Постановление суда № 116366896, 16.01.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/6006/21

Провадження № 2/535/71/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №619/6006/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської товарної біржі, Дергачівської міської ради Харківської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 позивач звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до відповідачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарчими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 06.08.1998 Харківською товарною біржою за № Н1-167.

Ухвалою судді від 17.12.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.02.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 16.11.2022, справа №619/6006/21 передана головуючому судді Шолудько А.В.

Ухвалою судді від 28.02.2023 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання сторони повторно не з`явились, про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, у тому числі у порядку, визначеному п. 3 ч.8 ст.128, ч.1 ст.131 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подали (а.с.87-92, 97-98).

Представник відповідача Дергачівської міської ради Суржкова Вікторія Володимирівна, яка діє на підставі довіреності від 03.03.2023 подала до суду через «Електронний суд» 10.01.2024 заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.94-96).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 своєчасно повідомлялась про час та місце розгляду справи у судових засіданнях, призначених на 28.08.2023, 16.11.2023, 16.01.2024, шляхом направлення судових повісток на адресу її місця проживання, яка була вказана нею у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Електронна адреса у позивача ОСОБА_1 відсутня, за номером телефону, повідомленим позивачкою як засіб телефонного зв`язку з нею, зв`язок відсутній. Про інше місце проживання (перебування), місце роботи, електронну адресу чи засоби зв`язку позивач ОСОБА_1 не повідомляла, та суду вони невідомі.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК (із змінами, введеними в дію 18.10.2023)днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно зі ст. 131 ЦПК України (із змінами, введеними в дію 18.10.2023)учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разівідсутності заявипро змінумісця проживанняабо місцезнаходженнясудова повістканадсилається учасникамсправи,які немають електронногокабінету,за відсутностіможливості сповіститиїх задопомогою іншихзасобів зв`язку,що забезпечуютьфіксацію повідомленняабо виклику,на останнювідому судуадресу івважається доставленою,навіть якщоучасник судовогопроцесу зацією адресоюбільше непроживає,не перебуваєабо незнаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-ІХ, який введено в дію 18.10.2023, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає також до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно з якою ВС наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).

Враховуючи, що позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, повторно в судове засідання не з`явилась, не повідомила про причини неявки, її нез`явлення перешкоджає розгляду справи, у тому числі й у зв`язку з тим, що додані позивачем копії доказів не є належним чином засвідченими, та виготовлені з частковим відображенням їх змісту, заяву про розгляд справи за її відсутності до Котелевського районного суду Полтавської області не подавала, чим позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог, суд, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої ст. 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України),тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачаєтьсяне вбачається.

За наведених вище обставин, процесуальний закон зобов`язує суд залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської товарної біржі, Дергачівської міської ради Харківської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Шолудько