Решение № 116455166, 02.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 рокуСправа №160/26754/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в оформленні набуття громадянства України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який визнаний судом недієздатним та над яким встановлено опіку громадянина України;

- зобов`язати ГУ ДМС України в Дніпропетровській області оформити набуття громадянства України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що вона є опікуном ОСОБА_2 . Позивач звернулась до районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України. Проте, відповідачем відмовлено в оформленні набуття громадянства України. Позивач вважає відмову протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивача в повному обсязі було проінформовано, які документи треба надати для набуття громадянства України недієздатною особою, а також зазначено, що у громадянина ОСОБА_2 посвідка на постійне проживання в Україні є недійсною та підлягає обміну, що стало підставою для відмови у оформленні набуття громадянства України вказаною особою.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30.09.2022 року ОСОБА_2 , громадянина Російської Федерації, визнано недієздатним та йому призначено опікуна - ОСОБА_1 , яка є громадянкою України.

Позивач звернулась до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення набуття громадянства ОСОБА_2 , який визнано судом недієздатним, внаслідок встановлення над ним опіки громадянином України.

Листом від 11.04.2023 року №С-257/6/1201-23 позивачеві повідомлено, що згідно відомостей Нікопольського відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на особистому прийомі працівником територіального підрозділу позивачу роз`яснено, що ОСОБА_2 проживає по посвідці на постійне місце проживання серії НОМЕР_1 від 20.12.2006 року, яка є недійсною та підлягає обміну, в зв`язку з досягненням особою 25 річного віку, що передбачено пунктом 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання від 25.04.2018 року №321 та надано перелік документів, необхідних для обміну посвідки.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України Про громадянство України від 18.01.2001 року №2235-ІІІ (далі Закон №2235).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 6 Закону №2235 підставою для набуття громадянства України є, зокрема, внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опік.

За приписами статті 13 вказаного Закону, іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

Перелік документів, які відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України визначено у Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок №215).

Так, відповідно до першого абзацу 1 пункту вказаного Порядку, для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №215 заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Відповідно до пункту 65 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає в Україні на законних підставах, визнана судом недієздатною, над якою встановлено опіку громадянина України (стаття 13 Закону), опікун цієї особи подає:

а) заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом

недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;

б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;

в) копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;

г) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;

д) документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації, проживає в Україні на підставі посвідки на постійне місце проживання серії НОМЕР_1 , яка видана 20.12.2006 року.

Як було встановлено судом, відповідачем зауважено, що посвідка на постійне місце проживання ОСОБА_2 є недійсною, а відтак не може бути прийнята відповідачем для подальшого вирішення питання щодо оформлення набуття громадянства України.

Відповідно до пункту 18 статті 1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

У підпункті 5 пункту 7 Порядку №321 визначено, що обмін посвідки здійснюється у разі досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).

Суд зазначає, що зразок безконтактної електронної посвідки на постійне місце проживання встановлено у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321.

Враховуючи ту обставину, що посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_1 , видана на ім`я ОСОБА_2 та датована 20.12.2006 року, тобто є старого зразка, тому така посвідка підлягає обміну після досягнення особою 25-річчя, як передбачено Порядком №321.

Судом встановлено та позивачем не заперечується, що посвідка на постійне місце проживання ОСОБА_2 не оновлювалась, а відтак є недійсною в силу приписів Порядку №321.

Отже, проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у прийнятті заяви та документів для оформлення набуття громадянства, з урахуванням недійсної посвідки на постійне місце проживання.

Крім того, суд бере до уваги те, що відповідачем було повно та всебічно проінформовано позивача про перелік документів, необхідних для обміну посвідки та запропоновано звернутись повторно вже з оновленим пакетом документів.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях відповідача, та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова