Решение № 116390676, 15.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/29626/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/29626/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови призначити пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб», оформленні листом від 17.10.2023 року за №0400-010311-5/163261 «Про надання інформації» та Рішенням від 12.10.2023 №0406034226, протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 26, код ЄДРПОУ 21910427) призначити мені пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 22.08.2023 р., виходячи з вислуги років 25 років 04 місяці 06 днів.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 12.10.2023 року №0406034226 про відмову позивачу в призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон 2262-XII). Зазначає, що має достатню вислугу років в пільговому обчисленні, що безпідставно не враховано відповідачем.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/29626/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29626/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

19 грудня 2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, зазначає, що календарна вислуга позивача складає лише 15 років 00 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Наказом Академії Державної пенітенціарної служби від 10.08.2023 року №353/ОС позивача звільнено згідно з п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 21.08.2023 року. Зазначено, що вислуга років на день звільнення становить: у календарному обчисленні: 15 років 00 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні: 25 років 04 місяці 06 днів.

Рішенням відповідача від 12.10.2023 року №0406034226 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що календарна вислуга позивача складає 15 років, для призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років може бути призначена за наявності вислуги 25 календарних років і більше.

Листом відповідача від 17.10.2023 року №0400-010311-5/163261 позивачу повідомлено, що його календарна вислуга складає 15 років, для призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років може бути призначена за наявності вислуги 25 календарних років і більше.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі Закон №2713-IV) пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною четвертої цієї статті встановлено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Згідно з ч.2 ст. 2 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 7 пп. «б» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 року №393 (далі Порядок №393) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за два місяці час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в закладах охорони здоров`я, призначених для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених та надання психіатричної допомоги, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.

В рамках цього спору між сторонами відсутній спір про кількість вислуги років у позивача, натомість наявний різний підхід до порядку обчислення наявної вислуги років (15 років), а саме: можливість призначення пенсії при наявності вислуги років, яка має пільговий характер.

Положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та підпункту «г» пункту 3 Порядку №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні лише для визначення розміру пенсії (а не призначення пенсії), тому посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років є обґрунтованими та не суперечать вищезазначеним положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та вказаного Порядку.

Правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугу років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого у відповідності до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

В аспекті Закону №2262-ХІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за цим Законом календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Отже, саме через застосування норм вказаного Порядку календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах, в разі відсутності таких норм у цьому Порядку такого зарахування не відбувається.

Порядок обчислення календарної вислуги на пільгових умовах (Порядок №393) зазнав певних змін.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 16.02.2022 року №119 (набрала чинності з 19.02.2022, далі Постанова №119) внесені зміни до пункту 3 Порядку №393, а саме передбачено зарахування на пільгових умовах певних періодів до вислуги років лише для визначення розміру пенсії, в тому числі: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

За таких умов на час звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби у позивача не виникало правових підстав для зарахування його календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за віком.

Також суд зауважує, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, оскільки після прийняття вказаних постанов змінилося правове регулювання спірних правовідносин, а саме Постановою №119 внесені зміни до абз. 1 пункту 3 постанови № 393, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.

Після прийняття Постанови №119 і стаття 12 Закону №2262-ХІІ, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою №119 усунуто розбіжності між Законом №2262-ХІІ та Постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22 та постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, у яких, серед іншого Верховний Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №140/1151/23.

Тотожне правозастосування здійснюється і Третім апеляційним адміністративним судом, наприклад, у постанові від 19.12.2023 року у справі №280/4835/23.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Водночас, суд звертає увагу, що за подання цієї позовної заяви належало сплатити судовий збір у розмірі 858,88 грн, в той час як позивачем сплачено 3757,60 грн., згідно квитанції про сплату №3322-1025-2075-8101 від 10.11.2023 року. Відповідно, сума 2898,72 грн є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко