Постановление суда № 116386757, 18.01.2024, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1419/23

Провадження №1-кп/548/57/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

18.01.2024 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021170590000261 від 16.09.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 3 групи, утриманців немаючого, судимого:

- 16.06.2011 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 27.07. 2012 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч.2, ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до остаточног опокарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.12.2012 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч.2, ст. 289, 69, ч.4 ст. 70 КК України до остаточног опокарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі; звільненого 25.05.2016 умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 2 дні;

- 21.06.2017 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч.2, ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 19.10.2020 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, який надійшов до суду, ОСОБА_5 в період невідбутого покарання за вчинення користливого злочину, вчинив нові корисливі злочини проти власності за таких обставин.

Так ОСОБА_5 05.09.2021 в обідній час за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 з метою крадіжки через паркан проникли на охоронювану територію ПАТ «Хорольський механічний завод», що в м. Хорол по вул. Небесної Сотні, 106 Лубенського району Полтавської області звідки таємно, повторно викрали належний цьому товариству металобрухт вагою 85 кг. вартістю 552 грн 50 коп, який перекинули через паркан та в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_5 12.09.2021 в денний час за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 з метою крадіжки через паркан проникли на охоронювану територію ПАТ «Хорольський механічний завод», що в м. Хорол по вул. Небесної Сотні, 106 Лубенського району Полтавської області, звідки таємно, повторно викрали належний цьому товариству металобрухт вагою 100 кг вартістю 640 грн, який перекинули через паркан та в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

Під час розгляду даного кримінального провадження судом було встановлено, що ОСОБА_5 після вчинення зазначеного кримінального правопорушення захворів на психічну хворобу, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв`язку з чим прокурор 17.01.2024 звернувся до суду із клопотанням про зміну порядку судового розгляду з загального судового розгляду на спеціальний передбачений Главою 39 КПК України та подав клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Захисник ОСОБА_4 , погодившись із доводами прокурора, вважала, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився із думкою свого захисника та не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що клопотання є законним і обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 362 КПК України якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, а також з урахуванням того, що ОСОБА_5 на теперішній час страждає на стійкий психічний розлад, за своїм психічним станом на теперішній час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд у відповідності до ст. 362 КПК України змінив порядок розгляду і продовжив судовий розгляд за правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу (кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру).

Той факт, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, за наведених вище обставин дійсно мали місце та що вони вчинені ОСОБА_5 , об`єктивно підтверджується такими перевіреними й дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12021170590000261 до реєстру 16.09.2021, до якого були внесені дані про те, що в період часу з 04.09.2021 по 16.09.2021 за адресою: м. Хорол вулиця Небесної Сотні, 106 Лубенського району Полтавської області невстановлена особа проникла на охоронювану територію, зідки здійснила крадіжку металобрухту;

- відношенням (заявою) голови правління ПАТ «Хорольський механічний завод» від 21.09.2021 про виявлення крадіжки металобрухту притягненя до відповідальності винних осіб;

- довідкою про вартість металобрухту;

- довідкою ПАТ «Хорольський механічний завод» про те, що станом на вересень 2021 року територія заводу охороняється охоронцями та мається відеонагляд;

- актом інвентаризації від 16.09.2021, згідно якого виявлено недостачу металобрухту в період часу з 13 по 16.09.2021 в кількості 500 кг;

- протоколом огляду місця події від 21.09.2021 та фототаблицею до нього, в якому зафіксована обстановка на території ПАТ «Хорольський механічний завод» після вчиненого злочину;

- протоколом огляду та вилучення металобрухту від 17.09.2021 та фототаблицею до нього, згідно якого за адресою АДРЕСА_2 вилучено 100 кг металобрухту, який 12.09.2021 здав ОСОБА_5 ;

- постановою про визнання 100 кг металобрухту речовими доказами;

- висновком експерта № СЕ-19/117-21/11569-ТВ від 21.09.2021, згідно якого вартість 100 кг металобрухту становить 640 грн;

- протоколом огляду та вилучення металобрухту від 21.09.2021 та фототаблицею до нього, згідно якого за адресою АДРЕСА_2 , вилучено 85 кг металобрухту, який 05.09.2021 здав ОСОБА_5 ;

- постановою про визнання 85 кг металобрухту речовими доказами;

- висновком експерта № СЕ-19/117-21/11701-ТВ від 23.09.2021, згідно якого вартість 85 кг металобрухту становить 552,50 грн;

- протоколом пред`явлення особи на впізнання від 05.10.2021, згідно якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 як особу, яку бачив на території ПАТ «ХМЗ» 12.09.2021;

- протоколом пред`явлення особина на впізнання від 06.10.2021, згідно якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 як особу, яку він бачив біля ПАТ «ХМЗ» 12.09.2021;

- протоколами слідчого експерименту з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 06.10.2021.

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази у їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК Українитаємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднана з проникненням у сховище.

ОСОБА_5 перебував на обліку у лікаря психіатра, так як виявляв ознаки хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 418 від 15.10.2021 ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованих йому злочинів хронічним психічним захворюваням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав, а виявляв ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження ЦНС. Наявний у ОСОБА_5 психічний розлад був таким, що не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. ОСОБА_5 під дію ч.2, 3 ст. 19, та ст. 20 КК України не підпадав. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребував.

Під час судового розгляду судом було призначено повнорну судово-психіатричну експертизу.

Відповідно до висновку стаціонарної судової-психіатричної експертизи № 207 від 15.05.2023, проведеної під час судового розгляду, ОСОБА_5 на теперішній час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді органічного шизофреноподібного розладу внаслідок перенесеної нейроінфекції та ЗЧМТ; наявне ОСОБА_5 хронічне психічне захворювання позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час; ОСОБА_5 підпадає під дію ст. 19 ч.3 КК України та потребує застосуваннядо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Таким чином, після вчинення кримінальних правопорушень, під час судового розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_5 захворів на психічне захворювання, внаслідок чого не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто на даний час є неосудним, і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, що виключає застосування до нього покарання.

Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України, не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку.

Згідно з ст.94 КК України, залежно від характеру татяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати так примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.

Оскільки кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_5 в стані осудності, але до постановлення вироку він захворів на психічну хворобу, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, з урахуванням ступеня небезпечності психічнохворого для себе та інших осіб, що встановлено під час дослідження матеріалів кримінального провадження, рекомендації експертів про тип закладу з надання психіатричної допомоги, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Питання судових витрат вирішенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру нормами КПК України не передбачені.

На підставі ст. ст. 19, 93, 94 КК України, керуючись ст.ст. 335, 362, 503, 512, 513 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів медичного характерузадовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда 3 групи, утриманців немаючого, судимого, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покласти на Комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ( вул. Медична, 1 м. Полтава).

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2024.

Головуючий