Постановление суда № 11639953, 05.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11525/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"05" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Умнової О.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий дім»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2009 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000012309/0 від 04.09.09.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Голосіївському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Консалтинговий дім»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Крим-Транс»у період січень-березень 2007 року. За результатами перевірки складено акт перевірки № 502/1-23 09-31482651 від 31.08.09.

Актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень пп. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97, а саме: у перевіряємому періоді при взаємовідносинах з платником податків ПП «Трейд-Пласт»позивачем занижено ПДВ всього на суму 72449 грн., з яких за березень 2007 р. 31555 грн.; червень 2007 р. 40894 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 04.09.09 винесено повідомлення-рішення № 0000012309/0 яким за позивачем визнано податкове зобов'язання на суму 108674 грн., що включає 72449 грн. - основний платіж та 36225 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З наявних в матеріалах справи копій договорів купівлі-продажу від 08.01.07 № 02/03 та № 28/02 від 28.02.07 вбачається, що вони укладені між позивачем ТОВ «Консалтинговий дім»та ПП «Трейд-Пласт», де ПП «Трейд-Пласт»зобов'язуються передати у власність ТОВ «Консалтинговий дім»нафтопродукти та ГСМ в асортименті, а ТОВ «Консалтинговий дім»із своєї сторони, як покупець, зобов'язується прийняти товари та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

З наявних в матеріалах справи копій рахунків-фактури № СФ-0000003 від 08.01.07, № СФ-0000006 від 18.01.07, № СФ-0000007 від 19.01.07, № СФ-0000011 від 29.01.07, № СФ-0000012 від 31.01.07, № СФ-0000013 від 31.01.07, № СФ-0000018 від 02.03.07, № СФ-0000020 від 05.03.07, № СФ-0000027 від 23.03.07 вбачається, що умови зазначених вище договорів замовником та виконавцем виконано в повному обсязі.

З наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу від 08.01.07 № 03/01 вбачається, що він укладений між позивачем ТОВ «Консалтинговий дім»та ТОВ «Крим-Транс», де позивач зобов'язуються передати у власність ТОВ «Крим-Транс»нафтопродукти в асортименті, а ТОВ «Крим-Транс»зі своєї сторони, як покупець, зобов'язується прийняти товари та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки вбачається що ТОВ «Консалтинговий дім»віднесено до податкового кредиту суму 72449 грн. на підставі договорів купівлі-продажу від 08.01.07 № 02/03 та № 28/02 від 28.02.07.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту № 556 від 31.01.08 про анулювання свідоцтва платника ПДВ вбачається, що ДПІ у Артемівському районі Луганської області скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Трейд-Пласт»№ 17044292.

З копії постанови Господарського суду Луганської області від 08.01.08 по справі № 10/511пн(12/366пн), наявної в матеріалах справи, вбачається, що визнано недійсними статутні документи та припинено юридичну особу ПП «Трейд-Пласт».

Крім того судом встановлено, що на момент укладення договорів купівлі-продажу від 08.01.07 № 02/03 та № 28/02 від 28.02.07 ПП «Трейд-Пласт»було належним чином зареєстровано як платник в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копією акта про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, а також копією витягу з ЄДРПУО з якої вбачається що станом на 01.09.09 ПП «Трейд-Пласт»значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на момент існування між позивачем та контрагентами договірних правовідносин останні були зареєстровані в якості платника ПДВ і мали свідоцтва платника ПДВ, а тому на той момент позивач мав право на нарахування податкового кредиту по одержаним від контрагентів податковим накладним.

Таким чином, платник податків покупець не повинен нести відповідальності за фінансово-господарську діяльність і розрахунки з бюджетом його контрагента, а тому відповідач безпідставно - за наявності у позивача первинних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, - застосував штрафні (фінансові) санкції та визначив податкове зобов'язання з ПДВ.

Відповідачем не наведено жодних посилань чи обгрунтувань щодо недійсності укладених з позивачем угод, останні не визнавались судом недійсними, а відповідачем не надано жодних доказів, що вищезазначені податкові накладні, згідно з якими позивач визначив суму податкового кредиту складені неналежною особою, і зареєстрованою як платник ПДВ.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку одного з учасників господарських відносин встановлювати дійсність або недійсність установчих документів зареєстрованого в установленому порядку іншого учасника правовідносин, з яким він укладає господарські договори.

Судом першої інстанції встановлено, що видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірного формування податкового кредиту з ПДВ.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів суб'єкта господарювання та його свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність виключно за наявності вини.

Доводи апелянта аналогічні тим, що викладені в акті перевірки № 502/1-23 09-31482651 від 31.08.09.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із положень пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

У пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, а згідно пункту 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 за № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, а пунктом 25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 та зареєстрованого в Мінюсті 03.04.2000 за № 208/4429 передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 25.3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобовязаний погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Відповідно до пп. 25.2.2 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення податковим органом

В свою чергу, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з Реєстру платників ПДВ ПП «Трейд-Пласт»було виключено актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за № 556 від 31.01.08, а ТОВ «Консалтинговий дім»включило до податкового кредиту суми ПДВ згідно із складеними податковими накладними за період з січня по березень 2007 року.

При цьому, апелянт безпідставно вважає, що спірні договірні правовідносини позивача з ПП «Трейд-Пласт»якимось чином ставлять під сумнів аналогічні правовідносини позивача з ТОВ «Крим-Транс», що вірно зазначено позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000012309/0 від 04.09.09 та не спростував правомірність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2010.