Решение № 116390723, 17.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

17 січня 2024 рокуСправа №160/13334/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву представника позивача адвоката Коломойця Сергія Володимировича про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович, до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/13334/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович, до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді.

Справа розглянута судом за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04.12.2023 у справі №160/13334/23 (з урахуванням ухвали суду від 18.12.2023 про виправлення описки) позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді задовольнив;

визнав протиправним та скасував Розпорядження сільського голови Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №12/к/тм від 25.04.2023 «Про оголошення догани спеціалісту І категорії ОСОБА_1 »;

визнав протиправним та скасував Розпорядження сільського голови Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №21/к/тм від 25.05.2023 «Про звільнення спеціаліста І категорії ОСОБА_1 »;

поновив ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії Чернеччинської сільської ради;

допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії Чернеччинської сільської ради;

стягнув з Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 65170 (шістдесят п`ять тисяч сто сімдесят) грн 92 коп. із відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів;

допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у сумі 12501 (дванадцять тисяч п`ятсот одна) грн 32 коп;

стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

02.01.2024 засобами поштового зв`язку від 11.12.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23, в якій представник позивача просить суд: прийняти рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: понесені позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо (компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2024, заяву про ухвалення додаткового рішення передано судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Коломойця Сергія Володимировича про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23; призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2024 на 14:30 год.; встановлено відповідачу строк до 16.01.2024 включно для надання письмових пояснень на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Про розгляд питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №160/13334/23 учасники справи повідомлені належним чином.

17.01.2023 адвокат позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 17.01.2024, без участі позивача та його представника.

Відповідач не скористався правом на подачу письмових пояснень чи заперечень на заяву про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23.

Суд зазначає, що за змістом ч.3 ст.252 КАС України, неприбуття у судове засідання з розгляду питання ухвалення додаткового судового рішення осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд розглянув заяву представника позивача про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат без участі сторін, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, заяву про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі та додані до неї документи, суд зазначає про таке.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що заяву про стягнення судових витрат особа має подати до прийняття судового рішення, однак докази, що підтверджують конкретний розмір судових витрат, можуть бути подані особою протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За усталеною практикою Верховного Суду, вимогу про відшкодування витрат на професійну правову допомогу стороні необхідно подати до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні 04.12.2023 до судових дебатів представник позивача заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а 02.01.2024 засобами поштового зв`язку від 11.12.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23, тобто представником позивача дотримано вимоги щодо строку подачі відповідної заяви.

Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

До матеріалів справи представником позивача надані копії: ордеру про надання правничої (правової) допомоги Серії АЕ №1205885, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Коломойця С.В. від 10.08.2015 Серії ДП № 2951; акту приймання-передачі виконаних робіт від 04.12.2023 за Договором доручення про надання правової допомоги від 02 червня 2023 року; довідки № 12 від 04.12.2023 про витрати на правничу допомогу адвоката Коломойця С.В. та розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу від 04.12.2023.

Відповідно до наданого адвокатом позивача розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу від 04.12.2023, витрати ОСОБА_1 на професійну правову допомогу надані адвокатом Коломойцем С.В. включають в себе: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи та наданням консультації 0,00 грн; правовий аналіз доказів, які надано позивачем 500,00 грн; пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах 500,00 грн; підготовлення позовної заяви, відзиву на позовну заяву, з доказами стороні та учасникам справи 2000,00 грн; участь у судових засіданнях з розрахунку 1 засідання 1000,00 грн (що включає в себе проїзд представника до суду та очікування судового засідання) 3000,00 грн; загальна сума витрат становить 6000,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 04.12.2023 за Договором доручення про надання правової допомоги від 02 червня 2023 року вартість послуг складає 6 000,00 грн, які включають: правовий аналіз доказів, які надано позивачем; пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; підготовлення позовної заяви, відзиву на позовну заяву, з доказами стороні та учасникам справи; участь у судових засіданнях з розрахунку 4 засідання (що включає в себе проїзд представника до суду та очікування судового засідання).

У довідці виданій ОСОБА_1 адвокатом Коломойцем С.В. № 12 від 04.12.2023, зазначено, серед іншого, про те, що грошові кошти сплачені в повному обсязі в рахунок гонорару адвоката. Всього вартість наданих послуг становить 6000,00 гривень.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, як і передбачено нормами ч.4 ст.59 КАС України, повноваження адвоката у цій справі були підтверджені ордером про надання правничої (правової) допомоги Серія АЕ №1205885.

У свою чергу види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Із документів наданих адвокатом позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу видно, що правова допомога надавалась позивачу на підставі договору доручення про надання правової допомоги від 02 червня 2023 року.

Такого договору до матеріалів справи не надано, тому суд позбавлений можливості встановити відповідність наданих адвокатом послуг умовам договору доручення про надання правової допомоги від 02 червня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача не надано у повному обсязі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

За викладених обставин, заява про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про прийняття рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/13334/23 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Чернеччинська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області (вул. Романа Савченко, 40-А, с. Гупалівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51110, код ЄДРПОУ 20241361).

Суддя Н.В. Кучугурна