Решение № 116415464, 19.01.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2024Справа № 910/16850/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сфера Люкс"

про стягнення 224 011,34 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сфера Люкс" (далі - відповідач, Товариство) 224 011,34 грн. збитків, завданих внаслідок проведення ремонтних робіт.

Ухвалою від 02.11.2023 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

17.11.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Підприємства про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 21.11.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/16850/23 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 21.11.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/16850/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час вчинення відповідної процесуальної дії, а саме: 04112, місто Київ, вулиця Руданського Степана, будинок 4-6 (літера А), інше групи приміщень № 390.

Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером 0600062515446, Товариство ухвалу суду отримало 13.12.2023 року.

За умовами пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами щодо подання вказаної заяви по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2023 року громадським інспектором благоустрою Благовєщенським Ю.В. на вулиці Петра Радченка, 21 у місті Києві був складений протокол про адміністративне правопорушення № 2310800065. Означеним протоколом, складеним на директора Товариства Кулакова Юрія Юрійовича, встановлено факт порушення об`єктів благоустрою та приписів статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення і пунктів 15.5.4, 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року за № 1051/1051 (далі - Правила), а саме: Товариством отримана контрольна картка від 07.12.2020 року № 20090128 на розриття проїжджої частини по вулиці Петра Радченка, 21а у місті Києві. Разом із тим, у встановлений Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у контрольній картці № 20090128 строк - до 07.04.2022 року, а також і на момент складення відповідного протоколу № 2310800065, пошкодження вулично-дорожньої мережі Товариством не усунуто, а строк дії контрольної картки не продовжено та не закрито.

18.04.2023 року комісією Підприємства (як балансоутримувача відповідної території) згідно з Методикою визначення відновної вартості об`єкта благоустрою, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03.11.2008 року № 326 (далі - Методика), складено акт обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості, яким встановлено, що внаслідок прокладання Товариством інженерних мереж на вулиці Радченка, 21 у Солом`янському районі міста Києва було пошкоджено проїжджу частину, а розмір відновної вартості відповідного об`єкта благоустрою становить 224 011,34 грн.

Постановою адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації від 02.05.2023 року № 913 на директора Товариства Кулакова Юрія Юрійовича внаслідок порушення вимог статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктів 15.5.4, 20.1.1 Правил накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 360,00 грн.).

Листом від 29.05.2023 року № 862 Підприємство звернулося до відповідача із претензією про сплату на користь позивача збитків у розмірі 224 011,34 грн., завданих Товариством внаслідок прострочення терміну дії контрольної картки від 07.12.2020 року № 20090128 при виконанні робіт з розриття проїжджої частини вулиці Петра Радченка, 21 у Солом`янському районі міста Києва та подальшої руйнації шарів щебеневих та асфальтобетонних основ.

У відповідь на означену претензію Товариство направило на адресу позивача лист від 12.06.2023 року № 12-6/23, в якому вказало, що внаслідок відсутності у замовника фінансування, будівельний об`єкт (будівництво по вулиці Народна, 54А) останні 1,5 роки стояв без руху, будівельні роботи чи консервація будівництва не проводилися. Означений тривалий простій призвів до виникнення певних дефектів на об`єкті. У той же час, відповідач зазначив, що до 22.06.2023 року він додатково письмово повідомить Підприємство про дату, з якої позивачу буде надано можливість приступити до виконання робіт по відновленню пошкоджень елементів благоустрою з відповідною оплатою вартості таких робіт за рахунок Товариства.

Листом від 26.06.2023 року № 26-6/23 відповідач повідомив Підприємство про те, що в термін до 11.07.2023 року Товариство надасть позивачу інформацію про дату початку виконання робіт з відновлення пошкоджень елементів благоустрою.

Зважаючи на те, що Товариство у добровільному порядку не відновило пошкодження елементів благоустрою та не сплатило на користь Підприємства суму обрахованих позивачем збитків у розмірі 224 011,34 грн., останній звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм.

Пунктом 1 Правил закріплено, що ці Правила регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Елементами благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів (пункт 2.3.1 Правил).

Підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм відповідно до вимог чинного законодавства у власність, користування (пункт 3.1.1 Правил).

Відповідно до пункту 3.1.3 Правил посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Згідно з пунктом 8.1.1 Правил ремонт і утримання доріг та споруд на них повинні виконуватися відповідно до вимог Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, а також до Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу.

За умовами пункту 15.1.1. Правил підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Пунктом 15.2 Правил врегульовано порядок подання документів на отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва.

Так, заявник звертається до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявкою встановленої форми.

До заявки додаються необхідні документи в залежності від виду робіт та договір Головного управління економіки та інвестицій щодо необхідності сплати пайової участі або відсутності підстав для її отримання (підпункти 15.2.1, 15.2.1 Правил).

Відповідно до пункту 15.2.8 Правил термін дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою визначається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З матеріалів справи вбачається, що Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству контрольну картку від 07.12.2020 року № 20090128 на розриття проїжджої частини по вулиці Петра Радченка, 21а у місті Києві.

За змістом пункту 15.5.4 Правил контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою після закінчення терміну її дії повинна бути: подовжена - у разі необхідності подальшого виконання робіт на об`єкті після перевірки, з яких причин неможливо було виконати роботи у вказаний термін; закрита - у разі закінчення робіт на об`єкті, у тому числі з благоустрою, або коли роботи не розпочинались у зазначені терміни.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що у встановлений Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у контрольній картці № 20090128 строк - до 07.04.2022 року, пошкодження вулично-дорожньої мережі по вулиці Петра Радченка у місті Києві Товариством не усунуто, а строк дії контрольної картки не продовжено та не закрито.

Більше того, 18.04.2023 року громадським інспектором благоустрою Благовєщенським Ю.В. щодо директора Товариства Кулакова Юрія Юрійовича був складений протокол про адміністративне правопорушення № 2310800065, яким встановлено факт порушення об`єктів благоустрою та приписів статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення і пунктів 15.5.4, 20.1.1 Правил, а саме: не усунення Товариством пошкодження вулично-дорожньої мережі.

Постановою адміністративної комісії Київської міської державної адміністрації від 02.05.2023 року № 913 на директора Товариства Кулакова Юрія Юрійовича внаслідок порушення вимог статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктів 15.5.4, 20.1.1 Правил накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18.04.2023 року комісією Підприємства (як балансоутримувача відповідної території) згідно з Методикою складено акт обстеження об`єкта благоустрою при визначенні його відновної вартості, яким встановлено, що внаслідок прокладання Товариством інженерних мереж на вулиці Радченка, 21 у Солом`янському районі міста Києва було пошкоджено проїжджу частину, а розмір відновної вартості відповідного об`єкта благоустрою становить 224 011,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" збитки, завдані об`єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що у випадках пошкодження чи знищення елементів благоустрою, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті, винна юридична чи фізична особа усуває пошкодження (відновлює елементи благоустрою) власними силами або за домовленістю з балансоутримувачем перераховує на його рахунок суму відновної вартості.

У той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту усунення Товариством здійснених ним пошкоджень (відновлення відповідних елементів благоустрою) власними силами, зважаючи на що Підприємство просило суд стягнути з відповідача суму завданих останнім збитків у розмірі 224 011,34 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При вирішенні відповідних спорів слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.

Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

У той же час, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, а також надати докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням зобов`язань відповідачем та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Разом із тим, відповідачу необхідно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Як було зазначено вище та встановлено судом, спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач при виконанні робіт з розриття проїжджої частини на вулиці Петра Радченка, 21 у Солом`янському районі міста Києва у встановлений Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у контрольній картці № 20090128 строк - до 07.04.2022 року, здійснене ним пошкодження вулично-дорожньої мережі (яке призвело до подальшої руйнації шарів щебеневих та асфальтобетонних основ) не усунув, завдавши таким чином Підприємству (як балансоутримувачу відповідної території) збитки у розмірі 224 011,34 грн., сума яких була обрахована позивачем на підставі Методики. Доказів на спростування означених обставин відповідачем надано суду не було.

За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку усунення пошкодження (відновлення елементів благоустрою) власними силами, зокрема, протягом строку дії відповідної контрольної картки, а також несплата визначеної Підприємством у встановленому законом порядку суми збитків, становить прямий причинно-наслідковий зв`язок із завданою позивачеві шкодою в розмірі 224 011,34 грн.

Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Оскільки нарахована позивачем сума збитків у розмірі 224 011,34 грн.. відповідає приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з Товариства цієї суми грошових коштів.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження факту усунення спірного пошкодження (відновлення елементів благоустрою) власними силами чи добровільного відшкодування завданих позивачу збитків.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сфера Люкс" (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 4а, офіс 216; код ЄДРПОУ 41377997) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 16; код ЄДРПОУ 31806946) 224 011 (двісті двадцять чотири тисячі одинадцять) грн. 34 коп. збитків, а також 3 360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.01.2024 року.

Суддя В.С. Ломака