Єдиний державний реєстр судових рішень 125/2042/23
2/125/408/2023
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.01.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 12 жовтня 2022 року о 17:00 в селі Лядова по вул. Плотинній, водій автомобіля ВАЗ 21213, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 виїжджаючи з другорядної дороги не надала дорогу автомобілю «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , та здійснила з ним зіткнення, у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Власником автомобіля «Renault duster», є позивач ОСОБА_1 .
Станом на день ДТП цивільна відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Український стандарт».
Постановою Барського районного суду Вінницької області від 21.10.2022 року ОСОБА_2 уло визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті ДТП автомобіль, який належить ОСОБА_1 «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження.
Позивач ОСОБА_1 для отримання страхового відшкодування заподіяної йому майнової шкоди, засобами поштового зв`язку 22.10.2022 року та 26.09.2023 року звертався до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» із заявою про виплату страхового відшкодування. Натомість, зазначена вище заява була повернута у зв`язку з неотриманням її відповідачем. На телефонні дзвінки відповідач теж не відповідає.
Відповідно до Звіту № 11-22-М200 від 24 листопада 2022 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику у результаті пошкодження транспортного засобу «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 34128,94 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування). Заборгованість не сплачено. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача ОСОБА_3 надіслав до суду заяву, згідно якої він просить проводити розгляд справи без участі позивача, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» був належно повідомлений про день розгляду справи в суді, викликався в судове засідання двічі, а саме на 03.01.2024 та 12.01.2024, але в судове засідання не з`явився без поважної причини, не повідомив про причини своєї неявки, позову не оспорив, відзив на позов не надав. Тому суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи письмово викладену згоду представника позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши надані суду матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12 жовтня 2022 року о 17:00 по вул. Плотинній у с. Лядова Жмеринського району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія ОСОБА_2 , яка керувала транспортним засобом «ВАЗ 21223», державний номерний знак НОМЕР_1 , та, виїжджаючи з другорядної дороги, не надала дорогу автомобілю «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач, здійснивши з ним зіткнення, у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Барського районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2022 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Постанова суду набрала законної сили 01 листопада 2022 року.
Згідно з даними електронного страхового полісу № ЕР/2063255182 ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», строк дії полісу з 16 жовтня 2021 року до 15 жовтня 2022 року. Застрахований транспортний засіб за вказаним договором страхування - «ВАЗ 21223», державний номерний знак НОМЕР_1 , страхувальником зазначена ОСОБА_2 .
Оскільки позивач є власником транспортного засобу, тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю марки «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , пов`язаної з відновленням вказаного транспортного засобу, що являє собою витрати, які він змушений зробити для відновлення свого порушеного права та витрати, які являють собою вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.
Відповідно до інформації, отриманої на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 12 жовтня 2022 року, коли сталося ДТП, поліс № ЕР/2063255182, виданий ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», був діючий.
З відповіді Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/2063255182, укладеним між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», № ЕР/208154532, укладеним між ОСОБА_1 та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», інформація про вимоги потерпілих відсутня. Відомостей про звернення до МТСБУ від громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 12 жовтня 2022 року по 07 квітня 2023 року з приводу отримання відшкодування, не виявлено.
Водночас, з 20 вересня 2022 року Національний банк України застосував до вказаного страховика захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а з 26 січня 2023 року ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» був позбавлений членства в МТСБУ.
Правовідносини страховика та МТСБУ врегульовано розділом IV Закону № 1961-IV та Ліцензійними умовами провадження страхової діяльності, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28 серпня 2003 року (далі Ліцензійні умови).
Статтею 39 Закону № 1961-IV передбачено, що моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями цієї норми МТСБУ є самоврядною організацією її засновників (членів) та гарантом відшкодування шкоди, яка має завдання щодо: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування «Зелена картка» та виконання загальновизнаних зобов`язань перед уповноваженими організаціями інших країн членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів нерезидентів у разі в`їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів резидентів у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників (частина друга статті 39 цього Закону).
За положеннями статті 1 Закону № 85/96-ВР страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства.
Так, відповідно до пункту 49.1 статті 49 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ. У разі припинення страховиком членства в МТСБУ уповноважений орган зобов`язаний зупинити дію ліцензії.
Ліцензування страхової діяльності з боку держави має на меті не тільки гарантування законності такої діяльності та її підконтрольності, а й забезпечення відшкодування шкоди за рахунок забезпечення, яке виникає на підставі договору страхування, зокрема договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності володільців транспортних заходів, укладеного відповідно до Закону № 1961-IV та в порядку і на підставах, визначених цим Законом.
Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.
Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени, які мають лише право на укладення договорів міжнародного страхування (стаття 50 Закону № 1961-IV).
Припинення членства та виключення із членів врегульовано положеннями статті 52 Закону № 1961-IV.
Зокрема, пунктом 52.1 статті 52 передбачено, що членство страховика в МТСБУ припиняється в разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
Пунктом 52.2 статті 52 встановлено, що виключення страховика із членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ; б) відсутність у страховика ліцензії на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання; в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком членом МТСБУ згідно із законодавством; г) виключення страховика члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків); ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика члена МТСБУ; д) ліквідація страховика члена МТСБУ як юридичної особи; е) наявність заборгованості страховика члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців; є) порушення страховиком членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.
Підстави позбавлення страховика ліцензії зазначено в розділі 7 Ліцензійних умов. Серед цих підстав, зокрема, нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців. Анулювання ліцензії страхової компанії згідно з пунктом 1.8 Ліцензійних умов означає заборону на здійснення страхової діяльності після її анулювання.
Відтак нездійснення страховиком страхової діяльності протягом 12 місяців є підставою для позбавлення його ліцензії на здійснення страхової діяльності, а позбавлення ліцензії з інших підстав у свою чергу є підставою для припинення страхової діяльності, що в обох випадках має наслідком виключення цього страховика зі складу членів МТСБУ (підпункт «б» пункту 52.2 статті 52 Закону № 1961-IV).
За положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 цього Закону страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.
Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Крім того, в абзаці третьому пункту 2.5 Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу (затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125) прямо передбачено, що в разі призупинення або анулювання ліцензії страховика заборона на здійснення страхової діяльності не поширюється на виконання зобов`язань за вже укладеними договорами.
Таким чином, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов`язань за існуючими договорами. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.
У випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з`ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ.
Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.
Як організація, що створена задля відшкодування шкоди, МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт «ґ» частини першої статті 41 Закону № 1961-IV), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика повного члена МТСБУ у таких самих випадках (підпункт «а» пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктами 20.2, 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 7 статті 51 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.
Відтак обов`язок з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що МТСБУ має зобов`язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства.
Одночасно у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв`язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов`язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов`язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат.
Відтак відповідно до зазначеного Закону з моменту визнання судом страховика банкрутом та введення ліквідаційної процедури передбачено обов`язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов`язань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.
У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.
Закон не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року в справі № 201/16373/16-ц (Провадження № 14-27цс21).
З матеріалів справи вбачається, що при укладанні договору страхування між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», а також на момент ДТП товариство мало ліцензію та було членом МТСБУ. Страховик ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» був позбавлений членства в МТСБУ 26 січня 2023 року.
Відтак, оскільки позбавлення її членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання зобов`язань згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вказаних вимог ОСОБА_1 є хибним.
Саме страховик є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Викладена позиція міститься і в Постанові Вінницького апеляційного суду від 07.09.2023 року у справі № 125/406/23 (22-ц/801/1488/2023).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Ураховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16).
Відповідно до Звіту № 11-22-М200 від 24 листопада 2022 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику у результаті пошкодження транспортного засобу «Renault duster», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 34128,94 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування). Звіт складено експертом ОСОБА_4 , який має кваліфікацію оцінювача за напрямом оцінки майна «Оцінка об`єктів у матеріальній формі», свідоцтво МФ № 3803 від 17 вересня 2005 року, видане Фондом державного майна України; свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності № 11575 від 18 листопада 2013 року; сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1020/20 від 23 листопада 2020 року.
Як було встановлено, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 з вини якої трапилась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», з розміром відповідальності 130000 грн. за шкоду, заподіяну майну та 260000 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров`ю.
Вищевказані факти свідчать, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором страхування, що порушує права позивача, як особи, яка має право на відшкодування шкоди у зв`язку з настанням страхового випадку.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі «Закон №1961- IV», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Згідно до ст. 28 Закону №1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст.29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо- транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 34.1. ст. 34 Закону №1961-IV страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, (п. 34.2.)
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відповідно до пп. 35.1.-35.2. ст.35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону №1961-IV Страховик ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно п.36.2. ст. 36 Закону 1961-IV Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону 1961-IV, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 979, 980, 988 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів» Відповідач як страховик застрахованої особи згідно укладеного договору ОСОБА_2 , який винний у ДТП, що сталася 06.08.2022 року, зобов`язаний відшкодувати позивачу оцінену шкоду, яка становить витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу і є прямими збитками, заподіяних позивачу в результаті вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Загальна сума, яку відповідач повинен сплатити складає - вартість матеріального збитку 34128,94 грн.
Окрім того, з відповідача підлягає також стягненню витрати по складанню калькуляції вартості матеріального збитку у розмірі 3950,00 грн. та сума сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Нормами статті 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договоруПредметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму завданої майнової шкоди у розмірі 34128,94 грн. та витрати за складання калькуляції у розмірі 3950,00 грн., а всього 38078,94 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13, 18, 11, 76-83, 89, 95, 133, 137, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 22, 632, 903, 979, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», Постановою Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (код 22229921, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21) на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 38078,94 грн., з яких: 34128,94 грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди, 3950,00 грн. - витрати за послуги по складанню калькуляції вартості матеріального збитку.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (код 22229921, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21) на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:
Судебное решение № 116377448, Барський районний суд Вінницької області было принято 12.01.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 125/2042/23. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: