Решение № 116385634, 09.01.2024, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/289/23

Провадження № 2/542/8/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2024 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, суд

В С Т А Н О В И В :

23.02.2023року досуду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та просила стягнути з відповідача на її користь незаконно списані грошові кошти з її карткового рахунку в сумі 15873 грн. та комісію за послуги банку 31,75 грн., всього 15904,75 грн., а також судові витрати за надання правової допомоги в сумі 5000 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона має кредитну картку в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк».

22.09.2022 року в 16 години 56 хв. вона отримала на свій мобільний телефон СМС повідомлення про те, що з її кредитної картки зняті кошти в сумі 15805 грн. 58 коп. Спочатку знято 5075 грн. та комісія в розмірі 698 грн. 61 коп. та потім ще знято кошти в сумі 9646 грн. 43 коп. та комісія в розмірі 385 грн. 54 коп.

Після прочитання повідомлення про зняття коштів вона відразу зателефонувала на номер телефону 3700 і повідомила, що з її картки незаконно списані кредитні кошти в розмірі 15805 грн. 58 коп. На що оператор банку повідомив, що кошти зняті через Нову Пошту.

В той же день, 22.09.2022 року, вона звернулася до відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Зазначає, що на час здійснення незаконного списання грошових коштів вона знаходилася вдома.

28.11.2022 року вона звернулася до відповідача з заявою про повернення грошових коштів, які були незаконно списані.

20.12.2022 року вона отримала відповідь відповідача, якою їй було відмовлено у задоволенні заяви, так як банк не вбачає своєї вини у незаконно списаних коштів з її кредитної картки і порекомендував звернутися до правоохоронних органів, якщо вона впевнена, що відбулися шахрайські дії.

Так, за її заявою до поліції було відкрито кримінальне провадження №12022170480000193 та в даний час проводиться досудове розслідування.

Зазначає, що вона вжила всіх необхідних заходів, передбачених у випадку незаконного списання коштів, а саме: проінформувала банк, правоохоронні органи про факт незаконно зняття грошових коштів, при цьому третім особам вона не повідомляла Логіна, Пароля, Карткового пароля, а також ПІН, CVV2 / CVC 2 строк, не користувалася послугами на сайті NOVAPAY, номера картки нікому не давала.

У зв`язку з тим, що з її кредитної картки незаконно списаний кредит в розмірі 16000 грн., вона була змушена погасити кредит в розмірі 15873 грн. та комісію за послуги банку 31,75 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 27.03.2023 року (а.с.26).

Ухвалою суду від 25.04.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху (а.с.52).

Ухвалами суду від 22.08.2023 року та 05.12.2023 року були витребувані письмові докази (а.с.86, 140-141).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, пояснивши, що вона 22.09.2022 року на її мобільний телефон отримала СМС-повідомлення про зняття з її кредитної картки грошових коштів двумя платежами та комісії. Вона відразу зателефонувала на номер 3700 та повідомила представника банку про незаконне списання грошових коштів з її крединтої картки. Та в той же день вона звернулась до поліції за вказаним фактом. Вона зареєстрована в додатку Приват24 та користується ним близько 5 років, номер мобільного телефону вона не змінювала. Враховуючи, що грошові кошти були зняті з кредитної картки та за користування кредитними грошими продовжували нараховуватися відсотки, вона погасила кредитну заборгованість та закрила кредитний рахунок.

В подальшому позивачка надала заяву про розгляд справи в її відсутність (а.с. 166).

Представник позивача адвокат Петрушанко О.Д. в судовому засіданні підтримувала заявлені вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, позов просила задовольнити.

В подальшому надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати (а.с.165).

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважала їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Підтримала доводи, що викладені у відзиві на позов.

В подальшому надала заяву про розгляд справи в її відсутність (а.с. 167-168).

Так, в обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача у відзиві зазначила наступне (а.с.61-68).

ОСОБА_1 тривалий час була клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та отримувала фінансові послуги у ПриватБанку, в тому числі отримала та користувалась кредитною карткою № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 .

22.09.2022 року на даній кредитній карті було здійснено два платежі у розмірі 9643,00 грн., комісія 389,45 грн., та 5075,00 грн, комісія 205,05 грн., у результаті чого на карті № НОМЕР_1 утворилась заборгованість у розмірі 15301,39 грн, яку позивач повністю сплатила 25.11.2022 року та закрила рахунок.

Такі платежі з переказу грошових коштів з кредитної картки № НОМЕР_1 були проведені 22.09.2022 року через зовнішній сайт NОVАРАY під авторизацією Сапога Н.П.

При цьому для підтвердження здійснення платежів в NОVАРАY необхідно ввести номер картки, термін її дії, СVV2 код, а також вказати 3D-secure код (одноразовий ОТП-пароль), який відомий тільки власнику картки та надсилається саме на його номер телефону. Тільки після цього оплати за допомогою NОVАРАY стануть можливими. Підтвердження здійснення платежу надходив у додаток Приват24 ОСОБА_1 , і лише після коректної авторизації клієнта (вірного введення логіну та паролю) в Приват24 та підтвердження клієнтом платежу до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів.

Відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг, до яких приєднується клієнт з метою отримання банківських послуг, фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою РOS-терміналу у відділенні Банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват24 (у разі зміни логіна користувача). Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов`язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із ОСОБА_3 номером телефону Клієнт зобов`язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку. На підставі звернення Клієнта про зазначений факт Банк знімає з номера телефону Клієнта ознаку "Фінансовий" та блокує аккаунт Клієнта в Системі "Приват24" з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками Клієнта

При цьому фінансовий номер телефону клієнта ОСОБА_1 не змінювався, у тому числі на дату здійснення платіжних операцій 22.09.2022 року, який, в свою чергу, є логіном входу до Internet Banking Приват24. Будь-яких повідомлень про втрату доступу до фінансового номеру телефону чи/або заволодіння ним третіми особами від клієнта ОСОБА_1 не надходило до АТ КБ «ПриватБанк».

Для здійснення підтвердження платіжної операції через додаток Приват24 (Internet Banking Приват24) клієнту необхідно здійснити вхід до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконується у результаті правильного введення логіну (фінансовий номер клієнта) та паролю від Приват24, який відомий виключно лише клієнту, без введення якого неможливо увійти в систему Приват24 і здійснити платіжні операції по рахункам. Для підтвердження входу у Приват24 банком здійснюється автоматичні дзвінки на фінансовий номер телефону клієнта, та лише після отримання банком позитивної відповіді від клієнта про підтвердження входу, виконується вхід у Приват24.

При цьому 22.09.2022 ні логін, ні пароль входу до Приват24 позивача не змінювався, запитів щодо відновлення/зміни паролю та зміни логіну входу в Приват24 до банку також не надходило. Проведення платежу 22.09.2022 з кредитної картки № НОМЕР_1 здійснювався під авторизацією клієнта ОСОБА_1 .

Тобто, для проведення фінансової операції 22.09.2022 та підтвердження транзакції, ініціатору грошового переказу було достовірно відома інформація щодо номеру рахунку, строку дії картки, конфіденційна інформація щодо номеру захисного коду СVV2, який відомий лише користувачу картки і не може бути відомий третім особам, у тому числі працівникам АТ КБ «ПриватБанк», а також 3D-secure код/ОТП код, який відомий тільки власнику картки та надсилається саме на його номер телефону, підтвердження оплати здійснювались у Приват24, вхід до якого було виконано з вірним введенням логіну та паролю входу.

Таким чином, вважають, що вчинення фінансових операцій на картковому рахунку позивача третіми особами неможлива без розголошення або втрати користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, таких як код доступу до карти/3D-secure код, строк дії карти, СVV2 код картки та інші ідентифікуючі дані електронного платіжного засобу.

Вважають, що позивачем не надано доказів вчинення оспорюваних транзакцій незаконно та/або не позивачем, а посилання ОСОБА_1 на наявність кримінального провадження №12022170480000193 за ознаками кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.4 ст.185 КК України, на їх думку, є безпідставним, оскільки даний факт, за відсутності особи, яка визнана винною у вчинені даного злочину, не має правового значення для вирішення даного спору. Тому, в силу презумпції невинуватості, наявність вищевказаного кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину стосовно позивача ОСОБА_1 до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. ОСОБА_1 у свою чергу, має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.

Наголошують, що оспорювані позивачем транзакції на її рахунку були вчинені до моменту його повідомлення про це банк, а тому банк не повинен нести відповідальність за фінансові операції, що були вчинені до такого повідомлення.

Також вважають, що саме ОСОБА_1 повинна нести відповідальність за здійснення платіжної операції, що було вчинено 22.09.2022 на її картковому рахунку, адже оспорювані платежі проведені з ідентифікацією користувача/платника ОСОБА_1 , шляхом коректного введення усіх необхідних даних для здійснення платежу, у тому числі паролю входу в Приват24, а повідомлення в банк про втрату доступу до фінансового номеру та/або електронного платіжного засобу, в тому числі про втрату особистих даних і незаконного використання інформації третіми особами для ініціювання платіжних операції надійшло від позивача вже після проведення оспорюваного платежу. Платіжну операцію на картковому рахунку проведено коректно, з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням номеру картки, НОМЕР_3 коду, строку дії картки, а також шляхом вірного вводу 3D-secure коду, який відомий тільки власнику картки та надсилається саме на його номер телефону, з підтвердженням оплати у Приват24, вхід до якого було виконано з вірним введенням логіну та паролю входу під авторизацією клієнта ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до банку з повідомленням вже після проведеної фінансової операції, а тому банк не мав правової підстави блокувати оспорюваний позизачем платіж та рахунки позивача до такого звернення, так як банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд. Отже, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за фінансові операції, що передували повідомленню до банку несе користувач.

Більше того, ОСОБА_1 25.11.2022 року у повному обсязі погасила заборгованість, яка утворилась у результаті проведених платежів з її кредитної картки № НОМЕР_1 22.09.2022 року. Позивач поповнила картку готівкою у відділені АТ КБ «ПриватБанк», погасивши заборгованість у повному обсязі, та закрила картковий рахунок.

Позивачем було надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.30-33), в якій зазначає, що з відзивом не може погодитися з наступних підстав.

У відзиві позивачка зазначила, що відповідач не довівів, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду, паролів або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначає, що вона такі дані нікому не передавала.

Суд, вислухавши пояснення у вступному слові позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові та електронні докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та отримувала фінансові послуги у ПриватБанку, в тому числі отримала та користувалась кредитною карткою № НОМЕР_4 , що не заперечується сторонами.

Також встановлено, що 22 вересня 2022 року по вказаній кредитній картці були здійснені два платежі на суму 9643,00 грн. та комісія 389,45 грн., а також на суму 5075,00 грн та комісія 205,05 грн.

Позивачка, звертаючись з позовом, посилалась на те, що вказані платежі вона не ініціювала та не здійснювала. Вважає, що зняття грошових коштів відбулось внаслідок шахрайських дій.

Також судом встановлено, що 22.09.2022 року позивачка, зателефонувавши на номер телефону НОМЕР_5 , повідомила Банк, що з її картки незаконно списані кредитні кошти в сумі 15805 грн. 58 коп.

Та в той же день, 22.09.2022 року, звернулася до відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом крадіжки коштів з іі кредитної картки в сумі 16000 грн.

Відомості за заявою ОСОБА_1 були внесені до ЄРДР за № 12022170480000193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (а.с.13).

28 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про повернення їй грошових коштів, які були списані 22 вересня 2022 року з рахунку по картці № НОМЕР_4 (кредитна картка) 16000 грн. (а.с. 10-11).

В задоволенні вказаної заяви банком було відмовлено та в відповіді банку від 10.12.2022 року зазначене, що Банком було встановлено, що 22.09.2022 року за рахунком ОСОБА_1 був здійснений переказ коштів. При здійсненні переказу були коректно введені номер її картки, термін її дії та CVV2 код. Після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure. Оплати проведені на сайті NOVAPAY (а.с.12).

Відповідно до частини першоїстатті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з частиною першоюстатті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Уст. 1073 ЦК Українивизначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Ч. 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про платіжні послуги»платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Держателем платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі

Відповідно до п. 1, 36, 39 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій.

Неакцептована платіжна операція - платіжна операція, виконана надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди.

Згідно положень ч. 20 ст. 38ЗУ «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно достатті 38цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Відповідно до п. 136 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором

Згідно з п. 140 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментівкористувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

У відповідності до п. 144Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментівнадавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 146Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів).

Згідно п.148 вказаного Положення Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).

При цьомусудом встановлено,що 22.09.2022року з кредитноїкартки позивачки №516875543369031платежі насуму 9643,00грн.та комісія 389,45грн.,а такожна суму5075,00грн такомісія 205,05грн.були здійснені шляхомстворення платежув системідистанційного обслуговуванняклієнтів InternetBankingПриват-24,вхід доякого бувздійснений підавторизацією ОСОБА_1 ,в результаті введення правильного логіну та паролю від Приват24, з додатковим підтвердженням входу через дзвінок багаторівневого IVR-опитування о 14:52:04. Під час даного входу до Приват 24 22.09.2022 о 14:52:56 була підтверджена авторизація входу без зміни паролю. При цьому були введені номер картки, СВВ, термін дії картки (а.с. 101) .

Тобто, для проведення платіжних операцій через додаток Приват24, позивач (чи інша особа від її імені) здійснила вхід до Приват24, який виконано у результаті правильного введення логіну та паролю від Приват24, який відомий виключно лише клієнту, без введення якого не можливо ввійти у систему Приват24 і здійснила платіжні операції по рахунках.

Відповідно до умов і правил надання банківських послуг, фінансовий номер телефону клієнта це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом, як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитися фінансові операції. Підтверджується клієнтом під час активації продукту за допомогою ПОС-терміналу у відділенні банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і смс-паролем, а також Приват24 (у разі зміни логіна користувача). Для уникнення неправомірних операцій з рахунками клієнт зобов?язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номера телефона клієнта та/або доступу до програмних комплексів банку. У разі втрати клієнтом фінансового номеру телефона, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номера телефону та інших неправомірних дій третіх осіб з фінансовим номером телефону, клієнт зобов?язаний негайно повідомити про це банк в будь-якому із доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення банку. На підставі звернення клієнта про зазначений факт банк знімає із номера телефона клієнта ознаку фінансовий та блокує, а акаунт клієнта у системі Приват24, з метою уникнення можливих шахрайських операцій з рахунками клієнта.

Фінансовий номер телефону клієнта банку ОСОБА_1 не змінювався протягом користування банківськими послугами у АТ КБ ПриватБанк, у тому числі на дату 22.09.2022 року, що також в судовому засіданні підтвердила позивачка, який у свою чергу, є логіном входу до Інтернет банкінгу Приват24. Будь-яких повідомлень про втрату доступу до фінансового номеру телефону чи/або заволодіння ним третіми особами від ОСОБА_1 до 22.09.2022 року не надходило до АТ КБ ПриватБанк.

Пунктом 2.3.1.2.1. Умов і правил надання банківських послуг (далі Умови), які розміщені на офіційному сайті privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет і є невід?ємною частиною договору банківського обслуговування встановлено, що система Приват24, в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками клієнта банку цілодобово у режимі реального часу через мережу Інтернет.

Відповідно до п.2.3.1.2.2. Умов, всі операції здійснюються на підставі Платіжних інструкцій, наданих клієнтом через Приват24.

Згідно з п.2.3.1.2.9.1. Умов, під час використання системи Приват24, клієнт банку зобов?язаний дотримувати всіх вимог безпеки оброблення платіжних інструкцій, встановлених законодавством та Умовами і Правилами.

Відповідно до п.2.3.1.2.10.1. Умов, банк зобовязаний прийняти до виконання платіжні інструкції, оформлені і підтверджені належним чином. Платіжна інструкція вважається переданою клієнтом і прийнятою банком до виконання, якщо клієнт:

- для доступу у систему ввів правильні логін (фінансовий номер телефону) і пароль;

- підтвердив вхід у систему через додаткову перевірку клієнта будь-яким шляхом;

- підписав платіжну інструкцію шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПІН-коду платіжної картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на фінансовий номер телефону.

Згідно цього ж пункту Умов, клієнт банку несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту.

В даному випадку фінансова операція 22.09.2022 року, здійснена через додаток ОСОБА_4 , була проведена у результаті того, що особі, ініціатору платежів, було достовірно відомо логін та пароль входу до ОСОБА_4 . Без розголошення або втрати користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, таких як логін та пароль входу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не можливо вчинення вказаної фінансової операції. При цьому були введені номер картки, СВВ, термін дії картки.

Вчинення оспорюваних фінансових операцій шляхом несанкціонованого доступу до ОСОБА_4 позивачки не підтверджено жодними доказами.

Напроти, виходячи з досліджуваного аудіозапису розмови ОСОБА_1 з представником банку, що мала місце 22.09.2022 року (а.с.164), що був наданий на виконаня ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що ОСОБА_1 в ході розмови з працівником банку повідомила, що доступ до її додатку Приват-24 має її дочка ОСОБА_5 , яка користувалась додатком. Також дочці відомий й ПІН-код від її картки для виплат, при тому, що ПІН-код у неї однаковий для всіх карток.

Отже, позивачка ОСОБА_1 розголосила інформацію про логін та пароль входу до Приват24, а також ПІН-код картки, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третім особам, тобто совїми діями сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці та додатку Приват-24.

Також позивачка звернулася до банку 22.09.2022 року вже після проведення оспорюваної платіжної операції, тому, відповідно, банк не повинен нести відповідальність за фінансові операції, що були вчинені до такого повідомлення.

Таким чином, враховуючи що списання коштів з карткового рахунку позивача відбулося шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24, вхід до якого був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 , в результаті введення правильного логіну та паролю від Приват24. При здійсненні переказу були коректно введені номер її картки, термін її дії та CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure. Також враховуючи, що дані про логін та пароль входу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН-код карти позивачка повідомила третій особі- дочці ОСОБА_5 , відсутність доказів на підтвердження того, що з кредитної картки позивачки ОСОБА_1 здійснено незаконне списання грошових коштів із вини відповідача, тому підстави для повернення знятих із рахунку грошової суми у розмірі 15904,75 грн. відсутні, а отже, позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_6 , адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001.

Представник відповідача: Озірська Вікторія Сергіївна, адреса: вул. Першотравнева, б.2В, м.Кременчук, 39600.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва