Решение № 116405746, 18.01.2024, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/14250/23

провадження № 2/753/1379/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лузовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пімахова Діана Вікторівна, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2023 року звернулась до суду з позовом до ТОВ «Платінум Фіненс», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пімахова Д.В., про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позов мотивований тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пімахової Д.В. перебуває на виконанні ВП № НОМЕР_2 від 18.11.2021 року сторонами якого є вона - ОСОБА_1 (боржник), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» (стягувач), код за ЄДРПОУ: 43392839, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за № 236185 від 25.06.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» коштів в сумі 29 361 грн. 28 коп.

У березні 2022 року вона звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Платінум Фіненс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОстапенкоЄ.М., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пімахова Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, й свої вимоги мотивувала тим, що 25.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. видано виконавчий напис № 236185 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платінум Фіненс» загальної суми заборгованості в розмірі 29 361 грн. 28 коп. Зазначаючи, що вчинення вказаного виконавчого напису було передчасним та незаконним.

13 червня 2022 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва, яке набуло чинності, її позов до ТОВ «Платінум Фіненс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Пімахова Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено, визнано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 236185, виданий 25.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на підставі заяви ТОВ «Платінум Фіненс» (код ЄДРПОУ 43133848) таким, що не підлягає виконанню.

Позивачаем направлено запит за вих. № 1106/28-04-2023/3BA від 28.04.2023 р. до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімаховій Д.В. з проханням надати інформацію про суму стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за виконавчим провадження ВП № НОМЕР_2, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Пімаховою Д.В. з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 25.06.2021 року № 236185 про стягнення з неї на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» боргу за договором кредиту у сумі 29361 грн. 28 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Пімаховою Д.В. 01.05.2023 р. за № 1745 було надано відповідь на її заяву від 28.04.2023 р. № 1106/28.04.2023/3ПТ по суті поставленого питання, де повідомила про те, що при виконанні вказаного виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто кошти в сумі 4614,84 грн., з яких:

- 3577,13 грн. перераховано стягувачу, а саме ТОВ «ПЛАТІУМ ФІНЕНС»;

- 357,71 грн. основна винагорода;

- 680,00 грн. витрати виконавчого провадження.

У зв`язку із чим на підставі ст.1212 ЦК України просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті ТОВ «ПЛАТІУМ ФІНЕНС» кошти у розмірі 3 577 грн. 13 коп., які були стягнуті з неї та перераховано відповідачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом Nє236185 від 25.06.2021р., що підтверджується повідомленням приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ПімаховоїД.В.

В судове засідання позивач повторно не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на ст.1212 ЦК України, з можливим ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Відзив на позов відповідачем не поданий.

Третя особа в судове засідання не з`явивилась, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Відзив на позов не поданий.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін, за погодженням позивача.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пімахової Д.В. перебуває на виконанні виконавче провадження № НОМЕР_2 від 18.11.2021 року сторонами якого є ОСОБА_1 (боржник), РНОКПП: НОМЕР_1 , та ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» (стягувач), код за ЄДРПОУ: 43392839, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за № 236185 від 25.06.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» коштів в сумі 29 361 грн. 28 коп.

13 червня 2022 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва, яке набуло чинності, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Платінум Фіненс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пімахова Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено, визнано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 236185, виданий 25.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на підставі заяви ТОВ «Платінум Фіненс» (код ЄДРПОУ 43133848) таким, що не підлягає виконанню.

Позивачаем направлено запит за вих. № 1106/28-04-2023/3BA від 28.04.2023р. до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пімаховій Д.В. з проханням надати інформацію про суму стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за виконавчим провадження ВП № НОМЕР_2, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 25.06.2021 року № 236185 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС» боргу за договором кредиту у сумі 29 361 грн. 28 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Пімаховою Д.В. 01.05.2023 р. за № 1745 було надано відповідь на заяву від 28.04.2023 р. № 1106/28.04.2023/3ПТ про те, що при виконанні вказаного виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто кошти в сумі 4614,84 грн., з яких: 3 577 грн.13 коп. - перераховано стягувачу, а саме ТОВ «ПЛАТІУМ ФІНЕНС», 357,71 грн. - основна винагорода; 680,00 грн. - витрати виконавчого провадження.

На підставі ст.1212 ЦК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки безпідставно набуті ТОВ «ПЛАТІУМ ФІНЕНС» кошти у розмірі 3 577 грн. 13 коп., які були стягнуті з позивачки та перераховані відповідачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом N 236185 від 25.06.2021р., що підтверджується повідомленням приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пімахової Д.В.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

У відповідності до ч.1 ст. 1212 ЦК України з відповідача на користь позивача підягають стягненню безпідставно отримані відповідачем коштів в сумі 3 577 грн. 13 коп.

Підставою виникнення зобов`язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обгрутованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують в цій частині позовні вимоги судом не встановлені.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 073 грн. 60 коп., а також понесені витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн., які підтверджені Договором про надання правової допомоги, платіжною квитанцією від 08.08.2023 року, Актом виконаних робіт на зазначену суму (а.с.31-33), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача; підстав для зменшення немає, суд вважає, що такі витрати є обґрунтованими, доведеними й співмірними із складністю прави.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.1212 ЦК України, керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пімахова Діана Вікторівна, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс», код ЄДРПОУ - 43392839, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , 3 577 грн. 13 коп. - безпідставно набутих грошових коштів, 1 073 грн. 60 коп. - судового збору, 6 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу, а всього - 10 650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 73 (сімдесят три) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

СУДДЯ: