с.70 т.3)

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні вказав, що знає ОСОБА_7 , як сусіда, а ОСОБА_9 , як товариша по службі. 03.12.2022 в с.Опішня зустрілися він, ОСОБА_11 та ОСОБА_21 та вживали алкоголь в автомобілі ОСОБА_22 . Потім до них підійшов ОСОБА_18 , усі разом вживали алкогольні напої. Після цього спочатку завезли ОСОБА_23 додому і поїхали далі розвозити людей. Їхали на автомобілі Хюндай, який належить ОСОБА_24 та він і був за кермом. Ще до них підійшов ОСОБА_14 , який теж був з ними в автомобілі. Він сидів на передньому пасажирському сидінні. Потім автомобіль поїхав і на вул.Нафтовиків автомобіль зупинили, вийшли з авто ОСОБА_25 , ОСОБА_19 і ОСОБА_14. Він почув що щось впало біля автомобіля, відкрив двері і побачив, що ОСОБА_11 лежить на землі. Хто саме його вдарив не бачив. Поряд з ним стояли ОСОБА_19 і ОСОБА_14 . Вони підняли потерпілого і посадили на заднє сидіння автомобіля. На його думку потерпілий був без свідомості. Він сидів в автомобілі і не бачив чи була на потерпілому кров. Після цього поїхали в бік вул.Нова, хто був за кермом не пам`ятає. Його довезли до його будинку, він вийшов з автомобіля і пішов додому, це було приблизно о 22 год. Вважав, що ОСОБА_11 був у свідомості коли він виходив з автомобіля. На наступний день зранку бачив автомобіль ОСОБА_9 , який стояв на площадці, в автомобілі не було нікого. Також вказав, коли йому на досудовому розслідуванні показували відео з камери, то слідчому казав, таке як ОСОБА_18 наніс 1 удар ОСОБА_26 .

При повторному допиті свідка ОСОБА_20 , за клопотанням захисника, свідок вказав, що в автомобілі усі присутні вживали алкоголь, в тому числі він, потерпілий та обвинувачений. Після того, як ОСОБА_11 впав та його посадили в автомобіль обвинувачений та ОСОБА_14, він чув, як потерпілий подавав якісь звуки («мугикав»), вважає що це був саме потерпілий, бо його голос він знає, але стверджувати не може. При цьому ОСОБА_11 був у курточці, речі з нього не знімали. Також в автомобілі конфліктів не було, потерпілого ніхто не бив. Коли під`їхали до його будинку він вийшов та пішов додому, стверджувати, що потерпілий був без свідомості, коли він виходив з автомобіля він не може, бо не звертав уваги на нього. ОСОБА_11 залишився в автомобілі з іншими особами. Більше в цей день до автомобіля він не повертався. На наступний день приходив до автомобіля, як раз підійшов і брат потерпілого, тоді він сів в автомобіль та шукав в автомобілі свій телефон, який загубив.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні вказав, що він є кумом обвинуваченого, а потерпілого не знає. 03.12.2022 він подзвонив до обвинуваченого, щоб з`ясувати де він, бо вони збиралися у нічний клуб і хотів його забрати. Потім він підійшов до автомобіля, який стояв по вул Новій в смт.Опішня, де і був ОСОБА_18 . Він відкрив передню дверку пасажирську звідки випав ОСОБА_20 , бо був у сильному алкогольному сп`янінні. За кермом автомобіля він побачив потерпілого, а ОСОБА_18 сидів на задньому сидінні за пасажиром, ще в автомобілі був якийсь чоловік, прізвища він не знає. Усі сиділи в автомобілі, ніхто не виходив. Конфліктів ніяких він не бачив і при ньому тілесних ушкоджень ніхто не наносив. Був біля автомобіля пару секунд, в автомобіль не сідав. Він сказав ОСОБА_28 «що ти тут робиш, пішли» і сам пішов додому збиратися до клубу. ОСОБА_18 пішов за ним. Після цього він на своєму автомобілі поїхав до клуба і через 5-10 хв на своєму автомобілі приїхав до клуба і ОСОБА_18 . В клубі був він, ОСОБА_18 та дівчата приблизно до 23 год. Після цього кожен окремо поїхали на своїх автомобілях до нього додому, де пробули він, ОСОБА_18 та троє дівчат приблизно до 01-02 год ночі. Після чого дівчат посадили в таксі, а ОСОБА_18 пішки пішов додому, бо живе поряд із ним. Чи був він на вул.Нафтовиків в цей день не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні вказав, що потерпілий його кум, а ОСОБА_7 знайомий. 03.12.2022 зібралися він, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 приблизно о 17 год на вулиці, спілкувались та вживали алкогольні напої. Алкоголь вживали усі. Сиділи в автомобілі потерпілого. Потім прийшов до них ОСОБА_18 . При його присутності не було жодних конфліктів між потерпілим та іншими особами. Потім його відвезли додому, він був вдома приблизно о 18.45 год, а потім повезли додому ОСОБА_29 . Подій, що сталися з ОСОБА_30 він не бачив. На наступний день на вулиці він зустрів брата потерпілого і той сказав, що ОСОБА_31 побили, також вони разом шукали автомобіль потерпілого, який знайшли між будинків на вул.Нова в смт.Опішня. В середині автомобіля сидів ОСОБА_15 , сказав що автомобіль був відчинений і він шукає свій телефон, який вчора загубив. Також 04.12.2022 він ходив додому до ОСОБА_9 , у нього були гематоми та кров на обличчі.

Свідок ОСОБА_32 вказала, що ОСОБА_11 є її сусідом. Її син ОСОБА_21 приїхав додому приблизно о 20 год. Бачила, як ОСОБА_19 , ОСОБА_25 і її син ОСОБА_21 вийшли з автомобіля, постояли біля під`їзду 5-10 хв і поїхали, а син пішов додому. Зранку вона зустріла брата потерпілого і він сказав, що Вітю дуже побили. Більше нічого не бачила.

Свідок ОСОБА_33 (мати потерпілого) в судовому засіданні вказала, що приблизно о 01:55 чи 02:00 год подзвонив син і сказав щоб відкрила двері. Коли вона його побачила, то губа була в крові, одежа теж була в крові, чи була кров на куртці не бачила, сказав щоб його не займали та ліг спати. Зранку сину було погано й вона викликала швидку допомогу, син не поїхав в лікарню, а 05.12.2022 знову приїхала швидка і тоді вже сина забрали в лікарню. Син не казав хто його побив.

Свідок ОСОБА_34 (колишня дружина потерпілого) вказала, що 04.12.2022 до неї подзвонила колишня свекруха і повідомила, що ОСОБА_9 побили і вона викликала швидку допомогу. Через деякий час вона приїхала в смт.Опішня. У ОСОБА_9 побачила розбиту губу, синці навколо очей. Жалівся на головний біль, не казав, хто його побив. Потім 05.12.2022 знову дзвонила свекруха, казала що сину дуже погано, викликала швидку і його забрали у лікарню в м.Зіньків. Згодом вона поїхала в Зіньків , лікарі казали, що він нічого не пам`ятає і повезли в лікарню в м.Полтаву. Вже в лікарні в м.Полтава, коли все згадав, ОСОБА_11 казав, що його побив ОСОБА_19 , вона його особисто не знає.

Свідок ОСОБА_36 вказала, що ОСОБА_18 її кум, а ОСОБА_9 вона не знає. Зазначила, що 03.12.2022 приблизно о 20 год вона із подругами поїхала в нічний клуб в смт.Опішня, потім десь через 20-30 хв приїхав її чоловік і ОСОБА_18 . Чи приїхали вони разом вона не бачила. В клубі їхня компанія, в т.ч. і ОСОБА_18 були до 23 год, а потім поїхали до них додому.

Свідок ОСОБА_37 (працює фельдшером екстреної медичної допомоги) вказав, що приїзжав на виклик матері до ОСОБА_9 на початку грудня 2022 року о 09.15 год, точну дату він не пам`ятає. Хворий сказав, що був побитий невідомими особами близько 24 год. Були у нього гематоти на обличчі, гематоти на губі і струс головного мозку. Хворий відмовився від госпіталізації.

Свідок ОСОБА_38 (працює фельдшером екстреної медичної допомоги) вказала, що 05.12.2022 вона приїзжала на виклик матері до ОСОБА_9 за адресою: смт.Опішня вул.Нафтовиків. Хворий лежав на дивані, скаржився на запаморочення голови, головний біль. Бачила, що у нього була забита рана верхньої губи та була гематома правого ока. Вона наполягла і його відвезли до лікарні.

Інші свідки, які зазначені в реєстрі, судом не були допитані, згідно клопотання прокурора. На допиті інших свідків також не наполягав і захисник.

Показання свідка ОСОБА_27 суд оцінює критично, оскільки він є товаришем і кумом обвинуваченого та його свідчення протирічать показам потерпілого, обвинуваченого, свідка ОСОБА_20 , які зазначили, що ОСОБА_27 перебував з ними на вул.Нафтовиків, де був завданий удар потерпілому обвинуваченим в присутності ОСОБА_27 . Також це підтверджено і переглянутим відеофайлом з камери відеоспостереження.

Експерт ОСОБА_39 в судовому засіданні надав пояснення з приводу проведеної ним судово-медичної експертизи потерпілого, вказав що в даному випадку спираючись на дані медичної документації, історії хвороби, даних МРТ потерпілого вважає що вірогідніше була двократна дія тупого предмета в область голови потерпілого, перша в область лівої скроневої ділянки голови, друга - в ділянку губ потерпілого, що спричинило в своїй сукупності черепно-мозкову травму, яка є тяжким тілесним ушкодженням. Також по другій групі тілесних ушкоджень був третій контакт. Тобто загалом, на його думку, було три удари (контакти). У потерпілого виявлена ЧМТ, яка вірогідніше за все супроводжується втратою свідомості, проте на який проміжок часу сказати не може, оскільки це залежить від індивідуальних особливостей організму людини. У висновку зазначена загальне формулювання ЧМТ, а далі йде розшифровка - забій головного мозку тяжкого ступеню з переломом кісток черепа та субдуральною гематомою. В комп`ютерній томограмі та МРТ чітко вбачається забій головного мозку зліва з місцем локалізації в даній анатомічній ділянці перелому, а також забій в ділянці справа. Виходячи з цього ліва частина головного мозку постраждала від безпосереднього контакту, а права від механізму удар-протиудар, так як зовнішніх ознак удару в правій частині немає. ЧМТ виражена зліва там де мається зона контакта, а саме перелом. Якщо розмежовувати забійні рани верхньої та нижньої губи від забою головного мозку, то такі ушкодження мабуть до тяжких не відносяться, але а даному випадку усі тілесні ушкодження знаходяться на голові і контакт в ділянку верхньої та нижньої губи могли привезти до якогось елементу ЧМТ, але до менш масивної, тому неможливо їх виключити із сукупності тілесних ушкоджень першої групи. Також вказав, що висновки експертизи базуються на даних історії хвороби потерпілого, висновків МРТ та комп`ютерної томографії, а не на показах потерпілого та свідків.

Також судом досліджено письмові докази, надані прокурором, а саме:

-витяг з ЄРДР від 09.12.2022 за ч.1 ст.121 КК України, відповідно до якого 09.12.2022 до ВП № 4 Полтавського ГУНП надійшла письмова заява від ОСОБА_5 про те, що 04.12.2022 близько 01 год невідома особа, перебуваючи в смт.Опішня по вул.Нова Полтавської області завдала ударів по тілу ОСОБА_5 , який знаходився у власному автомобілі, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. Також 18.01.2023 внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.135 КК України, оскільки в ході досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України встановлено, що невідома особа після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 завідомо залишив без допомоги останнього, який перебував в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану (а.с.205-206 т.1);

-постанову від 19.01.2022 про об`єднання матеріалів досудового розслідування (а.с.207);

-протокол прийняття заяви від ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, згідно даних яких 04.12.2022 близько 01 год по вул.Нова в смт.Опішня йому було нанесено тілесні ушкодження невідомою особою коли він перебував у власному автомобілі (а.с.208 т.1);

-рапорт працівника поліції від 12.12.2022 (а.с.209 т.1);

-дозвіл ОСОБА_34 на огляд працівниками поліції автомобіля Хюндай НОМЕР_1 (а.с.210);

-протокол огляду місця події від 09.12.2022 з фототаблицею, згідно даних якого проведено огляд подвір`я загально квартирного будинку в АДРЕСА_2 , на якому знаходився автомобіль Хюндай Соната НОМЕР_1 та проведено огляд вказаного автомобіля (а.с.211-223 т.1);

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Xyundai Sonata НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_40 (а.с.227 т.1);

-заява ОСОБА_41 про добровільну видачу футболки, яка належить ОСОБА_5 (а.с.228 т.1);

-

-протокол огляду чоловічої футболки червоного кольору від 10.12.2022 з фототаблицею (а.с.229-232 т.1);

-протокол огляду місця події від 12.12.2022 з фототаблицею, згідно даних якого проведено огляд місцевості за адресою: смт.Опішня вул.Нафтовиків Полтавської області, де виявлено пачку для цигарок жовтого кольору (а.с.233-237 т.1);

-заява ОСОБА_34 про видачу одягу (куртки та джинсів) ОСОБА_5 ;

-протокол огляду куртки та джинсів від 11.12.2022 з фототаблицею, згідно даних якого при огляді куртки виявлено на передній верхній поверхні сліди речовини бурого кольору. На передній поверхні штанів виявлено сліди-плями речовини бурого кольору (а.с.240-246 т.1);

-висновок судово-медичної експертизи № 1593 від 20.12.2022, відповідно до якого, згідно даних медичної документації ОСОБА_5 у останнього виявлені тілесні ушкодження двох груп:

-до першої групи відносяться: черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню з переломом кісток черепа та субдуральною гематомою, параорбітальна гематома обличчя та забійні рани верхньої та нижньої губи зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя;

-до другої групи: синець нижньої третини лівого плеча, який відноситься до легкого тілесного ушкодження

Тілесні ушкодження першої групи могли утворитися не менш ніж 1-2-х кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібною характеристикою, які переважно діяли в ділянку обличчя зліва, що в результаті наданого прискорення призвело до подальшого падіння на площину з висоти власного зросту. Травмування головного мозку відбулося як внаслідок нанесення локальних ударів, так і за ударно-протиударним механізмом. Тілесні ушкодження обох груп могли утворитися в строк та при вищевказаних обставинах (а.с.2-4 т.2);

-протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, у присутності двох понятих, від 12.01.2023 з відеодиском, який оглянуто в судовому засіданні. Згідно даних вказаного протоколу встановлено, що 03.12.2022 близько 16 год в м.Опішня ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_42 та ОСОБА_20 з якими відпочивав. Потім до них приєднався ОСОБА_18 та ОСОБА_43 . Близько 21 год 30 хв він разом із вказаними особами відвезли ОСОБА_23 до місця його мешкання. Потім ОСОБА_5 поїхав далі та зупинив автомобіль поряд з дорогою, що біля входу в ринок. Далі ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, із заднього пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_18 та став навпроти нього. Також з автомобіля вийшов ОСОБА_44 , який став зліва. В ході розмови ОСОБА_18 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя, від чого ОСОБА_5 втратив свідомість. Після чого ОСОБА_5 повідомив, що отямився він на вул.Нова в м.Опішня (а.с.5-7 т.2);

-висновок експерта № 15 від 12.01.2023 відповідно до даних якого покази потерпілого ОСОБА_5 , дані ним під час проведення слідчого експерименту щодо способу нанесення, локалізації, характеру та механізму утворення тілесних ушкоджень об`єктивним даним судово-медичної експертизи загалом відповідають (а.с.47 т.2);

-протокол перегляду відеозапису від 11.01.2023 за участю потерпілого з відеозаписом, який оглянуто в судовому засіданні. Згідно даних протоколу та відеозапису вбачається, що об`єктом огляду був відеозапис з відеокамери, що розташований на електроопорі за адресою: смт.Опішня вул.Нафтовиків Полтавської області, поряд із будинком НОМЕР_2 та спрямована в бік вул.Незалежності. В ході перегляду потерпілим відеофайла, у верхньому лівому куті мається позначення 03.12.2022 21:43. Потерпілий при перегляді відео надає свої коментарі з приводу побаченого, зокрема вказує, що це його автомобіль під`їжджає та зупиняється, потім з нього вийшов він, ОСОБА_18 , який стоїть напроти нього та ОСОБА_14, який стає зліва нього. Потім потерпілий каже, що ОСОБА_18 наносить йому удар і він втрачає свідомість. Надалі його затягнули на заднє сидіння автомобіля і авто рушає (а.с.8-13 т.2);

-протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_20 від 13.12.2022, у присутності двох понятих, з відеозаписом, який оглянуто в судовому засіданні. Згідно даних протокола та відеозапису свідок повідомив, що 03.12.2022 близько 21 год 45 хв він перебував в смт.Опішня по вул.Нафтовиків в автомобілі ОСОБА_5 на передньому пасажирському сидінні. Після зупинки автомобіля з нього вийшов ОСОБА_5 , а за ним ОСОБА_18 та між ними почалася суперечка. Надалі з автомобіля вийшов ОСОБА_43 . Потім він почув як падає тіло людини, він вийшов з автомобіля та побачив, що ОСОБА_5 лежить на землі. Далі свідок повідомив, що ОСОБА_19 та ОСОБА_14 почали піднімати непритомного ОСОБА_9 та поклали його на заднє сидіння автомобіля. Потім автомобіль поїхав. Під`їхавши до місця його проживання, він вийшов з автомобіля та пішов додому, потерпілий залишився в автомобілі (а.с.16-18 т.2);

-протокол перегляду відеозапису від 13.12.2022 за участю свідка ОСОБА_20 з відеозаписом, який оглянуто в судовому засіданні. Згідно даних протоколу та відеозапису вбачається, що об`єктом огляду був відеозапис з відеокамери, що розташований на електроопорі за адресою: смт.Опішня вул.Нафтовиків Полтавської області, поряд із будинком НОМЕР_2 та спрямована в бік вул.Незалежності. В ході перегляду відеофайла, у верхньому лівому куті мається позначення 03.12.2022 21:42. ОСОБА_20 при перегляді відео надає свої коментарі з приводу побаченого, зокрема вказує, що з автомобіля виходять ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Спиною до нас стоїть ОСОБА_25 у світлій курточці, а спиною до автомобіля стоїть ОСОБА_19 , в чорній курточці. Він перебуває в автомобілі. Потім до них підійшов ОСОБА_44 у світлій курточці. Надалі ОСОБА_18 штовхнув ОСОБА_9 та далі різко наніс удар. В подальшому ОСОБА_25 підняли та посадили в автомобіль (а.с.19-26 т.2);

-запит слідчого адресований голові Опішнянської селищної ради з проханням надати інформацію з камер відеоспостереження по вул.Нафтовиків в смт.Опішня за період з 03.12.2022 по 04.12.2022 (а.с.27 т.2);

-відповідь селищного голови на запит слідчого від 13.12.2022 про надання електронного носія (флеш накопичувача) Apacer з відеозаписами камер відео спостереження по вул.Соборна, Незалежності, Нафтовиків, П.Мирного в смт.Опішня за період з 03.12.2022 по 04.12.2022 (а.с.28 т.2);

-протокол огляду оптичного диска від 19.12.2022, у присутності двох понятих. Згідно даних протоколу слідчим за допомогою службового комп`ютера оглянуто флеш карту марки Apacer, об`ємом 32 Гб, яка надана Опішнянською селищною радою. При перегляді відеофайлів встановлено, що на відео зображено вул.Нафтовиків в смт.Опішня Полтавської області та зображено автомобіль Хюндай Соната гр. ОСОБА_5 . На відео у верхньому лівому куті мається позначення 03.12.2022 21:44:12. При подальшому перегляді відео встановлено, що з автомобіля виходить ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Також до вказаних осіб виходить ОСОБА_27 (03.12.2022 21:44:27) Надалі встановлено, що ОСОБА_7 завдає удар ОСОБА_5 внаслідок чого останній падає на землю та втрачає свідомість (03.12.2022 21:46:10) Надалі ОСОБА_27 та ОСОБА_7 намагаються завантажити непритомного ОСОБА_5 до автомобіля. Далі вказані особи сідають до автомобіля та рухаються в бік автостанції (03.12.2022 21:52:00) (а.с.29-36 т.2)

-флешнакопичувач марки Apacer, який оглянуто в судовому засіданні та який містить відеозапис з камери спостереження. З переглянутого відеозапису вбчається, що в темну пору доби під`їжджає автомобіль (03.12.2022 21:44:12) з якого виходить ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_27 . Надалі ОСОБА_7 спочатку відштовхує ОСОБА_5 , а потім завдає удар ОСОБА_5 в область обличчя, внаслідок чого останній падає на землю (03.12.2022 21:46:10) Далі ОСОБА_27 та ОСОБА_7 беруть за руки та ноги ОСОБА_5 та кладуть на заднє сидіння автомобіля, після чого автомобіль поїхав.

При перегляді вказаного відеозапису, потерпілий підтвердив, що такі події дійсно мали місце і що на відео його автомобіль, він себе впізнав, він виходить з автомобіля, потім вийшов ОСОБА_18 та ОСОБА_44 , далі ОСОБА_18 завдає йому один удар і він падає;

-протокол огляду місця події від 11.12.2022, згідно даних якого оглянуто ділянку місцевості біля будинку АДРЕСА_4 , з фототаблицею (а.с.48-50 т.2);

-протокол обшуку від 20.12.2022 квартири за місцем проживання обвинуваченого, який проведено на підставі ухвали слідчого судді, в ході якого виявлено та вилучено речі ОСОБА_7 (а.с.72-79 т.2)

-висновки судово-імунологічних експертиз № 113, 114, 115, 116 (а.с.91-91а, 97-99, 103-104, 108-109 т.2);

-протокол огляду предмета від 10.12.2022, а саме мобільного телефона ОСОБА_33 , з фототаблицею (а.с.150-156 т.2)

-протокол огляду речей потерпілого від 16.12.2022 з фототаблицею (а.с.158-164 т.2);

-протокол огляду оптичного диска від 17.12.2022, де маються записи з камер відеоспостереження території поряд з входом до нічного клубу «Гламур», зокрема з перегляду відеофайла встановлено, що до нічного клуба на автомобілі ВАЗ 2110 приїхав ОСОБА_7 , реальний час 22 год 32 хв. (а.с.166-183 т.2);

-протокол огляду оптичного диска від 17.12.2022, де маються записи з камер відеоспостереження приміщення нічного клубу «Гламур» (а.с.185-189 т.2)

-протокол огляду оптичного диска від 17.12.2022, де маються записи з камер відеоспостереження вул.Нафтовиків в смт.Опішня (а.с.191-206 т.2)

-протокол огляду оптичного диска від 18.12.2022, де маються записи з камер відеоспостереження з магазину «Лакомка» (а.с.208-217 т.2)

-протокол огляду оптичного диска від 18.12.2022, де маються записи з камер відеоспостереження території біля кафе «Файне» (а.с.219-223 т.2)

-постанови від 10.12.2022, 12.12.2022 про визнання і приєднання речових доказів та квитанції про отримання на зберігання (а.с. 224, 225, 226, 235, 247-249 т.1, а.с. 51, 53, 56, 58-66, 80, 92 т.2 )

Вказані докази є належними, допустимими, достовірними і достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Доводи захисника щодо недопустимості в якості доказу витягу з ЄРДР, оскільки у такому подія яка інкрімінується обвинуваченому зазначена, як 04 листопада, тоді як дійсно подія відбувалась 03 грудня 2022 року, суд вважає необгрунтованою.

Так з дослідженого витягу з ЄРДР вбачається, що дійсно зазначено про те що 04.11.2022 близько 01 год. невідома особа завдала ударів по тілу ОСОБА_5 .

Проте згідно ч. 2 ст. 84 КПК витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру.

Такі висновки містяться у постанові ККС ВС у справі № 761/28347/15-к від 09.09.2020

Отже, наявність помилки щодо події правопорушення у витягу з ЄРДР не тягне за собою визнання такого документи недопустимим доказом.

Твердження захисника щодо недопустимості в якості доказу відеозапису з камер спостереження, через невідомість його походження та відсутності оригіналу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучені до матеріалів провадження в якості речового доказу CD-диски з відеозаписами обставин подій були виготовлені у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері (відеореєстраторі) в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 22.10.2020, справа № 677/2040/16-к.

Твердження захисника про відсутність у обвинуваченого умислу на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та спричинення потерпілому лише одного удара в область губ, який не міг призвести до тяжких тілесних ушкоджень, суд вважає неспроможними.

Так в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений наніс потерпілому один удар кулаком руки в область голови, що підтверджується показами потерпілого, протоколом слідчого експерименту з участю потерпілого та переглянутим відеозаписом з камери спостереження.

В судовому засіданні експерт вказав, що за наявної медичної документації, яка ним досліджена, тілесні ушкодження 1 групи спричинені загалом двома ударами, перший в область лівої скроневої ділянки голови, а другий в область губ, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Також експерт зазначив, що від удару в область лівої скроневої ділянки голови потерпілого відбувся перелом кісток черепа та забій головного мозку зліва з місцем локалізації в даній анатомічній ділянці перелому, що вбачається з МРТ. При цьому інший удар в область губ потерпілого міг привезти до якогось елементу ЧМТ, але до менш масивного, тому експертом і оцінено тілесні ушкодження 1 групи в сукупності. Як вказав експерт в судовому засіданні, перелом кісток черепа утворився від удару, а не в результаті падіння.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні вказав, що після завдання йому удару ОСОБА_45 в область голови він впав та втратив свідомість, надалі події не пам`ятає. Також наголошував, що ОСОБА_18 тільки один раз наніс йому удар в область голови. Надалі в автомобілі обвинувачений ударів йому не завдавав.

Доводи захисника про те, що обвинувачений завдав удар потерпілому тільки в область губ, не підтверджено матеріалами провадження.

Допитаний свідок ОСОБА_20 вказав, що після того, як потерпілий впав біля автомобіля і його погрузили в автомобіль на заднє сидіння, більше ОСОБА_9 в автомобілі ніхто не бив, куртку з потерпілого не знімали.

Також іншими дослідженими доказами не підтверджено нанесення саме обвинуваченим ударів в область губ та корпуса потерпілого. Хто саме завдав потерпілому ушкодження в область губ та корпусу в ході судового розгляду не встановлено.

При цьому потерпілий наголошував, що інших ударів коли він перебував в автомобілі йому не наносили.

Крім того будь-яких даних, що потерпілому наносились тілесні ушкодженнями іншими особами, окрім обвинуваченого, в ході судового розгляду не здобуто.

Отже, з аналізу досліджених доказів та пояснень експерта, суд дійшов висновку, що саме удар кулаком в область ділянки голови зліва, який завдав ОСОБА_7 , спричинив ОСОБА_5 перелом кісток черепа та забій головного мозку тяжкого ступеня, що є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Доводи сторони захисту про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 128 КК України, є необгрунтованими.

За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження, що передбачене ст.121 КК України, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Необережне тяжке тілесне ушкодження (ст. 128 КК України) характеризується аналогічними елементами об`єктивної сторони, а за суб`єктивною стороною проявляється в необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості, визначення яких надано у ст. 25 КК України.

Розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині (ч.1 ст.121 КК України) і необережне заподіяння таких ушкоджень (ст.128 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивними сторонами цих злочинів.

Зміст інтелектуального та вольового критеріїв вини в зазначених злочинах із матеріальним складом зумовлюються усвідомленням особи характеру вчиненого діяння, передбаченням або свідомим припущенням його негативних наслідків та ставленням до них.

Проведеною судово-медичною експертизою та поясненнями експерта підтверджено, що перелом кісток черепа та забій головного мозку відбулося як внаслідок нанесення локального удару, так і за ударно-протиударним механізмом. При цьому експерт в судовому засіданні вказав, що перелом кісток черепа потерпілого відбувся внаслідок удару, а не падіння, що підтверджується дослідженою ним медичною документацією.

Наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесних ушкоджень, спрямованість удару обвинуваченого у життєво-важливий орган, а саме в область голови потерпілого, за відсутності жодних об`єктивних даних про перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони під час подій, свідчать про те, що ОСОБА_7 умисно завдаючи без будь-якого попередження сильного удару в голову потерпілому, не передбачав, але свідомо припускав такі можливі наслідки, як різке падіння потерпілого й удар об тверду асфальтовану поверхню, від чого потерпілому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

При цьому обвинувачений бачив, що потерпілий перебував у сильному стані алкогольного сп`яніння та не чітко стояв на ногах, про що обвинувачений вказував в судовому засіданні.

Отже, обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, тобто діяв з непрямим умислом.

При цьому, встановлені судом обставини вказують на те, що дії потерпілого ОСОБА_9 за своїми об`єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченому, які б викликали у зв`язку з цим невідкладну необхідність у нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Встановлені судом обставини переконливо свідчать про відсутність в діях ОСОБА_7 необережної форми вини.

Відповідно до усталеної судової практики у випадках, коли винний діє із невизначеним умислом (прямим або непрямим), він має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно (Постанова Верховного Суду від 11.05.2021 р., справа № 711/2233/18).

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів.

Крім того органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що безпосередньо після спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи що він завдав тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , тим самим поставивши його своїми діями в небезпечний для життя стан, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив його у небезпеці, зникнувши з місця пригоди, тобто обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України.

Частиною 1 ст. 135 КК України передбачена кримінальна відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

За змістом статті 135 КК поставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов`язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Об`єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності: 1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов`язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб`єкта цього злочину; 2) змішана бездіяльність - бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність за своїми соціальними та юридичними властивостями тотожна діянню, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Кримінальна відповідальність за злочинну бездіяльність настає лише за таких умов:

а) на особу було покладено спеціальний обов`язок вчинити активні дії, якими було б відвернене настання суспільно небезпечного наслідку;

б) у особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити відповідні активні дії і запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків.

Обов`язок вчинити певні дії (діяти певним чином) може випливати з різних підстав: із закону або з іншого нормативного акта; із професійних або службових функцій особи; із договору; із родинних відносин; із попередньої поведінки особи, якщо вона своїми діями створює небезпеку для іншої особи і внаслідок цього зобов`язана надати їй допомогу.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 135 КК України, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта кримінального правопорушення до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).

Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого статтею 135 КК, полягає у небажанні суб`єкта надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними, але на кваліфікацію вони не впливають.

Моментом закінчення кримінального правопорушення є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

Отже, суб`єктивна сторона цього злочину полягає у прямому умислі, тобто винний усвідомлює, що інша особа перебуває у небезпечному для життя стані, а він зобов`язаний і має можливість надати їй допомогу, але відмовляє в цьому.

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 після завдання тілесних ушкоджень потерпілому залишив останнього без допомоги, поставивши його в небезпечний для життя стан та залишив місце злочину, пішовши після цього до нічного клубу. При цьому потерпілий перебував 3 години без свідомості.

Проте з пояснень обвинуваченого вбачається, що потерпілий спав на той момент коли він залишав місце події, подавав ознаки життя, щось буркотів. Коли він залишав автомобіль, то ОСОБА_5 був в курточці.

Свідок ОСОБА_20 також в судому засіданні не міг ствердно вказати, що в момент коли він залишав автомобіль потерпілий був без свідомості, на його думку, ОСОБА_11 був у свідомості.

Доводи потерпілого про те, що він 3 години перебував без свідомості суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_11 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджують як свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , обвинувачений, так і не заперечує і сам потерпілий. Також потерпілий вказує, що він отямився в автомобілі та самостійно пішов додому. Тому існують сумніви щодо перебування потерпілого без свідомості протягом 3 годин, бо не виключено, що останній спав у своєму автомобілі.

Крім того потерпілий не зміг пояснити, як він опинився без курточки в момент коли отямився (прокинувся), тоді як обвинувачений та свідок ОСОБА_21 вказували, що потерпілий курточки не знімав.

Доказів перебування потерпілого без свідомості в момент залишення в автомобілі, поза розумним сумнівом, суду не надано.

Також, будь-яких доказів, що ОСОБА_7 свідомо залишив місце злочину, знаючи, що потерпілий перебуває у небезпечному для життя стані, стороною обвинувачення не надано.

Таким чином, умисел обвинуваченого на ненадання допомоги потерпілому відсутній, відтак наявність суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, не доведено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Положенням ст. 91 КПК визначено, що у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ст. 92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка наведена зокрема, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, 21/07/2011, п.150), під критерієм доведення "поза розумним сумнівом" розуміється, що таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В даному випадку, на думку суду, така сукупність відсутня.

Згідно з ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Так, оскільки в межах судового розгляду стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, суд вважає, що є підстави для виправдання останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст.121 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, був раніше судимий, думку потерпілого, який просив призначити суворе покарання.

Суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення та перевиховання обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень є необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121 КК України та відбуття його в умовах ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування положень ст.69 та 75 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує, що ОСОБА_7 засуджений вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 26.08.2022 за ч.2 ст.286-1 КК України, який скасовано вироком Полтавського апеляційного суду від 06.02.2023 в частині покарання та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортним засобом на 6 років.

Враховуючи, що по даному провадженню злочин вчинено 03.12.2022, тобто після постановлення вироку Гадяцького районного суду Полтавської області, тому підлягають застосуванню положення ч.1 ст.71 КК України.

В рамках кримінального провадження прокурором подано цивільний позов про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Представництво інтересів громадянина або держави в суді відповідно до ч. 6 вказаної статті включає, у тому числі, право прокурора звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно листа Департаменту фінансів Полтавської ОДА вказано, що під час лікування потерпілого від злочину були завдані збитки Полтавському обласному бюджету, тому просять прокурора вжити заходів щодо стягнення з ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого (а.с.25 т.1)

На підтвердження вартості понесених витрат на лікування потерпілого, надано лист КП «ПОКЛ ім.Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 26.01.2023, відповідно до якого вказано, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «ПОКЛ ім.Скліфосовського Полтавської обласної ради» з 05.12.2022 по 27.12.2022. Вартість ліжкодня (без медикаментів): 1 ліжко-день = 2149,73 грн, 22 л/дня х 2149,73 = 47294,06 грн. За період лікування за рахунок лікарні були використані медикаменти та вироби медичного призначення на загальну суму 13556,26 грн. Отже вартість лікування склала: 47294,06+13556,26=60 850,32 грн (а.с.14-15 т.2)

Приймаючи до уваги те, що між злочинними діями ОСОБА_7 та перебуванням потерпілого на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, відтак суд вважає, що є усі достатні правові підстави для відшкодування витрат з обвинуваченого на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі на користь держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації та Департаменту фінансів Полтавської обласної військової адміністрації.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили слід залишити тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Полтавського апеляційного суду від 06.02.2023 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 місяць.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати ОСОБА_7 , строк попереднього ув`язнення по даному провадженню з 22.12.2022 по 23.01.2024 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 23.01.2024.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишити тримання під вартою.

Цивільний позов прокурора Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації та Департаменту фінансів Полтавської обласної військової адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації та Департаменту фінансів Полтавської обласної військової адміністрації (отримувач - ГУК Полт.обл/Полтавська/24060300; код за ЄДРПОУ - 37959255; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку - UА948999980314010544000016001; код класифікації доходів бюджету - 24060300) 60 850 грн. 32 коп., витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_7 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеності вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченим.

Зняти арешт з речей, а саме светр чоловічий синього кольору, взуття чоловіче чорного кольору демісезонне з написом Nike, який накладено згідно ухвали слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 19.12.2022.

Зняти арешт з майна, а саме: зіскоб речовини бурого кольору схожу на кров, шапку чорного кольору з маркуванням «Найк», змив та контрольний змив речовини бурого кольору, мікро-частини, металеву чашку, металеву миску, металеву ложку, дві скляні рюмки, чоловічу шапку корного кольору, металевий термос чорного кольору з маркуванням «tramp», скляна пляшка з написом «Кучеренівка» 0,5л. з невідомою речовиною всередині; футболки з маркуванням FACTORX, зимову куртку «Weamig-Fashion» та джинсові штани «LS.Luvans-L34», який накладено згідно ухвали слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 12.12.2022.

Зняти арешт з майна: куртки чоловічої чорного кольору марки Colins, спортивного костюму біло-бежевого кольору зі слідами РБК, кофти спортивної чоловічої фірми «Nebo», штанів джинсових чоловічих синього кольору, взуття чоловічого марки «Yike» чорного кольору; кофти чоловічої з капюшоном та штанів червоного кольору з позначеннями «Pate», куртки з позначеннями «Staff» темного кольору, мішок білого кольору з полосою синього кольору, пластикове відро чорного кольору, металеве сито з ручкою, кульок прозорий з речовиною схожу на коноплю, пластикове відро білого кольору, куртки зеленого кольору з капюшоном, який накладено згідно ухвали слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.12.2022.

Речові докази:

-зіскоб речовини бурого кольору схожу на кров, змив та контрольний змив речовини бурого кольору, мікро-частини, які вилучено за допомогою білої дактилоскопічної плівки, пачку для цигарок жовтого кольору з написом «Camel», зразки крові потерпілого ОСОБА_5 , які знаходяться в кімнаті речових доказів ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити;

-чоловіку шапку чорного кольору з написом «Найк», металеву чашку, металеву миску, металеву ложку, дві скляні рюмки, металевий термос чорного кольору з маркуванням «tramp», футболку з маркуванням FACTORX, футболку чоловічу червоного кольору, зимову куртку «Weamig-Fashion» та джинсові штани «LS.Luvans-L34», які знаходяться в кімнаті речових доказів ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;

-светр чоловічий синього кольору, взуття чоловіче чорного кольору демісезонне з написом Nike, які знаходяться в кімнаті речових доказів ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;

-флеш карту з відеозаписами камер відеоспостереження по вул.Соборна, Незалежності, Нафтовиків та П.Мирного в смт.Опішня Полтавської області - залишити в матеріалах кримінального провадження

-телефон марки Ergo чорного кольору, який належить ОСОБА_33 та переданий їй на зберігання - вважати повернутим ОСОБА_33 ;

-телефон марки Samsung чорного кольору, який належить ОСОБА_33 та переданий їй на зберігання - вважати повернутим ОСОБА_33 ;

-оптичний диск з відеозаписами камер відеоспостереження по вул.Соборна в смт.Опішня Полтавської області - залишити в матеріалах кримінального провадження

-оптичний диск з відеозаписами камер відеоспостереження нічного клубу «Гламур» - залишити в матеріалах кримінального провадження

-два оптичні диски з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження

-два оптичні диски з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження

-один оптичний диск з відеозаписами з камер відеоспостереження ресторану «Файне» в смт.Опішня Полтавської області - залишити в матеріалах кримінального провадження

-куртку чоловічу чорного кольору марки Colins, спортивний костюм біло-бежевого кольору зі слідами РБК, кофту спортивну чоловічу фірми «Nebo», штани джинсові чоловічі синього кольору , взуття чоловіче марки «Yike» чорного кольору, які знаходяться в кімнаті речових доказів ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_7

-кофту чоловічу з капюшоном та штани червоного кольору з позначеннями «Pate», куртку з позначеннями «Staff» темного кольору, мішок білого кольору з полосою синього кольору, пластикове відро чорного кольору, металеве сито з ручкою, кульок прозорий з речовиною схожу на коноплю, пластикове відро білого кольору, куртку зеленого кольору з капюшоном», які знаходяться в кімнаті речових доказів ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_27 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває пiд вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копiї вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1