Решение № 116503000, 22.01.2024, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Дата принятия
22.01.2024
Номер дела
641/1136/23
Номер документа
116503000
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/641/534/2024 Справа № 641/1136/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за уточненою позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2013 по 31.01.2023 в розмірі 77366,06 грн. та стягнення з відповідачів понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачі зареєстровані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , будинок з єдиною централізованою системою опалення та є споживачами послуг з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, у відповідачів виникла заборгованість за період з 01.04.2013 по 31.01.2023 в розмірі 77366,06 грн.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Лапко В.В. подано відзив, в якому зазначив, що позивачем не надано достатніх доказів надання послуг з боку КП «ХТМ» відповідачам. Крім того, відповідачі з 23.06.2022 по даний час фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_2 як ВПО, а тому нарахування за період з 23.06.2022 по 31.01.2023 проведені безпідставно. Також, представником відповідача зазначено, що з 2013 по 11.11.2016 року власником квартири була ОСОБА_3 , а після її смерті, з 11.11.2016 по 18.02.2022 р. - ОСОБА_4 , проте, ОСОБА_4 не був залучений як відповідач та саме попередні власники квартири мали обов`язок укласти договір, договір між позивачем та відповідачами не укладався.

Представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за опалення в сумі 74834,23 грн. за період з 01.04.2013 по 31.01.2023 р.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року провадження у цивільній справі за уточненою позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 закрито, у зв`язку із смертю відповідача.

Представник позивача подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про місце, дату і час слухання справи повідомлялись своєчасно і належним чином, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Лапко В.В. подано клопотання про застосування строку позовної давності, просив розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачами подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідачів та представника відповідача.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 30.08.2002 р., відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 04.11.2003 р., відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надає позивач.

За вказаною адресою КП «Харківські теплові мережі» відкрито обліковий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з наданих позивачем доказів, заборгованість відповідачів за вказані вище послуги складає за період з 01.04.2013 по 31.01.2023 року суму в розмірі 74834,23 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги теплопостачання відносяться до житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Із змісту п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно якого споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг, випливає обов`язок споживачів теплової енергії сплачувати послуги теплопостачання.

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Відповідно до п.18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п. 17, 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.

Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Матеріалами справи підтверджено, що КП "Харківські теплові мережі" надавали відповідачам зазначені вище послуги, відповідачі їх одержували і не відмовилися від них у встановленому законом порядку.

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що відповідач не є власником майна та проживає за іншою адресою, суд оцінює критично, оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовився від послуг, які надавало йому КП "Харківські теплові мережі", то в нього виник обов`язок сплатити ці послуги.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідач ОСОБА_1 здійснив реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , проте мешкав та користувався послугами за адресою: АДРЕСА_2 і за адресою: АДРЕСА_4 . В обґрунтування надано квитанції про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 та відповідь на адвокатський запит від ОСОБА_5 , в якому останній зазначив, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_4 до 2023 року.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

Згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Реєстрація місця проживання чи перебування фізичних осіб в Україні регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок).

Абзацами 5 та 11 статті 3 Закону України № 1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку реєстрація місця проживання чи перебування особи - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, які в розумінні статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є документами що підтверджують місце реєстрації чи перебування фізичної особи.

При цьому Порядок відрізняв поняття «реєстрація місця проживання» та «реєстрація місця перебування».

Так, відповідно до п. 4.1 Порядку реєстрація місця перебування особи здійснюється за заявою про реєстрацію місця перебування особи, форму якої наведено в додатку 14 до цього Порядку, яка подається особою або її законним представником.

Для реєстрації місця перебування особа або її законний представник разом із заявою подає: паспортний документ або довідку про звернення за захистом в Україні. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; документи, що підтверджують: право на перебування в житлі - свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. За їх відсутності реєстрація місця перебування здійснюється за згодою власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім`ї; право на перебування у закладі/установі або взяття на облік бездомних осіб - довідка про прийняття на обслуговування в такому закладі/установі, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи; свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце перебування дитини, яка не досягла 16-річного віку (п. 4.2 Порядку).

Працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця перебування до паспортного документа): перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця перебування особи та наявність документів, необхідних для реєстрації місця перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у зазначеній заяві; реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи; заповнює один примірник відомостей про реєстрацію місця перебування особи (додаток 15) для надсилання до адресно-довідкового підрозділу; вносить відомості про реєстрацію місця перебування особи до повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/ перебування призовників та військовозобов`язаних, якщо особа є призовником або військовозобов`язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату; уносить відомості про реєстрацію місця перебування до паспортного документа шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця перебування, форму якого наведено в додатку 16 до цього Порядку; повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця перебування (п. 4.5 Порядку).

Так, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 30.08.2002 р., відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 04.11.2003 р.

Крім того, твердження представника відповідачів в тій частині, що відповідачі за місцем реєстрації не мешкали з 23.06.2022 р., а проживали як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , що звільніє їх від сплати заборгованості за адресою реєстрації - суд оцінює критично.

Так, в обґрунтування вказаних пояснень, суду надані копії довідок переселенця № 6331-5001785709, 6331-5001785987, видані 23.06.2022 р, з яких вбачається що, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 , зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_3 .

Пунктом 6 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV передбачено право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг у тому числі за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні.

Зазначене право споживача, відповідно до приписів підпункту 1 пункту 29 Правил надання послуг з послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, реалізується на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Таким чином, враховуючи, що за період з 23.06.2022 по 31.01.2023 відповідачі до позивача із заявою про свою тимчасову відсутність за адресою: АДРЕСА_3 , не звертались, та, зважаючи на те, що тимчасова відсутність за місцем реєстрації не звільняє споживача від сплати заборгованості за надані комунальні послуги, суд дійшов висновку, що у позивача не було підстав для не нарахування заборгованості за надані послуги відповідачам, а тому, заявлена до стягнення заборгованість зі сплати комунальних послуг є належною та обґрунтованою .

Зазначене не позбавляє відповідачів права в подальшому звернутися до КП «ХТМ» із відповідною заявою про не нарахування вартості комунальних послуг на них, у зв`язку із проживанням за іншою адресою, надавши допустимі та достовірні докази.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, виходячи з наступного.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоча у частині першій статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем за період з 01.04.2013 по 31.01.2023 року в сумі 74834,23 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 59626,01 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Враховуючи, що з 12.03.2020 року з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 12.03.2017 року заявлені в межах строку позовної давності.

Беручи до уваги, що з даним позовом до суду позивач - КП «Харківські теплові мережі» звернувся 07.03.2023 року, а період стягнення позивач зазначає з 01.04.2013 року по 31.01.2023 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за період з 01.04.2013 р. до 12.03.2017 р. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

Враховуючи, що відповідачі належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконували, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованості за оплату послуг з опалення та постачання гарячої води за період з 12.03.2017 року по 31.01.2023 року у розмірі 56346,34 грн.

Таким чином, позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 75 %, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2013 грн. (2684 грн.*75/100) підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за оплату послуг з опалення та постачання гарячої води за період з 12.03.2017 року по 31.01.2023 року у розмірі 56346,34 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2013 грн., а всього 58359 (п`ятдесят вісім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 34 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити, у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (адреса місцезнаходження: вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, код 31557119).

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: О. О. Маньковська

Часті запитання

Який тип судового документу № 116503000 ?

Документ № 116503000 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 116503000 ?

Дата ухвалення - 22.01.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 116503000 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 116503000, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Судебное решение № 116503000, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) было принято 22.01.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.

Судебное решение № 116503000 относится к делу № 641/1136/23

то решение относится к делу № 641/1136/23. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 116502999
Следующий документ : 116503002