Решение № 116403465, 18.01.2024, Коропський районний суд Чернігівської області

Справа №735/1552/23р.

Провадження по справі № 2/735/38/2024р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 січня 2024 року смт. Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Балаби О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Короп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Понорницької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідача про визначення додаткового строку два місяці для подання ними заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх баба ОСОБА_3 . Син померлої (батько позивачів) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини після смерті його матері. ОСОБА_3 прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачі мають право на спадкування майна баби за заповітом. Однак, у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подали, оскільки не знали про існування спадкового майна та наявність заповіту. Позивачі мають намір розпорядитися спадковим майном, тому звернулися до суду.

У підготовче судове засідання сторони не з`явились, проте позивачі у позові просять розглянути справу без їх участі. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника. Позов визнають повністю. Відзив на позов не надіслали.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення, зокрема у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).

Позивачі мають право на спадкування майна баби - ОСОБА_3 за заповітом. Однак у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подали, оскільки не знали про існування спадкового майна та наявність заповіту.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74767531 від 16.11.2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на законі, і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, спадщина ніким не прийнята, а причина пропуску строку прийняття позивачами спадщини є поважною, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) додатковий строк два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя: О.А. Балаба