Решение № 116429318, 18.01.2024, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1840/23

Провадження №2-а/593/2/2024

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2024 р. СуддяБережанського районногосуду Тернопільськоїобласті ДанилівО.М.,при секретаріПаньків М.М.,розглянувши впорядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Бережани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд Тернопільської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У заявленій вимозі позивач вказує на те, що 20 листопада 2023 року інспектором поліції була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8177758, якою його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн.. Відповідно до вказаної постанови він 20 листопада 2023 року, о 17 год.01хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 із д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в м. Бережани Тернопільської області на вул. Рогатинській, здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, а саме: безпосередньо в місці виїзду, чим порушив п.15.9и Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Із зазначеною постановою він не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена без належних доказів його вини, так як він не не зупинив транспортний засіб із порушенням правил дорожнього руху, а мав намір заїхати на подвір`я, так як у цьому будинку в даний час мешкає власник керованого ним транспортного засобу - ОСОБА_3 .

1 грудня 2023 року ухвалою Бережанського районного суду за вказаними позовними вимогами ОСОБА_1 було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати зазначені позовні вимоги в порядку спрощеного позовного провадження, із викликом учасників.

В судове засідання позивач не зявився. Від представника позивача адвоката Прийдуна В.М. надійшла письмова заява, у якій останній просив розгляд справи здійснювати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задоволити, скасувати винесену 20 листопада 2023 року постанову серії ЕАТ № 8177758, а провадження по справі закрити.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Тернопільській області із позовними вимогами позивача не погодився, надіслав суду відзив на позов, у якому зазначив, що 20 листопада 2023 року, близько 17 год. 01 хв., по вул. Рогатинській, 97а в м. Бережани, Тернопільського району, Тернопільської області, позивач, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21061 із д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9и ПДР України і тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст. 122 КУпАП. Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується відео з нагрудної камери працівника поліції (відеофайли, якого стороною відповідача долучено до поданого суду відзиву. Сторона відповідача у поданому відзиві зазначає, що твердження позивача про те, що зупинки він не здійснював, сторона відповідача сприймає критично та вважає такими, що спрямовані на уникнення ним відповідальності.

Далі у поданому суду відзиві на позов відповідач зазначив, що після дослідження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши його усні пояснення, поліцейським інспектором відділення поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Проць Максимом Ігоровичем було винесено постанову серії ЕАТ № 8177758, згідно з якою позивача за ч. 1 ст.122 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень

А так як позивач допустив порушення ПДР, тому сторона відповідача вважає позов безпідставним і такими, що він до задоволення не підлягає, оскільки оскаржувану постанову було винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, у поданому суду відзиві просив справу розглядати у його відсутності та для розгляду справи просив залучити та допитати в якості свідка інспектора СРПП ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 .

У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги наданий стороною відповідача відзив на позов із посиланням на докази, які були використані ним при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задоволити, виходячи із наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодесом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 286 КАСУ передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень ( постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення ( постанови).

Судом встановлено, що 20 листопада 2023 року інспектором лейтенантом поліції Проць Максимом Ігоровичем була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8177758, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..

Із оглянутої в судовому засіданні оскаржуваної постанови видно, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним п.15.9и Правил дорожнього руху, а саме, що він 20 листопада 2023 року, о 17год. 01хв., керуючи транспортним засобом ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території в місті Бережани, на вул. Рогатинська, 97, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач не згідний із вказаною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена без належних доказів його вини. Крім вказаного, останній у визначений законодавцем десятиденний строк звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною зазначену постанову та скасувати її.

У поданому позові просив суд при вирішенні заявлених ним позовних вимог звернути увагу на те, що він жодних порушень правил дорожнього руху не допустив.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд вважає, що згідно вимог Кодексу Українипро адміністративніправопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем у якості доказу підставності винесеної 20 листопада 2023 року інспектором поліції оскаржуваної постанови до відзиву на позов долучено відеозапис, з якого видно, що позивач на запитання поліцейського ''Чого ти тут став'' каже: ''А во заглохла. Не знаю, що з нею, щось не їде. Пояснює, що намагається запхати авто на подвір`я.

Із переглянутого та дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який міститься на наданому стороною відповідача оптичному диску, в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпП, не видно, що позивач, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР, а саме п.15.9итобто, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст. 122 КУпП, як це зазначено у винесеній інспектором поліції постанові, тобто, переглянувши відеозапис, суд вважає, що він не є належним й достатнім доказом вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за обставин, вказаних в оскаржуваному рішенні відповідача, оскільки із відеозпису видно, що поліцейський запитує у водія, чого він тут зупинився. А останній відповідає, що не знає, що сталось, вона щось не їде, хочу запхати її на подвір`я. Із поданого відеозапису неможливо зробити висновок, де здійснив зупинку позивач, однак відеозапис свідчить, що зупинка здійснена вимушено із поломкою транспортного засобу та водій бажає запхати авто у двір.

Таким чином, вказаний відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, суд не вважає достатнім й належним доказом для підтвердження поза розумним сумнівом того, що позивач, за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 122 КУпАП, оскільки із вказаного доказу видно, що транспортний засіб здійснив вимушену зупинку, оскільки поламався.

Крім вказаного, суд вирішуючи заявлені позивачем вимоги, враховує той факт, що ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд також звертає увагу на те, що оскаржувана позивачем постанова всупереч вимогам ст. 283 КУпАП не містить відомостей про використання інспектором поліції технічного засобу, яким здійснено відеозапис адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину позивачу.

Вказані вище висновки суду (зокрема щодо відсутності в оскаржуваному рішенні відповідача відомостей про технічний засіб, який застосовано для відео- фото- фіксації вчиненого адміністративного правопорушення) узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17. Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним судом у Постановах від 24 січня 2019 року у справі № 428/2769/17 та 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16а.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпП, є недоведеним.

Враховуючи те, що за змістом ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що стороною відповідача не доведено належними й допустимими доказами, достатніми у їх взаємозв`язку, правомірності оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Суд також вважає, що клопотання відповідача про залучення для допиту у якості свідка інспектора поліції ОСОБА_4 є таким, що не підлягає до задоволення і вказане суд обгрунтовує наступним.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 квітня 2020 року по справі № 489/4827/16-а в адміністративному провадженні № К/9901/33507/18 висловив свою правову позицію, що свідчення інспектора патрульної поліції як особи, яка під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення діяла як службова особа, не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

У Постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 в адміністративному провадженні № К/9901/34016/18 складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказано, що відповідно до ч. 1 ст.65 КАС України як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

При цьому колегія суддів вказує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Натомість на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів".

З огляду на вищенаведені роз`яснення Верховного Суду суд вважає, що показання інспектора поліції, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі, не є достовірним та достатнім доказом підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки такий свідок не є безстороннім та юридично зацікавлений у вирішенні справи на користь відповідача.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що вищевказаними нормами КАС України чітко визначено зміст резолютивної частини рішення суду, тому на підставі ч.2 ст. 9 КАС України з метою найбільш повного та ефективного захисту прав позивача, оскаржуване ним рішення слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 9, 122, 222, 251, 280, 283, 292, 293КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 19, 77, 229, 241-246, 250, 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8177758, постановлену 20 листопада 2023 року лейтенантом поліції Проць Максимом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП .

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Данилів О.М.