Решение № 116458112, 16.01.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2495/23

Провадження № 2/444/119/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулисяв судіз позовомдо відповідачаЛьвівської міськоїради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно. Просять суд визнати за кожним в порядку спадкування за законом на 1/2 садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 19 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4622782300:08:000:1122 з підстав зазначених у позові, оскільки законом не визначено досудовий порядок урегулювання такої категорії спору.

Вважають,що їхправонаспадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просять задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак їх представник - адвокат Гук О.О. подала на адресу суду письмову заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутності та відсутності позивачів. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Львівської міської ради Львівського району Львівської області судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Львівської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що позовні вимоги заперечують повністю і просять в позові відмовити повністю з тих підстав, що обов`язковою умовою для звернення з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування у даному випадку є факт прийняття спадщини спадкоємцями і обгрунтована відмова нотаріуса видати їм свідоцтво про право на спадщину, а доказів такого позивачі не надали.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, які не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_1 , що стверджується відміткою в його паспорті та мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина та 22 листопада 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0,0547 та, що розташована в садовому товаристві «Комунальник» на території Львівської міської ради (кол. Грибовицька сільська рада) Львівського району Львівської області.

На даній земельній ділянці в 1982 році був збудований садовий будинок загальною площею 19,0 кв.м..

12 грудня 2007 року даний садовий будинок був прийняти в експлуатацію, що підтверджується актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта садибного типу в експлуатацію затверджений рішенням Грибовицької сільської ради № 9 від 28 лютого 2008 року.

Проте під час оформлення спадщини Позивачами було з`ясовано, що в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» реєстрація садового будинку АДРЕСА_1 , не проводилась, що стверджується довідкою № 2036-з від 18.07.2022 року.

08 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

11 листопада 2022 року розгляд даної заяви був зупинений у зв`язку з тим, що документи не поданні в повному обсязі, а саме не подано свідоцтво про право власності на садовий будинок на ім`я ОСОБА_3 .

Державним нотаріусом Четвертої Львівської нотаріальної контори Львівської області Фурман Л.А. було роз`яснено, що право власності на садовий будинок АДРЕСА_1 , що розташований в садівничому товаристві «Комунальник» може бути визнано виключно у в судовому порядку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в Державних будівельних нормах А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, що по об`єктах, які збудовані до 05 серпня і992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки та інші споруди до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх до експлуатації відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовегановліоючих документів.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 27 травня 2020 року по справі № 140/3261/17.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України 2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, (лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справмвід 16.05.2013 № v-753740-ІЗ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Відповідно до правових норм визначених ст. ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на придбане до набрання чинності цим Законом нерухоме майно набувається у порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього у порядку, передбаченому цим Законом.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування такого майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стагтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями частини четвертої статті 41 Конституції України і статті 321 ЦК України встановлено принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивачів на садовий будинок в порядку спадкування за законом після смерті дружини та матері відповідно підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачів.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в порядку спадкування за законом на 1/2 садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 19 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4622782300:08:000:1122.

Визнати право власності за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в порядку спадкування за законом на 1/2 садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 19 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4622782300:08:000:1122.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16 січня 2024 року.

Суддя: Мікула В. Є.